Справа № 202/5755/22
Провадження № 1-кс/202/3891/2022
07 вересня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого Першого СВ (з дислокацією у м. Краматорську) ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62022050010000194 від 03.06.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, який народився у с. Веселе, Нікопольського району, Дніпропетровської області, одруженому, який має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимому, військовослужбовцю ЗСУ за мобілізацію, солдату, навіднику 2 відділення 3 аеромобільно-десантного взводу 1 аеромобільно-десантної роти ВЧ НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично мешкає: АДРЕСА_1 -
06.09.2022 слідчий звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що слідчими першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, під процесуальним керівництвом Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №62022050010000194 від 03 червня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді навідника 2 відділення 3 аеромобільно - десантного взводу 1 аеромобільно - десантної роти військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, близько 12 години 30 хвилин 26 травня 2022 року, перебуваючи у місці відведення військової частини НОМЕР_1 , яке розташоване у АДРЕСА_2 , отримавши законний усний наказ свого прямого начальника - заступника командира 1 аеромобільно-десантної роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_7 вибути до командно-спостережного пункту 1 аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 , розташованого в АДРЕСА_2 для подальшого виконання завдань у складі свого підрозділу, відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.
05.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: допитами свідків, слідчими експериментами та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Зазначив, що необхідність обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які можуть настати, якщо підозрюваний буде залишатися на волі.
Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, створить передумови для переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування або суду, оскільки він отримає можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу вимогу.
Зазначені ризики та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів підтверджується показаннями свідків та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
За таких обставин застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти цим ризикам, також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування.
З метою запобігання переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на свідків та інших учасників у кримінальному провадженні, просив слідчого суддю обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім того, враховуючи майновий стан підозрюваного та значну суспільну небезпеку зазначив, що застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити належне виконання останнім покладених на нього обов'язків, а тому просив слідчого суддю визначити підозрюваному заставу у розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання погоджено прокурором ОСОБА_3 та вручене підозрюваному 05.09.2022 о 16 год. 18 хв.
Прокурор у судовому засіданні доводи клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що усі зазначені у клопотанні ризики є припущеннями прокурора та не підтверджені жодним доказом. Просив у задоволенні клопотання відмовити та обрати більш м'який запобіжний захід.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позицію підозрюваного та додатково пояснив, що у разі обрання запобіжного заходу слід враховувати його матеріальний стан та призначити мінімальну заставу.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
У провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, перебувають матеріали кримінального провадження №62022050010000194 від 03.06.2022 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР.
05.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження, стороною обвинувачення доведене, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою, що підтверджується матеріалами клопотання, а саме - повідомленням командира ВЧ НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_4 , показаннями свідків, копією довідки ВЛК, копією витягу з наказу тощо.
Таким чином, існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин.
Проте слідчий суддя наголошує, що лише цієї умови недостатньо для обрання запобіжного заходу і враховує, що у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існує ризик впливу ОСОБА_4 на свідків за провадженням, так як останній є діючим військовослужбовцем, що дає підстави вважати, що він має широке коло знайомств серед військових, а тому має змогу через дружні умовляння вплинути на свідків, які є його товаришами по службі, з метою отримання від них необхідних йому показань.
Також прокурором доведена наявність ризику, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Інших ризиків, передбачених ст.177 КПК України слідчим суддею не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У судовому засіданні прокурором доведене, що більш м'який запобіжний захід обраний ОСОБА_4 на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам, так як перебуваючи під домашнім арештом або під дією іншого більш м'якого запобіжного заходу, ОСОБА_4 без будь-яких перешкод зможе переховуватися від слідства та суду та чинити вплив на свідків.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Виходячи з п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позбавлення свободи - захід настільки суровий, що виправдати його можна лише у разі, коли інші, менш суворі заходи були розглянуті й визнані недостатніми для того, щоб забезпечити особисті або державні інтереси, які вимагають такого тримання під вартою.
Розглядаючи питання щодо обрання ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя виходить із того, що частина 3 ст.176 КПК України зобов'язує суддю насамперед розглянути можливість застосування менш суворих заходів, аніж позбавлення волі.
Відтак, ретельно оцінивши в сукупності всі надані матеріали кримінального провадження та обставини, у тому числі: середній вік та нормальний стан здоров'я підозрюваного, його соціальні зв'язки за місцем мешкання; майновий стан; відсутність повідомлень про підозру у інших кримінальних провадженнях, приходжу до висновку про можливість визначення підозрюваному розміру застави.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ОСОБА_4 застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, так як у судовому засіданні прокурором, як того вимагає абз.4 ч.5 ст.182 КПК України, доведено, що має місце виключний випадок.
Під виключним випадком слідчим суддею розуміється те, що злочин, у якому підозрюється військовослужбовець ОСОБА_4 вчинено під час коли триває широкомасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, а отже непокора військовослужбовця законному наказу командира послаблює обороноздатність України та негативно впливає на бойовий дух та моральний стан усієї роти.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі, що дорівнює 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме цей розмір здатний забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків і не є завідомо непомірним для нього.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193,194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити частково.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для розслідування кримінального провадження №62022050010000194 від 03.06.2022, на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 07 вересня 2022 року по 05 листопада 2022 року.
Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала втрачає силу 06.11.2022 року о 00 год. 00 хв., якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.
Одночасно обрати ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 260 000 грн. 00 коп. (двісті шістдесят тисяч грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.
Покласти на підозрюваного у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити - два місяця з дня внесення застави.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України
Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
Копію ухвали направити до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складений суддею 09.09.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1