02.09.2022 Справа №607/11486/22
Провадження 1-кс/607/3693/2022
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 липня 2022 року у справі № 607/8638/22 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022216060000073 від 09 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області звернувся ОСОБА_3 із клопотанням, в якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 липня 2022 року у справі № 607/8638/22 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022216060000073 від 09 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України) на автомобіль марки Volkswagen моделі LT 35, д.н.з. НОМЕР_1 , ключ до нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та повернути їх у володіння та користування.
В обґрунтування клопотання заявник ОСОБА_3 вказав на те, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 липня 2022 року задоволено клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на автомобіль марки Volkswagen моделі LT 35, д.н.з. НОМЕР_1 , ключ до нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 . Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/120-22/6593-ДД від 15 липня 2022 року бланк свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з серійним номером НОМЕР_3 відповідає аналогічним документам, які перебувають в офіційному обігу на території України. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/120-22/6608-КДТЗ від 29 липня 2022 року ідентифікаційний номер кузова, саме: НОМЕР_4 , автомобіля марки Volkswagen моделі LT 35 реєстраційний номер НОМЕР_5 не змінювався. На даний час із автомобілем та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу проведені усі необхідні експертизи та слідчі дії, а тому відпала необхідність у їх арешті.
У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового засідання.
Прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надіслав суду заяву, у якій заперечив щодо скасування арешту, оскільки реєстраційний номер кузова, який наявний на автотранспортному засобі не відповідає реєстраційному номеру кузова, зазначеному у технічному паспорті. На автомобілі зазначено наступний реєстраційний номер НОМЕР_6 , у технічному паспорті автомобіля - WV1ZZZ2DZXH029628.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла до наступних висновків.
Арешт майна, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
Так, вирішуючи питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, у відповідності до ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.
Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За змістом ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, в умовах реалізації учасниками кримінального провадження конституційного принципу змагальності і свободи в наданні ними суду своїх доказів, слідчим суддею мають бути встановлені фактичні дані для висновку про відсутність у провадженні обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння особи майном та обумовлювали арешт її майна.
Як зазначалося вище, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 липня 2022 року (справа № 607/8638/22, провадження №1-кс/607/2581/2022) у кримінальному провадженні № 12022216060000073 від 09 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, накладено арешт шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на автомобіль марки Volkswagen моделі LT 35, д.н.з. НОМЕР_1 , ключ до нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Як вбачається із змісту вказаної ухвали арешт накладений з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії/номер НОМЕР_2 , власником автомобіля марки Volkswagen LT 35, д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_5 , житель АДРЕСА_1 .
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно слідчим суддею було встановлено, що користувачем цього транспортного засобу є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 .
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, обов'язок з доведення відсутності подальшої потреби застосування арешту майна покладається саме на особу, яка просить скасувати такий арешт.
Як вказує прокурор у заяві, реєстраційний номер кузова, який наявний на автотранспортному засобі не відповідає реєстраційному номеру кузова, зазначеному у технічному паспорті, кримінальне провадження не завершено, а тому фактично мета заходу забезпечення кримінального провадження в повному обсязі не досягнута.
Проаналізувавши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім цього, кінцеве рішення у кримінальному провадженні не прийнято, що також унеможливлює скасування вказаного заходу.
Таким чином, обставин, передбачених ч. 1 ст. 174 КПК України, які б вказували на необхідність скасування арешту майна, про яке йдеться, судом не встановлено.
Крім того, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках кримінального провадження на даний час триває, майно, про зняття арешту з якого, клопоче заявник, визнане речовим доказом, в рамках кримінального провадження проводяться необхідні слідчі дії з даним майном, а тому клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту транспортного засобу є передчасним.
За наведених підстав не підлягає задоволенню клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 липня 2022 року у справі № 607/8638/22 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022216060000073 від 09 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 липня 2022 року у справі № 607/8638/22 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022216060000073 від 09 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області ОСОБА_1