Справа № 598/1020/22
провадження № 2-о/598/26/2022
іменем України
"08" вересня 2022 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого суду Левків А.І.
при секретарі Довбуш М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Збаражі справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Головне управління державної міграційної служби України в Тернопільській області, Державна установа «Збаразька виправна колонія № 63№»,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Свої вимоги заявниця мотивує тим, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Асканія Нова Чаплинського району Херсонської області. З 1991 року по 2001 роки вона проживала в с.Новоолексіївка Краснодарського району Луганської області (на даний час Сокирянська об'єднана територіальна громада - Довжанський район Луганської області), яка тимчасово не здійснює свої повноваження. На даний час вона відбуває покарання у ДУ «Збаразька ВК № 63». Встановлення вказаного факту є необхідним для отримання заявницею громадянства України.
В судове засідання представник заявника на з'явилась, однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, заяву підтримує.
Від ДУ «Збаразька ВК № 63» до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності її представника, заяву підтримує.
Від головного управління державної міграційної служби України в Тернопільській області до суду надійшло клопотання, згідно якого вони просять врахувати суд, що на підставі наявності належних доказів підлягає задоволенню факт постійного проживання ОСОБА_1 станом на 24 серпня 1991 рок на території України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , в смт.Асканія Нова Чаплинського району Херсонської області (а.с.4).
Згідно довідки виданої виконкомом Корнинської селищної ради Попілянського району Житомирської області від 13 січня 2022 року № 39 ОСОБА_1 з 2011 року по 2019 рік постійно проживала без реєстрації по АДРЕСА_1 (а.с.7).
Згідно пояснень свідка ОСОБА_2 ОСОБА_1 з січня 1991 року по 2001 рік проживала в с.Новоолександрівка Краснодарського району Луганської області.
Відповідно до анкети-заявки № 5665053 від 13 лютого 2021 року ОСОБА_1 народилась в смт.Асканія Нова Чаплинського району Херсонської області та проживала в с.Новоолександрівка Краснодарського району Луганської області.
Вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2019 року було засуджено ОСОБА_1 , громадянку України, проживаючу без реєстрації по АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 115 КК України і в даний час вона відбуває покарання у ДУ «Збаразька виправна колонія № 63№», що підтверджується довідкою ДУ «Збаразька ВК №63» від 19 липня 2022 року №4/2652.
Рішенням від 13 березня 2021 року начальника Збаразького районного відділу УДМСУ в Тернопільській області Роздорській Д.М. було відмовлено у видачі паспорта громадянина України .
Відповідно до ч 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз'яснено, що у порядку ч.2 ст.256 ЦПК суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 256 ЦПК та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути, зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р..
Таким чином, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення.
Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України. Про належність до громадянства України таких осіб може свідчити наявність у паспортах громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991 року чи 13.11.1991 року.
Згідно ст.9 Закону України «Про громадянство України», безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років є однією з умов прийняття до громадянства України. Згідно ст.1 вказаного Закону безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.
Відповідно до п.7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках, одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991 р.
Пунктом 8 цього Порядку визначено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає: 1) заяву про встановлення належності до громадянства України; 2) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального органу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт); 3) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Пунктом 44 вказаного Порядку, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Належність до громадянства та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час. При цьому, юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України(24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України «Про громадянство України»(13 листопада 1991 року).
Враховуючи наведене, встановлені судом обставини, представлені заявником докази, суд вважає, що дана заява підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись статтями 10, 12, 81, 263-265, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Заяву задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки смт.Асканія Нова Чаплинського району Херсонської області, на території України станом на 24 серпня 1991 року
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 08 вересня 2022 року.
СУДДЯ А.І.Левків