Справа № 580/2060/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
07 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Шелест С.Б.,
суддів: Ганечко О.М., Карпушової О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач), в якому просила суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII з моменту звернення за її призначенням, а саме з 08.02.2022 з врахуванням довідок про заробітку плату Баштечківської сільської ради від 02.02.2022 №99/04-03 та №98/04-03.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно, на підставі хибного висновку щодо відсутності підстав для зарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) стажу роботи в органах місцевого самоврядування, набутого після набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі - Закон №2493-III), відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно із Законом №3723-XII з мотивів недостатності стажу державної служби.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року позов задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не прийняття індивідуального акту - рішення про призначення пенсії чи про відмову у призначенні пенсії за наслідками розгляду звернення за заявою ОСОБА_1 від 08.02.2022 №1527.
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву (з доданими документами) ОСОБА_1 від 08.02.2022 №1527 про призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу» з дотримання принципів належного врядування, сприяння реалізації права на соціальне забезпечення із прийняттям індивідуального акту у формі мотивованого рішення з урахуванням оцінки, наданої судом у мотивувальній частині рішення суду;
в іншій частині позову у задоволенні відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, про відмову у задоволенні позову.
Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надходило; в судове засідання, призначене на 07.09.2022, представники позивача та відповідача не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ):
з 03.09.1999 обрана секретарем виконкому Баштечківської сільської ради;
08.09.1999 склала присягу державного службовця;
з 29.12.1999 обрана секретарем Баштечківської сільської ради;
06.09.2001 склала присягу посадової особи місцевого самоврядування;
з 11.04.2006 обрана секретарем Баштечківської сільської ради повторно (згідно рішення сесії від 11.04.2006 №1-2);
з 09.11.2010 обрана секретарем Баштечківської сільської ради повторно (згідно рішення сесії від 09.11.2010 №1-2/VI);
з 30.11.2015 обрана сільським головою (згідно протоколу ТВК від 26.10.2015 №15);
10.07.2019 повноваження Баштечківського сільського голови завершились згідно Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (згідно рішення сесії від 10.07.2019 №1-2/VIІ);
з 10.07.2019 обрана на посаду Баштечківського сільського голови (згідно рішення сесії від 10.07.2019 №1-2/VIІ);
05.11.2020 повноваження Баштечківського сільського голови завершились згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (згідно рішення сесії від 05.11.2020 №1-2/VIІІ);
з 06.11.2020 затверджено на посаду першого заступника сільського голови (згідно рішення сесії від 05.11.2020 №1-13/VIІІ);
31.12.2020 звільнено з займаної посади першого заступника сільського голови за згодою сторін (розпорядження від 28.12.2020 №30).
Позивач є особою з інвалідністю (друга група, безтерміново - довідка до Акту огляду МСЕК серії 10 ААА №246499).
02.02.2022 виконавчим комітетом Баштечківскої сільської ради видано довідки, №98/04-03 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не обіймає посади державної служби та №99/04-03 про складові заробітної плати для призначення державного службовця.
За наслідками звернення позивача від 08.02.2022 щодо переведення з пенсії за віком, призначеної згідно із Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), на пенсію за віком згідно із Законом №3723-XII, відповідач листом від 23.02.2022 №2600-0213-8/33056 повідомив позивача, що час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII лише до 04.07.2001, по дату набуття чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідачем зазначено, що станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивача складає 6 років 3 місяці 24 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв'язку із чим органом Пенсійного фонду вказано на відсутність підстав для переведення з пенсії за віком, призначеної за Законом №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не призначення пенсії державного службовця протиправною, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Визнаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не прийняття індивідуального акту - рішення про призначення пенсії чи про відмову у призначенні пенсії за наслідками розгляду звернення за заявою ОСОБА_1 від 08.02.2022 №1527, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач за наслідками розгляду заяви позивача не прийняв рішення про призначення пенсії чи про відмову у призначенні пенсії у контексті реалізації принципів належного врядування, оскільки лист-відмова органу Пенсійного фонду від 23.02.2022 №2600-0213-8/33056 за підписом начальника відділу обслуговування громадян №10 (сервісний центр) не є рішенням суб'єкта владних повноважень - індивідуальним актом, у якому мають міститися правові приписи.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з протиправності позиції органу Пенсійного фонду щодо відсутності підстав для зарахування до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону №3723-XII, стажу роботи в органах місцевого самоврядування, у тому числі на виборних посадах, набутого після 04.07.2001.
Судом першої інстанції зазначено, що згідно з пунктом 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Так, у період з 03.09.1999 по 31.12.2020 питання обчислення стажу державної служби регулювалося Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229 (далі - Порядок №229), що набрав чинності 01.05.2016. Згідно з положеннями вказаних нормативно-правових актів до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених, зокрема, у статті 14 Закону №2493-III.
Судом першої інстанції вказано, що станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом №889-VIII) у позивача був наявний стаж служби більше 10 років на посадах в органах місцевого самоврядування, що зараховується до стажу державної служби, у зв'язку із чим покликання відповідача у листі від 23.02.2022 №2600-0213-8/33056, що станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивача становить 6 років 3 місяці 24 дні, та є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є необґрунтованим.
Апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апелянтом вказано на відсутність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.02.2022 №1527 про призначення пенсії за віком із прийняттям індивідуального акту у формі мотивованого рішення, оскільки за результатами розгляду звернення позивача від 08.02.2022 Головним управлінням у Пенсійного фонду України у Запорізькій області прийнято рішення від 10.02.2022 №34 про відмову у перерахунку пенсії.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві в апеляційній скарзі також підтримано позицію, викладену у листі від 23.02.2022 №2600-0213-8/33056 щодо відсутності у позивача необхідного стажу державної служби для призначення пенсії на підставі Закону №3723-ХІІ, оскільки час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ тільки до 04.07.2001, тобто до дати набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційного перегляду, встановлених статтею 308 КАС України, вважає за необхідне відмітити наступне.
До 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця за змістом частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі, така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, чинного до 01.05.2016, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Отже, період роботи ОСОБА_1 на відповідних посадах в Баштечківській сільській раді з 03.09.1999 по 01.05.2016 зараховується до стажу державної служби.
У той же час судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент набрання чинності Законом №889-VІІІ (01.05.2016) позивач обіймала посаду сільського голови, яка відповідно до положень частини третьої статті 4 Закону №889-VІІІ не відноситься до посад державної служби.
За вказаних обставин, однією з необхідних умов для призначення позивачеві пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ в силу пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ є наявність у позивача 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що повноваження з розрахунку наявності спеціального стажу, як і питання щодо перевірки досягнення заявником передбаченого законом віку відноситься до компетенції органу територіального органу Пенсійного фонду України.
Листом Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві від 23.02.2022 №2600-0213-8/33056 позивача повідомлено про недостатність стажу державної служби станом на 01.05.2016 виключно з мотивів незарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, часу роботи в органах місцевого самоврядування після 04.07.2001. За розрахунком органу Пенсійного фонду стаж державної служби позивача складає 06 років 03 місяці 24 дні. Колегія суддів апеляційного суду зауважує про помилковість зазначеної позиції органу Пенсійного фонду. Втім зазначає, що питання розрахунку наявності у позивача стажу державної служби з урахуванням висновків суду відноситься до виключної компетенції відповідача. При цьому колегія суддів апеляційного суду враховує, що будь-який розрахунок стажу позивача, проведений органом Пенсійного фонду, в матеріалах справи відсутній.
За вказаних обставин обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання органу Пенсійного фонду призначити та виплачувати пенсію відповідно до п.12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII є передчасним.
У той же час, переглядаючи рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, колегія суддів апеляційного суду зазначає про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо відсутності у межах спірних правовідносин встановленої судом першої інстанції ознак протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, яка виявилася у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви позивача від 08.02.2022, та, відповідно відсутності підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву із прийняттям відповідного рішення, з огляду на наступне.
З 01.04.2021 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», органи Пенсійного Фонду при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій застосовують принцип екстериторіальності, який передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсій територіальними органами Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший <…> подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ «Організація стаціонарного прийому та обслуговування громадян» Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2015 №13-1 (далі - Положення №13-1) прийом громадян здійснюється протягом робочого часу органу Пенсійного фонду без поділу за територіальним (зональним, дільничним) принципом в межах території обслуговування відповідного органу Пенсійного фонду.
Прийом та обслуговування здійснюються незалежно від взяття на облік (місця проживання, перебування) особи на території обслуговування відповідного органу Пенсійного фонду з питань:
надання загальної інформації про умови, порядок призначення, перерахунку, виплати пенсій, сплату обов'язкових платежів, адміністрування яких здійснюється органами Пенсійного фонду, ведення обліку (коригування відомостей) про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;
прийому заяв, передбачених абзацом першим пункту 1.1 розділу І, пунктом 5.1 розділу V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, та заяви про підтвердження стажу роботи відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105;
Додатком 6 до Порядку №22-1 передбачено, що заяви з питань пенсійного забезпечення, передбачені абзацом першим пункту 1.1 розділу І, пунктом 5.1 розділу V Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок), подаються до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від місця проживання (реєстрації) заявника.
Згідно з пунктом 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Абзацом 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з абзацами 2, 3 пункту 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області. Із заявою про переведення пенсії з одного виду на інший звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Головне управління Пенсійного фонду у м. Києві листом від 23.02.2022 №23.02.2022 №2600-0213-8/33056 повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ з мотивів недостатності стажу державної служби.
Лист Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 23.02.2022 №2600-0213-8/33056 підписано начальником відділу обслуговування громадян №10 (сервісний центр) Л.Шулькевич; зазначений лист не є рішенням про відмову у призначенні пенсії у розумінні Порядку №22-1.
В матеріалах справи відсутні докази того, що Головне управління Пенсійного фонду у м. Києві є органом, який визначений засобами програмного забезпечення як орган, уповноважений на прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача від 08.02.2022 за принципом екстериторіальності.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду у м. Києві заперечує наявність у нього повноважень на прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні пенсії з мотивів прийняття такого рішення у межах спірних правовідносин Головним управлінням Пенсійного фонду України у Запорізькій області (рішення від 10.02.2022 №34).
Згідно з текстом рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 10.02.2022 №34 воно прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.02.2022 та є актом у розумінні Порядку №22-1.
За вказаних обставин, колегія суддів зазначає про помилковість позиції суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не прийняття індивідуального акту - рішення про призначення пенсії чи про відмову у призначенні пенсії за наслідками розгляду звернення за заявою ОСОБА_1 від 08.02.2022 №1527 та в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву (з доданими документами) ОСОБА_1 від 08.02.2022 №1527 про призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу» з дотримання принципів належного врядування, сприяння реалізації права на соціальне забезпечення із прийняттям індивідуального акту у формі мотивованого рішення з урахуванням оцінки, наданої судом у мотивувальній частині рішення суду.
Зобов'язання територіального органу Пенсійного фонду України прийняти рішення за результатами розгляду заяви позивача за наявності діючого рішення іншого органу Пенсійного фонду України, прийнятого за результатами розгляду цієї ж заяви, та за відсутності встановленої законом компетенції з прийняття такого рішення, не спрямовано на відновлення порушених прав фізичної особи.
Відповідно до частини сьомої статті 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
За вказаних обставин, зважаючи на те, що у межах спірних правовідносин за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.02.2022 прийнято рішення, яке є індивідуальним актом у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, а також враховуючи відсутність у суду апеляційної інстанції повноважень на заміну відповідача у справі з метою надання судом оцінки такому рішенню на відповідність його критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції у вказаній справі підлягає скасуванню із постановленням нового, про відмову у позові.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Керуючись статтями 77, 241, 242, 311, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року у справі №580/2060/22 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення та може бути оскаржена, з урахуванням положень статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач С.Б. Шелест
Судді О.М. Ганечко
О.В. Карпушова