09 вересня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 689/709/22
Провадження № 33/4820/491/22
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Бережний С.Д., з участю секретаря судового засідання Якимець М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 липня 2022 року,-
Постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 липня 2022 року,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 25 квітня 2022 року о 21 год. 40 хв. в смт. Ярмолинці по вул. Шевченка, 20, в порушення пп. а п.2.9 Правил дорожнього руху (затв. Постановою КМ України від 10.10.2001 р. № 1306), керував транспортним засобом «ВАЗ-2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку лікарем наркологом КНП «Ярмолинецька БПЛ», що підтверджується висновком від 25.04.2022 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, провадження у справі відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП. Вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, без всебічного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи. Вказує, що свідок ОСОБА_2 повідомив що працює інспектором патрульної поліції ВП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, тому не може бути залучений як свідок. Судом першої інстанції не вмотивовано причини врахування пояснень поліцейського та його друзів та відхилення пояснення свідка ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . У матеріалах справи відсутні докази того, що автомобілем керував ОСОБА_1 , а не ОСОБА_3 .
Дослідивши зібрані по справі докази, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді, зокрема за ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за викладених в постанові обставин, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на зібраних в провадженні та досліджених судом першої інстанції доказах, яким суд першої інстанції дав вірну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №302364, який 25 квітня 2022 року був складений ст. лейтенантом поліції Вересюком В.В., яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 , того ж дня, о 21 год. 40 хв. в смт. Ярмолинці по вул. Шевченка, 20, транспортним засобом «ВАЗ-2101» реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку лікарем наркологом КНП «Ярмолинецька БПЛ», що підтверджується висновком від 25.04.2022 року.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Суд першої інстанції критично оцінив показання свідка ОСОБА_3 та показання ОСОБА_1 про те, що за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, транспортним засобом керував не ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 , з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, свідок ОСОБА_2 в суді першої інстанції пояснював, що працює інспектором патрульної поліції ВП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області. В той вечір він разом з товаришем ОСОБА_4 та його подругою їхали на автомобілі, рухаючись в напрямку с. Соколівка. Біля круга побачили автомобіль без будь-якого зовнішнього освітлення в темну пору доби, з автомобіля щось звисало та іскрило, водій автомобіля керував ним неадекватно. Свідок вказував, що хоча не був безпосередньо при виконанні службових обов'язків, однак, враховуючи наведене, з метою недопущення негативних наслідків, ним було прийнято рішення направлятися за даним автомобілем. Через деякий час автомобіль ОСОБА_1 біля його господарства був зупинений бордюром, так як він не зміг заїхати у ворота. Свідок вказував, що його товариш ОСОБА_4 також зупинив свій автомобіль, він (свідок) вийшов з нього та запитав ОСОБА_5 чому він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Свідок ствердно вказував, що з автомобіля, який зупинився біля господарства ОСОБА_1 , а саме, з місця водія вийшов ОСОБА_1 , інших осіб у вказаному автомобілі не було. Пізніше з господарства вийшли син та дружина ОСОБА_1 . Після того, як ОСОБА_1 вийшов з автомобіля і вони спілкувалися, у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння, а саме- почервоніння очей, ходьба зі сторони в сторону, недостатньо розумів те, що йому говорять. Після чого ним було викликано поліцію.
Дані показання повністю співпали з показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які, зокрема, пояснювали в суді першої інстанції, що чітко бачили, як після зупинки транспортного засобу біля воріт господарства, зі сторони водія з автомобіля вийшов саме ОСОБА_1 , будь-яких інших осіб у вказаному автомобілі не було.
При цьому суд врахував, що свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, їхні показання є послідовними, логічними, не містять суперечностей, у зв'язку з чим у суду немає жодних сумнівів у правдивості даних показань.
Також винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 302364 від 25.04.2022 року; висновком КНП «Ярмолинецька БПЛ» від 25.04.2022 року; відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про те, що ОСОБА_2 є працівником патрульної поліції і з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 є друзями, тому не може бути залучений як свідок так як є сумніви щодо неупередженості - безпідставні.
Відтак, доводи апелянта з приводу відсутності в ОСОБА_1 діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути ОСОБА_1 встановленої законом відповідальності за вчинене.
Під час апеляційного розгляду порушень в діях поліцейських вимог «Інструкції», та порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено.
При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень процесуального чи матеріального закону, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі мотивів, допущено не було.
Таким чином всі наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі суд апеляційної інстанції не вбачає, постанова суду є законною та обгрунтованою.
Керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, суд,
Постанову Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 липня 2022 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя