Справа № 732/500/22
Провадження 2/732/304/22
01 вересня 2022 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Карпинської Н.М., секретар - Воропаєва К.В., у судовому засіданні в залі суду в м. Городня у загальному позовному провадженні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Городнянської міської ради Чернігівської області (до якої входить Хрипівський старостинський округ), треті особи: приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Сова В.Ф., Головне управління Держгеокадастру в Чернігівській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,
Представник позивача, ОСОБА_2 , діючи на підставі довіреності від 23.02.2022 року та в інтересах позивача, звернувся до Городнянського районного суду Чернігівської області з позовом до відповідача та просив:
1) встановити факт належності ОСОБА_3 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0076677, виданого Городнянською райдержадміністрацією Чернігівської області 05 серпня 1996 року на підставі рішення від 31 травня 1996 року № 199, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) 05 серпня 1996 року за № 346;
2) визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) площею 4,27 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває в колективній власності сільськогосподарського підприємства імені «Мічуріна» с.Хрипівка Городнянського району Чернігівської області, яке за життя належало ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0076678, виданого Городнянською райдержадміністрацією Чернігівської області 22.08.1996 року на підставі рішення Городнянської райдержадміністрації від 31 травня 1996 № 199, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) 05.08.1996 року за № 347, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 ;
3) визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) площею 4,27 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває в колективній власності сільськогосподарського підприємства імені «Мічуріна» с.Хрипівка Городнянського району Чернігівської області, яке за життя належало ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0076677, виданого Городнянською райдержадміністрацією Чернігівської області 22.08.1996 року на підставі рішення Городнянської райдержадміністрації від 31 травня 1996 № 199, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) 05.08.1996 року за № 346, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Заявлені вимоги вмотивовані наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка фактично прийняла спадщину свого чоловіка ОСОБА_3 . Позивач прийняв спадщину після смерті матері, до складу якої увійшли земельні паї, однак, оскільки оригінали сертифікатів на право на земельні частки (паї) не збереглися, позивач не має можливості оформити спадкові права в нотаріальній конторі і звернувся із позовом до суду.
У судове засідання сторони не з"явились. Позивач позов письмово підтримав, відповідач - позов визнає. Клопочуть про розгляд справи без їх участі. Треті особи не заявили своєї вираженої згоди приймати участь у справі.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд повно, всебічно та об'єктивно оцінивши наявні у справі матеріали та докази встановив такі обставини і факти.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 64 роки, про що 22.01.1996 складено актовий запис про смерть № 05 виконавчим комітетом Хрипівської сільської ради Городнянського району Чернігівської області і видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.11).
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 69 років, про що 15.09.2005 складено актовий запис про смерть № 34 і видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.10).
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 (а.с.12) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, який 06.02.1956 року зареєстрували у с. Хрипівка Городнянського району Чернігівської області.
Довідками Хрипівського старостинського округу № 14 Городнянської міської ради Чернігівської області № 284 від 12.03.2020, № 394 від 26.03.2019 доводиться, що на час смерті ОСОБА_3 за однією з ним адресою була зареєстрована і проживала ОСОБА_4 , а на час смерті ОСОБА_4 за однією адресою був зареєстрований і проживав її син - позивач (а.с.13).
За інформацією Головного управління держгеокадастру у Чернігівській області № 29-25-0.5-1825/2-22 від 30.06.2022 (а.с.17) судом з”ясовано, що за життя ОСОБА_4 на підставі розпорядження Городнянської райдержадміністрації від 31 травня 1996 № 199 отримала сертифікат серії ЧН № 0076678, зареєстрований 05.08.1996 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) і цей сертифікат посвідчує її право на земельну частку (пай) площею 4,27 умовних кадастрових гектарів по колишньому КСП ім. Мічуріна, с. Хрипівка Городнянського району Чернігівської області без визначення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) 50501,22 грн. Державний акт на право власності на земельну ділянку взамін сертифікату гр. ОСОБА_5 не виготовлявся. Згідно списків членів КСП (а.с.42) ОСОБА_4 значиться під номером 347, а книга реєстрації (а.с.44) засвідчує, що сертифікат отримала ОСОБА_4 під підпис.
Із матеріалів спадкової справи № 125/2022 (а.с.36-40), яка надійшла до суду від приватного нотаріуса Сови Валентини Федорівни, встановлено, що позивач як спадкоємець 1-шої черги за законом прийняв спадщину своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Родинні відносини спадкоємця і спадкодавця як матері і сина підтверджуються свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_4 (а.с.41)
Наведене свідчить, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги спадкування після смерті його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п.11постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 р., при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Згідно ч.1 Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власністьсертифікат на земельну частку ( пай) визначає розмір земельної частки у колективній власності члена КСП без виділення ділянки в натурі ( на місцевості).
Оформити спадщину у нотаріуса позивач позбавлений можливості, оскільки не може надати нотаріусу оригінал або дублікат сертифікату на право на земельну частку (пай), про яку йдеться, як того вимагає Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затвердженийнаказом Мін'юсту України № 296/5 від 22.02.2012 р. (зареєстрований у Мін'юсті України 22.02.2012 р. із подальшими змінами і доповненнями.
Згідно з чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини, видача дублікатів сертифікатів на право на земельну частку (пай), яке належало померлим є неможливою.
Таким чином, позивач не має можливості отримати у нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину із-за відсутності оригіналу сертифікату про право на земельну частку (пай), отже існує спір про право і права та інтереси позивача порушуються, з незалежних від нього причин, а тому підлягають судовому захисту.
Наявні у справі докази та їх правова оцінка підтверджують обґрунтованість позову та є достатніми для його задоволення в частині визнання за позивачем права на земельну частку (пай), яка належала його матері, в порядку спадкування за законом як за спадкоємцем 1-шої черги.
У частині решти вимог позивача, а саме: про встановлення факту належності ОСОБА_3 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0076677, виданого Городнянською райдержадміністрацією Чернігівської області 05 серпня 1996 року на підставі рішення від 31 травня 1996 року № 199, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) 05 серпня 1996 року за № 346,та визнання за позивачем такого права в порядку спадкування за законом, тут слід відмовити.
Так, сертифікат серії ЧН № 0076677, зареєстрований 05.08.1996 за № 343 обліковується за ОСОБА_6 (а.с.16)
Згідно з вимогами статей 22, 23 ЗК України та зазначеного Указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в числі членів колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акту на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акту.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.
Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 (720/95) «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Згідно з ч. 1 ст. 17 ЗК України, в редакції Закону № 2196-ХІІ від 13 березня 1992 року, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність проводилась Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, який набрав чинності 01 січня 2002 року, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України, в редакції на час набрання ним чинності, передбачалось, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Виходячи з повноважень, визначених у ст. 122 ЗК України, саме районні державні адміністрації з 01 січня 2002 року до 31 грудня 2012 року були розпорядниками земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, в тому числі земель запасу відповідної сільської ради.
Відповідно до вимог Закону України від 06 вересня 2012 року № 5245-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності з 01 січня 2013 року, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Згідно з ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою особами.
Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 637/488/20-ц (провадження № 61-12798св21) та в постанові Чернігівського апеляційного суду № 22-ц/4823/559/22 від 08 червня 2022 року.
Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства, і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Згідно із пунктом 33 цього положення Держгеокадастр організовує та здійснює державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.
Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333 Головне управління Держгеокадастру в області (далі Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Згідно пункту 3 вищевказаного положення завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Відповідно до пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 21 травня 2021 року № 248, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Чернігівської області.
Отже, у розумінні вимог закону виконавчий орган, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, є Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області.
Розпорядник землі Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області не є в цій справі відповідачем.
Встановленням факту належності правоустановчого документа, при допущенні порушення порядку паювання та складення відповідних списків членів КСП, не може слугувати набуттям прав за спадкодавцем.
Позивач має право звернутися з новим позовом, де Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області має брати участь у справі в якості співвідповідача, поряд з КСП, сільськогосподарським підприємством (при наявності їх чи їх правонаступників), районною державною адміністрацією, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, тому що рішення по справі може вплинути на його права.
Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі в справі позивачем.
У разі пред'явлення позову до частини відповідачів чи неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Установивши, що позивач пред'явив позов не до всіх осіб, чиїх прав та інтересів стосується предмет спору, суд приходить до висновку, що у задоволенні його решти позовних вимог про визнання права на земельну частку (пай), яку б мав його батько, необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 81 ЗК України, ст. 328, 392, 1223, 1261, 1268 ЦК України, статтями 4-5, 12-13, 43, 82, 128, 130, 200, 206, 211, 223, 247, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 , задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом, право на земельну частку (пай) площею 4,27 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебуває в колективній власності сільськогосподарського підприємства імені «Мічуріна» с.Хрипівка Городнянського району Чернігівської області, яке за життя належало ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0076678, виданого Городнянською райдержадміністрацією Чернігівської області 22.08.1996 року на підставі розпорядження Городнянської райдержадміністрації від 31 травня 1996 № 199, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) 05.08.1996 року за № 347, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
У решті позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Карпинська Н.М.