Єдиний унікальний номер 728/944/22 Номер провадження 3/728/397/22
07 вересня 2022 року м. Бахмач
Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Роздайбіди О.В., при секретарі Петренко О.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ніжинського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст.130 КУпАП,-
23 жовтня 2021 року о 21 год. 10 хв. в с.м.т. Дмитрівка Ніжинського району Чернігівської області по вул. Перемоги водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107 днз. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки, зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» результати тесту становлять 0.96%., чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов'язковою.
Враховуючи, що про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений своєчасно та належним чином, і від нього не надійшла заява про відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП знайшла своє підтвердження, виходячи з таких мотивів.
Згідно п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, деяких лікарських препаратів тощо, що знижують реакцію і увагу водія.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України та кореспондується в даному конкретному випадку з вимогами п. 2.9а Правил дорожнього руху.
Установленим порядком проходження медичного огляду є визначена у ст. 266 КУпАП процедура направлення водіїв транспортних засобів для про ведення огляду з метою виявлення стану сп'янінняі процедура проведення такого огляду. Зокрема відповідно до положень вказаної норми Закону огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, законодавець поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи водієм погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушеня за обставин установлених судом підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №474379 від 23.10.2021 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає містять всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП;
- результатом освідування на пристрій Драгер від 23.10.2021 року;
-поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в протоколі;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського на диску.
Вказані докази є належними, допустимими, такими, що узгоджуються між собою, доповнюють одне одного та є та достатніми, оскільки у своїй сукупності прямо підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до довідки заступника начальника з превентивної діяльності Р.Ворони, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не має.
Отже, оскільки ОСОБА_1 не має посвідчення водія, а тому він, з урахуванням положень п.1.10 ПДР не є водієм і йому, виходячи з положень санкції ч.1 ст.130 КУпАП, йому не може бути призначено стягнення з позбавленням права керування транспортними засобами.
Вирішуючи питання про застосування стягнення, відповідно до статті 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке є небезпечним правопорушенням, а тому на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення відповідно до статті 40-1 КУпАП вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп. у дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч.1, 268, 283, 284, 294 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити вказаний штраф у передбачений ч.1 ст. 307 КУпАП п'ятнадцятиденний термін з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення і повідомити про це суд шляхом представлення документа про його сплату.
У разі несплати штрафу у зазначений строк в добровільному порядку, його стягнення проводиться примусово і з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ч. 2 ст. 308 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Роздайбіда