Справа № 826/10060/18
08 вересня 2022 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Сорочко Є.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури та інформаційної політики України про скасування наказу,
Позивач звернулась до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ Мінкультури №453/0/16-11 від 16.06.2011 "Про внесення змін у додатки 1-26 до наказу Мінкультури від 03.02.2010 №58/0/16-10" у частині внесення запису до Державного реєстру нерухомих пам'яток України стосовно адреси розташування пам'ятнику "Потьомкінцям - нащадки" на розі вулиці Приморської, Польського та Деволанівського узвозів у місті Одесі - Митній площі;
- зобов'язати відповідача внести зміни до оскарженого наказу та внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток України колишню адресу розташування пам'ятнику "Потьомкінцям - нащадки" на площі Катерининський (Потьомкінців) у м. Одесі згідно Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2008 та припису Кабміну від 02.08.1995.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2022 у задоволення позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, яку Шостим апеляційним адміністративним судом зареєстровано 30.06.2022.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2022 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Парінов А.Б., судді Беспалов О.О., Грибан І.О.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2022 витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали даної справи, які надійшли до суду апеляційної інстанції 26.08.2022.
У подальшому, до позивачем подано заяву про відвід судової колегії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2022 визнано необґрунтованими відвід складу суду у цій справі та передано справу для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді, що вирішуватиме питання про відвід.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2022 для розгляду заяви про відвід визначено суддю Сорочка Є.О.
Розглянувши заяву, суд дійшов таких висновків.
За змістом частини першої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Згідно пункту 4 частини першої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презумується, поки не надано доказів протилежного.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийнятими суддями рішень.
Частиною четвертою статті 36 КАС прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Мотивуючи відвід, заявник посилається на те, що «після розподілу дві справи за моїми позовами потрапили до одних і тих же суддів». Проте, суд звертає увагу, сам лише факт розгляд одним і тим же складом суду кількох різних справ не є свідченням їх упередженості. Жодних доводів про порушення порядку автоматизованого розподілу справи заявник не наводить, а судом встановлено не було.
Окрім того, доводи заявника щодо відводу зводяться до її незгоди із постановленими за участі суддів судовими рішеннями, що в силу прямої заборони, визначеної частиною четвертою статті 36 КАС, не може бути підставою для відводу.
Наведені заявником доводи безумовно не є такими, що викликають сумнів у безсторонності суддів. Вказані ним обставини упередженості та необ'єктивності суддів є виключно її суб'єктивним уявленням, яке не співвідноситься з існуючими фактами.
Отже, зазначені підстави відводу, не є такими, що свідчать про пряму чи опосередковану заінтересованість суддів у результаті розгляду справи, чи про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.
За таких обставин, суд вважає заявлений відвід необґрунтованим, а тому у задоволенні заяви позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 34, 35, 36, 39, 40 КАС, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури та інформаційної політики України про скасування наказу.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Є.О. Сорочко