Справа № 607/23818/21Головуючий у 1-й інстанції Базан Л.Т.
Провадження № 33/817/397/22 Доповідач - Сарновський В.Я.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
08 вересня 2022 р. суддя Тернопільського апеляційного суду Сарновський В.Я. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Янчишина В.Й. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2022 року,-
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 17 000 (сімнадцяти тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 496 грн. 20коп.
Згідно постанови згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №258212 від 18.12.2021, ОСОБА_1 , 18 грудня 2021 року о 03 год. 23 хв. в м. Тернополі по вул. Живова, керував транспортним засобом марки «Nissan Rogue», д.н.з. « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 7510», прилад ARLM-0278 (повірка дійсна до 12.04.2022), відмовився та їхати у найближчий медичний заклад відмовився у категоричній формі. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Янчишин В.Й. просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2022 року, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 транспортним засобом марки «Nissan Rogue», д.н.з. « НОМЕР_1 » не керував, водієм був ОСОБА_2 який припаркував даний автомобіль та поїхав додому, щоб взяти кошти для заправки автомобіля. Вважає, що вимога працівників поліції про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння є безпідставною, так як у матеріалах справи відсутні відео докази, які підтверджують факт керування останнім вищезазначеним транспортним засобом. Звертає увагу суду на те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить даних технічного приладу, яким здійснено відеофіксацію, тому такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом зокрема, відеоматеріал «mp4», який міститься у матеріалах справи. Зазначає, що в матеріалах справи відсутнє безперервне відео, а є лише частини, що не відображає реальних обставин, які відбувались під час складання матеріалів. Захисник звертає увагу суду на те, що у справі мала приймати участь сторона обвинувачення і недотримання цієї вимоги суперечить судовій практиці ЄСПЛ. Вказує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 .
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Янчишина В.Й., які просили задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Що стосується клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2022 року, то воно підлягає поновленню, виходячи з наступного.
Так, згідно з постановою судді, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянута без його участі. Як вбачається з матеріалів справи, апелянту копію постанови судом першої інстанції надіслано 08 червня 2022 року, проте дану постанову ОСОБА_1 не отримав, про що свідчить відповідна відмітка на поштовому повідомленні. З матеріалів справи вбачається, що копію постанови захисник Безкоровайного О.О. отримав 08 липня 2022 року, а апеляційну скаргу подав 15 липня 2022 року.
З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин.
Щодо доводів апеляційної скарги по суті справи в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.
Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винуватості ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, судом першої інстанції належним чином перевірені всі обставини справи, які досліджені всебічно, повно та об'єктивно, висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушень ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №258212 від 18.12.2021; свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/2149 від 12.04.2021; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.12.2021; розписці ОСОБА_2 від 18.12.2021; постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №124779 від 18.12.2021; рапорті поліцейського взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Амонса А. від 18.12.2021; довідці УПП в Тернопільській області ДПП від 20.12.2021; відеозаписах з відеореєстратора службового автомобіля УПП.
Наведені в оскарженій постанові докази, на підставі яких суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 є послідовними та узгоджуються між собою.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена належним чином дослідженими в судовому засіданні доказами.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Виходячи з вищенаведеного, доводи апеляційної скарги про те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом, суд апеляційної інстанції оцінює критично. Окрім того, згідно оскарженої постанови при вирішенні справи суд першої інстанції взяв до уваги не тільки протокол про адміністративне правопорушення, а й інші додані до нього докази.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував і тому працівники поліції безпідставно вимагали пройти огляд на стан сп'яніння, суд апеляційної інстанції оцінює критично, так як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, зокрема відомостями зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №258212 від 18.12.2021; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.12.2021; розписці ОСОБА_2 від 18.12.2021р.. де він зобов'язався відсторонити водія ОСОБА_1 від керування автомобліем; відеозаписах з відеореєстратора службового автомобіля УПП, а також відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції з яких вбачається, що 18 грудня 2021 року о 03 год. 23 хв. в м. Тернополі по вул. Живова рухається автомобіль марки «Nissan Rogue», д.н.з. « НОМЕР_1 », за яким слідує службовий автомобіль УПП. Водій вищевказаного транспортного засобу перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, тому останньому було подано звуковий сигнал про зупинку, водій заїхав на АЗС та зупинився. Надалі, працівники поліції підійшли до транспортного засобу із сторони водія та відкрили передні двері, однак на водійському сидінні нікого не було. На пасажирському сидінні сидів чоловік, який в подальшому вказав, що є власником даного автомобіля та пояснив, що водій, який керував транспортним засобом, вийшов. Працівник поліції пояснює, що є відеозапис порушення ПДР України та те, що з даного автомобіля ніхто не виходив і чоловік пересів із водійського на пасажирське сидіння.
Крім наведеного, твердження апелянта про те, що він 18 грудня 2021 року не керував транспортним засобом марки «Nissan Rogue», д.н.з. « НОМЕР_1 », а ним керував ОСОБА_2 , спростовуються копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього рух, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №124779 від 18.12.2021, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 та ч.1 ст.122 КУпАП.
Відомостей про скасування вказаної постанови в апеляційній скарзі не вказано і в ході апеляційного розгляду не надано, отже на даний час вона не скасована і набрала законної сили.
Таким чином, встановлені вказаною постановою обставини повністю узгоджуються з даними наявних у цій справі доказів у їх в сукупності і спростовують надані в ході апеляційного розгляду пояснення ОСОБА_1 та показання свідка ОСОБА_2 , за версією яких працівники поліції зупиняли автомобіль «Nissan Rogue», д.н.з.« НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_1 17 грудня 2021 року у зв'язку порушенням Правил дорожнього руху, але обмежились усним зауваженням, а вже 18 грудня 2021 року ОСОБА_2 керував тим же автомобілем і зупинив його точно в тому ж місці, що і ОСОБА_1 , а вже після того як ОСОБА_3 поїхав додому працівники поліції виявили в цьому автомобілі ОСОБА_1 .
Твердження апелянта про те, що відеозапис «mp4» долучений до матеріалів справи не може вважатись належним доказом, так як протокол про адміністративне правопорушення не містить посилань на такий технічний засіб, суд апеляційної інстанції оцінює критично, так як ст.256 КУпАП не передбачає вимоги щодо внесення до протоколу відомостей про номер технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції здійснювали відеофіксацію з перериванням в часі не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 , оскільки ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення наявним у справі відеозаписом зафіксовано безперервно. Відсутність у долучених до матеріалів справи відеозаписах відомостей про інші події, які не стосуються суті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовує факту вчинення ним цього правопорушення.
Твердження захисника ОСОБА_1 - адвоката Янчишина В.Й. про те, що у справі мала приймати участь сторона обвинувачення і недотримання цієї вимоги суперечить судовій практиці ЄСПЛ є необґрунтованими з огляду на наступне.
Так, згідно ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів в справах, мають серед іншого право брати участь у розгляді справи, а ч. 2 цієї статті встановлені випадки обов'язкової участі прокурора (провадження у справах за ст. 172-4, 172-9 і 172-9-2 КУпАП). Отже, законодавством передбачено випадки обов'язкової участі прокурора у справі та випадки, коли участь прокурора є факультативною, тому посилання на рішення ЄСПЛ у цьому випадку не можна вважати обґрунтованими, оскільки вони застосовуються з огляду на «дух закону», а не лише на його формальні приписи і стосуються насамперед об'єктивності, безсторонності та неупередженості суду під час розгляду справи та унеможливлення суду за власною ініціативою досліджувати докази чи змінювати об'єм пред'явленого обвинувачення, а не для формальної участі сторони прокурора у справі як такої.
Враховуючи наведені обставини в їх сукупності апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскарженої постанови суду першої інстанції, яка є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Янчишину В.Й. строк апеляційного оскарження.
Апеляційну скаргу захисника Янчишина В.Й. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 травня 2022 року відносно ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя