Справа № 274/1946/22 Провадження № 1-кс/0274/1095/22
09.09.2022 м. Бердичів
Слідчий суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області капітана поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42022062340000024 від 19.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України про арешт майна,
Слідчий СВ Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області ОСОБА_2 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, прийшла до висновку про необхідність повернення клопотання слідчому для усунення недоліків з наступних підстав.
У силу ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого можливості відчужувати певне його майно.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мета відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Так, всупереч п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, у поданому слідчим клопотанні про арешт майна органами досудового розслідування не визначено чіткої мети для накладення арешту на майно, а цитування ч.ч.1,2 ст.170 КПК України не є належним виконанням вимог КПК щодо змісту клопотання. накладення арешту у таких випадках має відбуватись виключно за наявності обґрунтованого розміру такої шкоди, який має бути встановлено на підставі належних і достатніх доказів. Разом з тим, суд звертає увагу, що накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), має відбуватись виключно за наявності обґрунтованого розміру такої шкоди, який має бути встановлено на підставі належних і достатніх доказів, яких до клапотання не додано.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу й на те, що копії документів, долучені до клопотання в його обґрунтування, також не завірені належним чином, як того вимагає ст.99 КПК України, а частина доказів подана у вигляді, що не дає змоги слідчому судді дослідити їх зміст (нечитабельні).
Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків у строк 72 години.
Слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити прокурору необхідність звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, відповідно вимог ст.171 КПК України у встановленому порядку.
Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області капітана поліції ОСОБА_2 , повернути прокурору Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , встановивши строк 72 години, з дня отримання ухвали для усунення недоліків, про які вказано в ухвалі.
Копію ухвали невідкладно направити старшому слідчому, прокурору.
Після усунення недоліків сторона кримінального провадження не позбавлена права повторно звернутися із даним клопотанням до суду в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА