Справа №212/4539/22
1-кп/212/550/22
09 вересня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022041730000682 від 17 серпня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , уродженця с. Василівка Межівського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, військової служби за призовом під час мобілізацій військової частини НОМЕР_2 , НОМЕР_3 штурмової десантної бригади, інженерно-технічної саперної роти, водія-стрільця, у військовому званні «старший солдат», одруженого, який має на утриманні дитину, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участі прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 , -
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан.
Водночас, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань 24.02.2022 Президентом України видано Указ № 69/2022 про оголошення на території України загальної мобілізації.
Відповідно до ч. 8 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 10, ст. 11, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженого Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022, 25.02.2022 громадянин України ОСОБА_3 призваний до Збройних Сил України за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 38 від 25.02.2022 р. ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу частини, поставлений на всі види забезпечення та призначений на посаду водія військової частини НОМЕР_2 , де проходить військову службу по теперішній час та перебуває у військовому званні «старший солдат».
Відповідно до приписів ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» старший солдат ОСОБА_3 вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, з 25.02.2022 р. по теперішній час.
Згідно з вимогами ст. 17, 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком для громадян України, а ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Будучи водієм військової частини НОМЕР_2 , тобто військовою службовою особою, старший солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 9, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 35-38, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р., ст. 3, 4, 6 Дисциплінарною статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 р., зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та виявляти повагу до командирів начальників), беззастережно, неухильно, точно та у встановлений строк виконувати їх накази, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог військових статутів, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, виконуючи службові обов'язки не вживати алкогольних напоїв.
Крім цього, відповідно до п. 2.1, 2.3.2, 13.1, 14.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622, п. 2 додатку №1 до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна» встановлено, що дозвільна система та органи внутрішніх справ здійснюють дозвіл громадянам на придбання, зберігання, перевезення й використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, вибухових речовин тощо.
Поряд з цим, старший солдат ОСОБА_3 вчинив тяжкі злочини, проти громадської безпеки за наступних обставин.
Так ОСОБА_3 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_2 в невстановлений органом досудового розслідування час, дату, місці та способом знайшов споряджений корпус реактивної протитанкової гранати РПГ 26, який є придатними до стрільби, тобто незаконно придбав, після чого у останнього виник злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння, придбання, перечу бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння, придбання та передачу бойових припасів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, не пізніше 15 серпня 2022 року біля 21.00 год., ОСОБА_3 переніс шляхом транспортування на автомобілі ВАЗ 21053 державний номер НОМЕР_4 , яким останній користувався на підставі наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , без передбаченого законом дозволу зазначений бойовий припас до будинку АДРЕСА_3 , де з вказаного авто взяв у руки споряджений корпус реактивної протитанкової гранати РПГ 26, діючи умисно, з метою передачі бойового припасу без передбаченого законом дозволу, підійшов до відчиненого балкону квартири АДРЕСА_4 та передав його раніше знайомому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим передав споряджений корпус реактивної протитанкової гранати РПГ 26, який відповідно висновку комплексної судової вибухо-технічної експертизи № КСЕ-19/104-22/25576 від 30.08.2022 р. є реактивною протитанковою гранатою РПГ-26 та є бойовим припасом, які останній незаконно передав без передбаченого законом дозволу.
Крім того, ОСОБА_3 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_2 , в невстановлений органом досудового розслідування час, дату, місці та способом знайшов патрони калібру 7,62 мм в кількості 230 штук у металевій коробці, які є придатними до стрільби, тобто незаконно придбав, після чого у останнього виник злочинний намір, спрямований на незаконне придбання, носіння, зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи злочинний умисел, спрямований носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, у невстановлені слідством дату та час, ОСОБА_3 переніс шляхом транспортування на автомобілі ВАЗ 21053 державний номер НОМЕР_4 , яким останній користувався на підставі наявності свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , зазначені бойові припаси до адреси свого мешкання, кв. АДРЕСА_5 , чим незаконно носив без передбаченого законом дозволу.
17.08.2022 р. в період часу з 21:34 год. по 22:34 год. під час обшуку кв. АДРЕСА_5 , де проживає ОСОБА_3 було виявлено та вилучено патрони калібру 7,62 мм в кількості 230 штук в металевій коробці, які згідно висновку експерта № СЕ-19/104-22/25453-БЛ від 25.08.2022 р. є боєприпасами - 7,62 мм (7,62 HATO) гвинтівковими патронами центрального бою іноземного виробництва до бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 7,62 х 51 мм (7,62 НАТО) - гвинтівок «Beretta BM 59», «M 14» та ін., кулеметів « НОМЕР_6 », «Minigun», «Mark 48» та ін., патрони до стрільби придатні, які військовослужбовець ОСОБА_3 незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду разом з угодою про визнання винуватості, яку укладено 5 вересня 2022 року між обвинуваченим за участі захисника та прокурором, відповідно до якої обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення у повному обсязі, а сторони узгодили покарання обвинуваченому.
ОСОБА_3 у присутності свого захисника суду пояснив, що він цілком розуміє характер пред'явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, при цьому повністю визнає себе винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК, згодний із узгодженим видом покарання, яке буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди.
Прокурор вважав, що при укладенні угоди дотримані всі вимоги діючого законодавства, тому просив суд угоду затвердити й призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Захисник наполягав на затвердженні угоди, умови якої відповідають інтересам підзахисного.
Вислухавши сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її затвердження, виходячи з наступного.
Суд встановив, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 263 КК, яке згідно із ст. 12 КК є тяжким злочином.
Суд зауважує, що обвинувачений цілком розуміє, що наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку за ст. 394, 424 КПК, а для обвинуваченого також його відмова від здійснення прав, передбачених абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК.
Також обвинувачений розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Суд на підставі переліченого переконався, що укладення угоди є добровільною, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною.
За таких обставин суд вважає доведеним провину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, тобто у носінні, придбанні, передачі та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
За змістом ч. 1 ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині КК.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 58 КК покарання у виді службового обмеження застосовується до засуджених військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених КК, а також у випадках, коли суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше двох років призначити службове обмеження на той самий строк. За ч. 2 ст. 58 КК із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.
Суд, з огляду на викладене, встановив, що узгоджена міра покарання обвинуваченому за ст. 263 ч. 1 КК шляхом переходу за ст. 58, 69 КК до більш м'якого виду основного покарання у вигляді службового обмеження відповідає загальним засадам призначення покарання, характеру та тяжкості обвинувачення, з урахуванням особи винного, який має на утриманні неповнолітню дитину, будучи військовослужбовцем, приймає безпосередню участь в забезпеченні, проведенні і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом відсічі збройної агресії з боку Російської Федерації проти України та позитивно характеризується за місцем служби, а також кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості злочину, такі, як з'явлення із зізнанням обвинуваченого, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Внаслідок наведеного вмотивування угоду про визнання винуватості слід затвердити та визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, й призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 58, 69 КК у виді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік із відрахування в дохід держави 15 (п'ятнадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення.
Питання про долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з винного на користь держави.
Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 5 вересня 2022 року, укладену між прокурором ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_6 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, та призначити ОСОБА_3 узгоджене сторонами покарання за ст. 263 ч. 1 КК із застосуванням ст. 58, ч. 1 ст. 69 КК у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік із відрахуванням в дохід держави 15 (п'ятнадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення.
Речові докази: транспортно-пусковий тубус до РПГ-26 з маркуванням 053260, кільце з чекою, полімерні фрагменти корпусу гранати ПГ-26, металеві фрагменти корпусу гранати ПГ-26, наважки вибухової речовини рожевого кольору, передані до камери схову ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, - знищити;
патрони калібру 7,62 мм в кількості 230 штук (225 патронів та 5 стріляних гільз) в металевій коробці з маркуванням СВС 16*4, передані до камери схову ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, - передати Збройним Силам України в особі військової частини НОМЕР_2 ;
паспорт громадянина України НОМЕР_7 на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виданий Саксаганським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 15.12.2003 р, посвідчення НОМЕР_8 від 12.10.2015 на ОСОБА_3 , кепка військового зразку 1 штука, автомобіль марки ВАЗ 21053 державний номер НОМЕР_4 коричневого кольору, передані під розписку обвинуваченому, як належне йому майно, - залишити ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів у сумі 5474,62 грн.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1