Справа № 203/1419/21
Провадження № 2/0203/810/2021
(ЗАОЧНЕ)
28.09.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:
головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сядро Г.Г.,
за участі:
представника позивача - Маніної М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
13.04.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (далі - ТОВ «ФК «АЛАНД», відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому позивач просить суд:
- визнати виконавчий напис, вчинений 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем та зареєстрований у реєстрі за № 35587, таким, що не підлягає виконанню;
- стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» безпідставно стягнуту суму в розмірі 1061,40 грн.
І. Стислий виклад позицій учасників справи.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона вважає спірний виконавчий напис, вчинений 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем та зареєстрований у реєстрі за № 35587, таким, що не підлягає виконанню. Оскільки з 19.09.2016 року вона отримує пенсію, у зв'язку з інвалідністю (друга група), яка є єдиним джерелом її існування та станом на 01.12.2020 року становить 1769,00 грн, цей же розмір встановлений до 01.07.2021 року. Водночас 05.02.2021 року на її картку/рахунок була зарахована сума у розмірі 1415,20 грн, що на 353,80 грн менше ніж розмір її пенсії. У Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області їй видали копію першого листа постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші види доходів боржника від 21.12.2020 року, винесену приватним виконавцем м. Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною в межах виконавчого провадження ВП № 62761419 та супровідний лист № 136687 від 21.12.2020 року, отримані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області 29.12.2020 року.
Як вказала позивач, з постанови приватного виконавця їй стало відомо, що 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем був вчинений виконавчий напис № 35587, відповідно до якого з неї на користь відповідача - ТОВ «ФК «АЛАНД» була стягнута сума заборгованості у розмірі 33780,35 грн на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 11/08/2020-КА від 11.08.2020 року, яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколекст-Капітал» на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 2/К від 19.12.2016 року.
При цьому, як зазначила позивач, підставою вчинення спірного виконавчого напису вказаний кредитний договір № 004-03444-180713 від 18.07.2013 року, укладений між позивачем - ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», який фактично був заявою № 004-03444-180713. Правонаступником прав та обов'язків ПАТ «Дельта Банк» зазначене ТОВ «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», яке пізніше уклало договір про відступлення права вимоги з ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД».
За твердженнями позивача, нею подавалась заява № 004-03444-180713 від 18.07.2013 року, за якою вона просила відкрити поточний рахунок з використанням платіжної картки та відкрити ліміт кредитної лінії в розмірі 15000,00 грн на строк 364 календарних днів. Однак, ПАТ «Дельта Банк» не виконав своїх зобов'язань та не перерахував грошові кошти на позичковий рахунок. Крім того, в оскаржуваному виконавчому написі вказано, що період, за який провадиться стягнення, починається з 11.08.2020 року та завершується 14.08.2020 року. Тобто оскаржувана нотаріальна дія була вчинена нотаріусом поза трирічним строком, встановленим законодавством України.
Також позивач вважає, що приватним нотаріусом було порушено процедуру вчинення виконавчого напису, оскільки в оскаржуваному виконавчому написі про стягнення заборгованості частинами не йдеться, однак до виконавчого напису не доданий оригінал документа, що встановлює заборгованість та не є зрозумілим звідки взявся розрахунок суми заборгованості.
Отже, виконавчий напис не відповідає вимогам п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, та є таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на викладене вище, позивач звернулась до суду з позовом про визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У встановлений судом строк відповідач та треті особи не подали до суду заяв по суті спору.
У судовому засіданні представник позивача підтримала у повному обсязі позовні вимоги та просила суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з позовом пояснила суду таким чином, як про це вказано вище.
Також представник позивача зазначила, що між сторонами є спір про право щодо стягнутої заборгованості, бо кредитні кошти так і не були нараховані позивачу на картковий рахунок та не відбулось їх перерахування на картку. Тобто кредитна заборгованість позивача не є безспірною. Крім того, позивача не було повідомлено про відступлення права вимоги, та кредитний договір, укладений між сторонами, не є нотаріально посвідченим, бо це була тільки заява щодо видачі коштів, а не договір. З приводу позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно стягнутої суми заборгованості у розмірі 1061,40 грн, представник позивача зазначила, що приватним виконавцем було порушено принцип територіальності щодо відкриття виконавчого провадження. При цьому з позивача безпідставно було стягнуто 20% від заробітку на підставі постанов приватного виконавця, оскільки виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 26.04.2021 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою суду від 08.07.2021 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича.
У судове засідання, призначене на 28.09.2021 року, з'явилась представник позивача.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Суд, заслухавши думку представника позивача, на підставі положень ст. ст. 128, 223 ЦПК України розглянув справу за відсутності інших учасників справи.
При цьому відповідач не з'явився у судові засідання, призначені на 25.05.2021 року, 08.07.2021 року, 28.09.2021 року, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не надав.
У зв'язку з цим, за наявності підстав, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У судовому засіданні суд заслухав усні пояснення представника позивача по суті позовних вимог, дослідив письмові докази, наявні в матеріалах справи, заслухав заключне слово представника позивача, та 28.09.2021 року проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, що містяться в матеріалах справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.07.2013 року ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , клієнт) подала до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, банк) заяву № 004-03444-180713, за змістом якої, основними умовами договору є: рахунок № НОМЕР_2 ; ліміт кредитної лінії: 15000,00 грн; картка: Visa International та/або MasterCard WorldWide та/або ВОПС Дельта; валюта рахунку: гривня; строк ліміту кредитної лінії: 364 (календарних) дні; тарифний пакет (тарифи): нова готівочка старт (а.с.20).
У вказаній заяві клієнт пропонує (надає оферту) Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» укласти з нею договір на невизначений строк дії, в рамках якого відкрити поточний рахунок з використанням платіжної картки, оформити платіжну картку платіжної системи, встановити ліміт кредитної лінії на рахунку у сумі та на строк, відповідно до умов, визначених у пунктах 2.3. та 2.4 частини 2 цієї пропозиції, прийняти в заставу майнові права на її заробітну плату та інші види її доходів, пропозиція щодо укладення договору є чинною для її прийняття банком протягом 30 календарних днів з дати підписання цієї пропозиції, з огляду на її фінансовий стан та кредитну історію клієнт просила банк встановити в момент укладення або протягом дії договору ліміт кредитної лінії та строк користування цим лімітом в межах максимально погодженої суми, яка не перевищує 100000,00 грн тощо (а.с.20).
Позивачу - ОСОБА_1 з 19.09.2016 року була встановлена друга група інвалідності безстроково. Це підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 632022 від 04.10.2016 року (а.с.17).
За відомостями з виписок по картці/рахунку за договором SAMDNWFC00030875049 від 04.11.2016 року за періоди з 01.09.2020 року по 31.01.2021 року, 01.11.2020 року по 07.04.2021 року позивач отримала виплати Пенсійного фонду, пенсію: 07.09.2020 року у розмірі 1712,00 грн, 07.10.2020 року у розмірі 1712,00 грн, 06.11.2020 року у розмірі 1712,00 грн, 07.12.2020 року у розмірі 1769,00 грн; 06.01.2021 року у розмірі 1769,00 грн, 05.02.2021 року у розмірі 1415,20 грн, 05.03.2021 року у розмірі 1415,17 грн, 06.04.2021 року у розмірі 1415,20 грн (а.с.18-19).
08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем був вчинений спірний виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 35587, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка є боржником за кредитним договором № 004-03444-180713 від 18.07.2013 року, укладеним із стягувачем - Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020), правонаступником якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 2/К від 19.12.2016 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал» (код ЄДРПОУ 36676934), правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитним договором № 11/08/2020-КА від 11.08.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (код ЄДРПОУ 42642578), заборгованість за кредитним договором № 004-03444-180713 від 18.07.2013 року за період з 11.08.2020 року по 14.08.2020 року у загальному розмірі 33780,35 грн (а.с.21).
За змістом вказаного вище виконавчого напису, строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів; стягнення заборгованості проводиться за період з 11.08.2020 року по 14.08.2020 року; загальна сума заборгованості складає 33280,35 грн, плата за вчинення виконавчого напису - 500,00 грн, загалом - 33780,35 грн (а.с.21).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною від 30.11.2020 року було відкрито виконавче провадження ВП № 63761419 про примусове виконання виконавчого напису № 35587, виданого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, щодо стягнення з боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» заборгованості у загальному розмірі 33780,35 грн (а.с.24-25).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною від 21.12.2020 року, ВП № 63761419, було звернуто стягнення на дохід боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у розмірі 20% (відсотків) відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника (а.с.26-27).
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визнання виконавчого напису, вчиненого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем та зареєстрованого у реєстрі за № 35587, таким, що не підлягає виконанню, та стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь позивача - ОСОБА_1 безпідставно стягнутої суми у розмірі 1061,40 грн.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425-ХІІ (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (далі - Порядок, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.
Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.
Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06.05.2020 року, справа № 320/7932/16-ц, Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, у подібних правовідносинах, а також Верховного Суду України, викладеною в постанові від 05.07.2017 року, справа № 6-887цс17, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», що для нотаріуса підтверджується формальними ознаками: наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
У постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року, справа № 310/9293/15-ц, зазначено, що вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Отже, право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Відповідно до вимог частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 5, 6 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Частинами 1, 2, 3 статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і в заємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі дока зам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що відповідач не довів суду того факту, що на момент вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису позивач мав безспірну кредитну заборгованість саме такого розміру, який зазначений у виконавчому написі станом на час його вчинення. Крім того, спірний виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору (заяви), який не є нотаріально посвідченим.
З-поміж іншого, твердження відповідача спростовуються також тим, що відповідачем не доведено того, що під час вчинення виконавчого напису нотаріус отримував від позивача як боржника первинні бухгалтерські документи щодо погашення кредиту (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», враховуючи, що позивач заперечує наявний розмір заборгованості, вказаний у виконавчому написі.
При цьому відповідачем не було доведено факту направлення на адресу позивача та отримання ним вимоги відповідача про сплату наявної кредитної заборгованості, надання її нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Тим більше, що позивач взагалі заперечує наявність такої заборгованості та факт нарахування на картковий рахунок кредитних коштів.
Отже, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів суду безспірності розміру кредитної заборгованості, зазначеної нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі.
Своєю чергою, позивач звернувся до суду після вчинення виконавчого напису нотаріуса та заперечує наявність боргу у вказаному у ньому розмірі. Це є достатньою правовою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.
Таким чином, позовна вимога про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису № 35587, вчиненого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, таким, що не підлягає виконанню, - є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
З приводу позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно стягнутої суми у розмірі 1061,40 грн, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберігає його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми ст. 1212 ЦК України, викладених у постанові від 16.01.2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18) зобов'язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи: в відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
У ході судового розгляду справи судом було встановлено, що 05.02.2021 року, 05.03.2021 року та 06.04.2021 року з пенсії позивача було відраховано по 353,80 грн, що загалом становить 1061,40 грн (353,80 грн х 3 = 1061,40 грн) на підставі постанови приватного виконавця в рамках виконавчого провадження щодо примусового виконання спірного виконавчого напису.
Суд, враховуючи, що підставою для стягнення з доходів позивача на користь відповідача - ТОВ «ФК «АЛАНД» суми у загальному розмірі 1061,40 грн був виконавчий напис № 35587, вчинений 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, який рішенням суду визнано судом таким, що не підлягає виконанню, вищевказана сума вважається такою, що підлягає поверненню позивачу, оскільки правова підстава її набуття відповідачем відпала.
З приводу питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частин 1, 6 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Таким чином, позивач, яка є інвалідом ІІ групи на підставі вимог Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору.
Тому, з урахуванням викладеного та того, що позов задоволений у повному обсязі, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позову, а саме за позовні вимоги немайнового (908,00 грн) та майнового (1061,40 грн х 0,01 = 10,61 грн, але не менше ніж 908,00 грн) характеру (908,00 грн х 2 = 1816,00 грн), у загальному розмірі 1816,00 грн.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
З огляду на викладене вище, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме: слід визнати виконавчий напис № 35587, вчинений 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуту грошову суму за виконавчим написом № 35587, вчиненим 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, у розмірі 1061,40 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 1816,00 грн.
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати виконавчий напис № 35587, вчинений 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (адреса місцезнаходження: 01033, м. Київ, вулиця Саксаганського, буд. 14, оф. 301; код ЄДРПОУ 42642578) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) безпідставно стягнуту грошову суму за виконавчим написом № 35587, вчиненим 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, у розмірі 1061,40 грн (одна тисяча шістдесят одна гривня 40 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД» (адреса місцезнаходження: 01033, м. Київ, вулиця Саксаганського, буд. 14, оф. 301; код ЄДРПОУ 42642578) на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції, що відповідає приписам пункту 15, підпункту 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складений 04.10.2021 року.
Суддя Ф.М. Ханієва