Справа № 161/11190/22
Провадження № 1-кп/161/918/22
м. Луцьк 09 вересня 2022 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62022140130000066, що надійшов з Волинської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ковеля Ковельського району Волинської області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 ,під час проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не маючи наміру назавжди ухилитись від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, о 08:00 год. 06.10.2021 не з'явився вчасно на службу без поважних причин до місця постійної дислокаціївійськової частини НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та в період часу з 06.10.2021 до 14.06.2022був відсутній на службі без поважних причин і не виконував службові обов'язки.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у нез'явленні вчасно на службу військовослужбовцем без поважних причин в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого праворушення та не оспорював фактичних обставин, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду не має сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Обвинувачений ОСОБА_4 суду дав показання, що дійсно він під час проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України о 08:00 год. 06.10.2021 не з'явився вчасно на службу без поважних причин до місця постійної дислокаціївійськової частини НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та в період часу з 06.10.2021 до 14.06.2022 був відсутній на службі без поважних причин і не виконував службові обов'язки.
У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати та при призначенні покарання застосувати ст. 75 КК України.
Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_4 , його винність у нез'явленні вчасно на службу військовослужбовцем без поважних причин в умовах особливого періоду, крім воєнного стану,підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких ніким не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів і дані про особу винного.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, щиро розкаявся, має постійне місце реєстрації та проживання, тому, з врахуванням особи обвинуваченого та відсутності обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання, в межах санкції ч. 4 ст. 407 КК України, у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, призначивши покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1