30.08.2022 Справа №607/6137/22
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
за участю секретаря Безручко Т.В.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої державної допомоги за призначеними субсидіями , -
Позивач, Управління соціальної політики Тернопільської міської ради звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої державної допомоги за призначеними субсидіями в сумі 15 702,57 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 29 травня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою про призначення житлової субсидії. На підставі вказаної заяви Управлінням соціальної політики ТМР було призначено субсидію на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 на період з травня 2018 року по вересень 2018 року включно, а далі в порядку автоматичного перерахунку на період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з травня 2019 року по квітень 2020 року. Згідно з поданою декларацією про доходи та майновий стан, ОСОБА_2 була попереджена про відповідальність за подання недостовірної інформації про осіб, які входять до складу домогосподарства, та членів сім'ї осіб зі складу домогосподарства незалежно від реєстрації їхнього місця проживання (фактичного місця проживання), про що свідчить її підпис у заявах про отримання житлових субсидій. При здійсненні верифікації в березні 2020 року, позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , тобто останній є особою, яка входить до складу сім'ї заявниці, однак остання не вказувала його у декларації при зверненні із заявою про призначення субсидії. Управлінням відповідачці було надіслано повідомлення про відшкодування коштів по переплачених субсидіях №52 від 11.03.2020 р., згідно якого ОСОБА_2 припиняється виплата субсидії з 01.03.2020 р., окрім того вона зобов'язана повернути субсидії за періоди з 01.05.2018 року по 31.01.2019 року, та з 01.10.2019 року по 29.02.2020 року в сумі 12 090,29 грн., а також повідомлення про відшкодування коштів по переплачених субсидіях №52/1 від 11.03.2020 р., згідно якого ОСОБА_2 припиняється виплата субсидії з 01.03.2020 р., окрім того вона зобов'язана повернути субсидії за період з 01.02.2019 року по 30.09.2019 року в сумі 3 612,28 грн. Рішенням Управління соціальної політики Тернопільської міської ради №11373 від 19.03.2020 року, за результатами розгляду документів на призначення житлової субсидії ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 вирішено справу передати на розгляд Комісії з питань надання громадянам житлових субсидій відповідно до п.119 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою КМУ від 27.04.2018 №32.9 - припинення згідно верифікації. Згідно витягу з протоколу №5 засідання Комісії від 10.04.2020 р. ОСОБА_2 , припинено виплату субсидій з березня 2020 р., через подання недостовірних даних. Добровільно відповідач не повернула до Державного бюджету суму грошової субсидії, а тому просять стягнути її у судовому порядку.
УхвалоюТернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 травня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шлапак М.Я. подав суду відзив на позовну заяву у якому відповідач позов не визнала, зазначивши, що ОСОБА_2 є власником однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32,75 кв.м. Відповідач перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , якому на праві власності належала квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , субсидій за даною адресою ОСОБА_3 не отримував, оплачував вартість отриманих комунальних послуг в повному обсязі. На даний час, ОСОБА_2 повністю втратила зір та є особою з інвалідністю І-ї групи (підгрупа А). Внаслідок вказаного тяжкого захворювання відповідач неспроможна читати та писати. Бланки документів, необхідні для призначення житлової субсидії, у 2018 - 2020 роках заповняла соціальний працівник ОСОБА_4 , делегована позивачем для надання допомоги ОСОБА_2 . Через наявне захворювання остання не могла вникнути у суть документів, необхідних для призначення субсидій. Зазначив, що умислу на не відображення відомостей в декларації про доходи про перебування відповідача у шлюбі із ОСОБА_3 , у ОСОБА_5 не було. Відповідач є тяжко хворою особою, потребує постійного стороннього догляду, який їй надає родичка ОСОБА_6 та яка отримує її кореспонденцію та оплачує комунальні послуги. Також, зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік відповідачки, ОСОБА_3 , помер. У ОСОБА_2 склалося вкрай незадовільне матеріальне становище, а тому вона потребує державної допомоги. На підставі наведеного у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.
Представник Управління соціальної політики Тернопільської міської ради відповіді на відзив не подавав.
Представник Управління соціальної політики Тернопільської міської ради в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шлапак М.Я. в судовому засіданні позов не визнав, у його задоволенні просить відмовити з підстав зазначених у відзиві.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази суд встановив.
29 травня 2018 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про призначення житлової субсидії.
На підставі заяви ОСОБА_2 від 29 травня 2018 р., згідно з поданою декларацією про доходи та майновий стан відповідачки, Управлінням соціальної політики ТМР було призначено субсидію на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням всіх громадян, які зареєстровані на житловій площі за адресою: АДРЕСА_1 на період з травня 2018 року по вересень 2018 року включно. В подальшому, житлову субсидію на оплату житлово-комунальних послуг було призначено в порядку автоматичного перерахунку на період жовтня 2018 року по квітень 2019 року, з травня 2019 року по квітень 2020 року.
Рішенням Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 18.06.2018 р. ОСОБА_2 було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на неопалювальний період з травня 2018 року по вереснь 2018 року включно щомісячно у сумі 22,59 грн.
Рішеннями Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг: з жовтня 2018 року по квітень 2019 року включно щомісячно у сумі 479,13 грн.; з листопада 2018 року по квітень 2019 року включно щомісячно у сумі 1 536,06 грн.; з грудня 2018 року по квітень 2019 року включно щомісячно у сумі 1 540,74 грн.; з січня 2019 року по квітень 2019 року включно щомісячно у сумі 1 546,97 грн.; на квітень 2019 року у сумі 378,74 грн.; з травня 2019 року по квітень 2020 року включно щомісячно в сумі 33,66 грн.; з червня 2019 року по квітень 2020 року включно щомісячно в сумі 34,42 грн.; з липня 2019 року по квітень 2020 р. включно щомісячно в сумі 26,05 грн.; із серпня 2019 року по квітень 2020 року включно щомісяця 22,79 грн.; із вересня 2019 року по квітень 2020 року включно щомісячно в сумі 22,68 грн.; із жовтня 2019 року по квітень 2020 року включно щомісячно в сумі 846,15 грн.; із листопада 2019 року по квітень 2020 року включно щомісячно в сумі 1 508,27 грн.; з грудня 2019 року по квітень 2020 року включно щомісячно в сумі 1 503,08 грн.; із січня 2020 року по квітень 2020 року включно щомісячно в сумі 1 508,47 грн.
Згідно довідки №617, виданої 04.06.2018 р. ПП «Загребелля», ОСОБА_2 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32,75 кв.м., зареєстрована одна.
Як вбачається із довідки до акта огляду МСЕК серії ТЕР №005416 та Пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 13.05.2019 року ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І-ї групи підгрупи А, загальне захворювання (по зору).
Згідно довідки №101 (про стан здоров'я) від 07.07.2022 року, наданої лікуючим лікарем ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , після перенесеного інсульту 31.03.2011 р., постановлено діагноз: повна втрата зору; атеросклероз судин головного мозку.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із 19.11.1988 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 07.07.2022 р. - зареєстрована одна. (довідка №176, видана 07.07.2022 р. ПП «Дружба сервіс-житло 1»).
Як вбачається із інформації щодо місця реєстрації чоловіка відповідачки ОСОБА_3 , останній із 18 квітня 2002 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане 12 квітня 2021 р. Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Як вбачається із довідки про доходи №6261 2326 4279 1243 від 30.09.2020 р., ОСОБА_2 перебуває на обліку в Тернопільському об'єднаному управлінні ПФУ Тернопільської області, сума її пенсії за період із 01.03.2020 р. по 30.09.2020 р. складає 15 935,01 грн.
Згідно довідки про доходи №1073 6805 2405 1060 від 11.07.2022 р., сума пенсії ОСОБА_2 за період із 01.10.2020 р. по 30.06.2021 р. складає 24 528,04 грн.
Згідно довідки про доходи пенсіонера №605, виданої 11.07.2022 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, ОСОБА_2 перебуває на обліку та отримує пенсію в разі втрати годувальника. Сума пенсії за період із 01.06.2021 р. по 31.07.2022 р. складає 58 712,45 грн.
Будучи допитаним в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 підтвердила суду ту обставину, що ОСОБА_2 внаслідок свого хворобливого стану з 2011 року повністю втратила, перенісши інсульт, є інвалідом по зору першої групи, відтак позбавлена можливості читати та писати самостійно, а тому не могла фізично заповнювати декларацію на призначення субсидій у 2018 році. Крім цього, підтвердила, що чоловік позивача ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований з 18 квітня 2002 року в АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 опікувався соціальний працівник, оскільки остання не може самостійно у повній мірі задовольнити свої життєві потреби.
Згідно до пункту 1 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою КМУ від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення) в редакції, чинній на момент призначення субсидії, житлова субсидія є адресною державною соціальною допомогою громадянам - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до пункту 2 Положення, право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), у частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Згідно із пунктом 8 зазначеного Положення в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку).
Із змісту пункту 9 Положення в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин вбачається, що житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються особи, що зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку), на яких розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії. Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім'ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються. Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв'язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства. Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія. У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці десятому пункту 7 цього Положення За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому випадку приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці десятому пункту 7 цього Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому цього пункту.
Відповідно до пункту 22 Положення за рішенням комісії надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, управителів, зокрема, коли у заяві та/або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії та на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, який призначив житлову субсидію, сума надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертається громадянином до державного бюджету.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Статтею 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Тлумачення даних статей свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 лютого 2019 року за наслідками розгляду справи № 545/163/17, у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 332/2805/18, та у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 583/168/17.
Звертаючись із позовом, позивач покликається на те, що відповідачем було порушено взяті на себе зобов'язання, та не повідомлено позивача про факт її перебування у шлюбі із ОСОБА_3 , протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.
Разом з тим, суд зауважує, що чоловік відповідача ОСОБА_3 на час призначення позивачем субсидії, був зареєстрований та проживав за іншою адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено наведеними доказами та не входив у члени господарства позивача. Адже, доказів про те, що чоловік відповідача ОСОБА_3 фактично проживав із відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем суду не надано.
Крім того, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю по зору (1 група) та згідно довідки №101 (про стан здоров'я) від 07.07.2022 року, після перенесеного інсульту 31.03.2011 р., їй постановлено діагноз: повна втрата зору; атеросклероз судин головного мозку. Таким чином, ОСОБА_2 не могла самостійно читати та підписувати документи внаслідок свого хворобливого стану станом на 29.05.2018 року. Відтак, суд погоджується із твердженням представника відповідача, що самостійно документи необхідні для призначення субсидії, у тому числі декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулись за призначенням житлової субсидії самостійно заповнити та прочитати не могла. Зазначені обставини також підтверджені показаннями свідка ОСОБА_6 .
При цьому, вирішуючи позов, суд враховує рішення Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, щодо необхідності додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.
Європейський суд з прав людини вказує, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі «Рисовський проти України», заява № 29979/04, від 20 жовтня 2011 року).
Разом з тим, Європейський суд з прав людини зазначає, що вислів «згідно із законом» не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах (рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», заява № 30856/03, від 02 грудня 2011 року).
Крім того, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини необхідно дотримувати справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.
На думку суду, відповідач мала «законні сподівання» на отримання субсидій, а перебування її шлюбі із ОСОБА_3 , який був зареєстрований за іншою адресою та не був членом її домогосподарства, не позбавляло позивача права на її отримання згідно абзацу четвертому пункту 7 цього Положення, враховуючи те, що на час призначення субсидії фактично проживала в будинку одна, її вік, майновий стан, та стан здоров'я. (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 727/977/16-ц, постанові Верховного Суду України від 09 червня 2015 року в справі № 2-а/683/105/2014).
Таким чином, дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, що відповідач свідомо приховала або свідомо надала недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію та визначення її розміру, соціальний статус ОСОБА_2 , а також виходячи із необхідності дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, тому задоволення позову у цій справі не відповідатиме справедливій рівновазі між інтересами суспільства та правами відповідача.
Примусове повернення надмірно отриманих коштів у вигляді житлової субсидії у сумі 15 702,57 грн., може призвести до покладення на ОСОБА_2 , як особи з інвалідністю І-ї групи, надмірний тягар.
Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку, що в задоволенні позову Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої державної допомоги за призначеними субсидіями, слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Управління соціальної політики Тернопільської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплаченої державної допомоги за призначеними субсидіями - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду у повному обсязі складено 05 вересня 2022 року.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан