Справа № 675/352/22
Провадження № 1-кп/675/50/2022
"05" вересня 2022 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ізяславі кримінальне провадження № 12021244000001080, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 грудня 2021 року про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
05 вересня 2022 року прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки 18 вересня 2022 року закінчується строк тримання під вартою ОСОБА_4 , однак у відношенні обвинуваченого наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, скоєних групою осіб щодо особи похилого віку із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілої. Прокурор зазначає, що існує реальний ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом висловлювання погроз, застосування фізичного насильства, схиляння їх до дачі щодо нього неправдивих показань. Крім того, прокурор зазначив, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, що свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду та унеможливить контроль за його поведінкою, а також явкою до суду у разі обрання іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Також прокурор вказав, що є підстави вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Як на доказ своїх доводів прокурор послався на наявність вагомих доказів, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_4 у інкримінованому йому злочині.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 проти заявленого прокурором клопотання заперечував.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам, тому просить змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 покладається на розсуд суду.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За вимогами частини третьої цієї ж статті незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
При вирішенні заявлених прокурором, захисником та обвинуваченим клопотань судом враховуються положення ст. 131 КПК України, якою визначено, що одним із передбачених КПК України видом заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, є запобіжні заходи, що застосовуються на підставі ухвали суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, якщо прокурор доведе, що є підстави для його застосування.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як зазначено у ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Суд, дослідивши клопотання, заявлене прокурором, вислухавши позицію учасників судового провадження, дослідивши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступних висновків.
30 грудня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000001080 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення ст. 187 ч. 3 КК України.
30 грудня 2021 року о 23 годині ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
31 грудня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України.
02 січня 2022 року ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 27 лютого 2022 року включно.
24 лютого 2022 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою по 24 квітня 2022 року включно.
18 квітня 2022 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою по 16 червня 2022 року включно.
02 червня 2022 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою по 31 липня 2022 року включно.
21 липня 2022 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою по 18 вересня 2022 року включно.
Суд наголошує, що метою і підставою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд також враховує особу, вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, репутацію підозрюваного: те, що ОСОБА_4 неодноразово був засуджений, зокрема, за злочини проти власності.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Нечипорук та Йонкало проти України» зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви», № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).
Так, при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України.
Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, даних про його особу, зокрема те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, які відносяться до категорії особливо тяжких, за який Кримінальним кодексом України, передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до дванадцяти років, що вчинений щодо особи похилого віку, що поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, та загрозою застосування такого насильства, настання смерті потерпілої, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що, знаходячись на волі, ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
За таких обставин, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
З огляду на викладене, суд дійшов переконливого висновку, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, внаслідок чого не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає можливим змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, відтак клопотання обвинуваченого та його захисника задоволенню не підлягають.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з дня винесення ухвали, тобто з 05 вересня 2022 року.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, та з грозою застосування такого насильства, приймаючи до уваги підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України та перераховані вище, керуючись п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, розмір застави судом не визначається.
Керуючись ст. ст. 331, 372, 376, 393-395 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 про заміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , не одруженому, не працюючому, раніше судимому
-17 березня 2010 року Новоушицьким районним судом Хмельницької області за ст. ст. 185 ч. 3, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
-08 червня 2015 року Новоушицьким районним судом Хмельницької області за ст. ст. 249 ч. 1, 75 КК України до 1 року обмеження волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;
-26 січня 2016 року Новоушицьким районним судом Хмельницької області за ст. ст. 289 ч. 2, 185 ч. 2, 70, 71 КК України до 5 років 7 місяців позбавлення волі;
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 05 вересня 2022 року по 03 листопада 2022 року включно.
Ухвала діє по 03 листопада 2022 року включно.
Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_4 підлягає направленню до державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор».
Копію ухвали про продовження запобіжного заходу вручити ОСОБА_4 негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1