Справа № 212/4568/22
1-і/212/253/22
09 вересня 2022 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора Чаплинського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020230070000699 від 13 квітня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України,
У провадженні Новокаховського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020230070000699 від 13 квітня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України.
Розпорядженням Верховного Суду від 06.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема Новокаховського міського суду Херсонської області, Жовтневому районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
06 вересня 2022 року до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Чаплинського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , в якому прокурор посилається на те, що на даний час не зменшилися ризики, які були встановлені під час обрання та продовження запобіжного заходу. Так, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, знаходячись на волі зможе переховуватися від суду, також є ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 з підстав, викладених у ньому та вважала, що наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні тяжких злочинів та ризиків, викладених у клопотанні, є достатньою передумовою для продовження строку тримання під вартою.
На виконання ч. 1 ст. 193 КПК України, з метою забезпечення безпосередньої участі обвинуваченого ОСОБА_5 у розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом призначено судове засідання у режимі відеоконференцзв'язку з Державною установою «Північна виправна колонія №90», де утримується обвинувачений. Проте, встановити зв'язок із вказаної установою жодними засобами зв'язку, у тому числі за допомогою електронної пошти, мобільного чи інтернет зв'язку, суду не вдалось.
Відповідно до Переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, Херсонська міська територіальна громада Херсонського району відноситься до територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Зв'язок з установою відсутній.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 заперечила проти клопотання прокурора, зазначила, що за відсутності обвинуваченого, участь якого є обов'язковою, а також відсутністю матеріалів кримінального провадження у Жовтневому районному суді м. Кривого Рогу, неможливо розглядати клопотання.
Заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання та додані матеріали, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно із ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Станом на 06 вересня 2022 року матеріали кримінального провадження № 12020230070000699 від 13.04.2020за ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 263 КК України по обвинуваченню ОСОБА_5 від Новокаховського міського суду Херсонської області до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в установленому Законом України №2111-IX від 03.03.2022 року «Про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України» та Закону України «Про попереднє ув'язнення» щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану» порядку не передані.
При цьому, ДУ «Північна виправна колонія №90», де утримується обвинувачений, знаходиться на території проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що об'єктивно унеможливлює будь-який зв'язок із вказаною установою як з метою забезпечення участі обвинуваченого в судовому засіданні, так і з метою виконання відповідної ухвали суду про продовження строку тримання під вартою.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про неможливість розгляду питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого в установленому КПК України порядку, а отже клопотання прокурора задоволенню не підлягає, з наступним застосуванням положень ч. 6 ст. 615 КПК України.
При цьому суд зазначає, що оскільки норми ч. 6 ст. 615 КПК носять імперативний характер, тому підлягають застосуванню безвідносно до наявності чи відсутності відповідного судового рішення про їх застосування, внаслідок чого саме за вимогою закону через неможливість розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому КПК порядку такий раніше обраний запобіжний захід ОСОБА_5 вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці, оскільки положення ч. 6 ст. 615 КПК застосовується до нього уперше.
Керуючись ст. ст. 193, 331, 615 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Чаплинського відділу Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Роз'яснити, що відповідно до ч. 6 ст. 615 КПК України у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1