Справа № 640/459/21 Головуючий у І інстанції - Катющенко В.П.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
08 вересня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
при секретарі: Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рахункової палати про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Рахункової палати, в якій просили:
- визнати протиправним та скасувати висновок, затверджений наказом Секретаря Рахункової палати - керівника апарату Ходаковського В.В. від 11.12.2020 № 322-к, в частині негативного оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
- визнати протиправними та скасувати накази Секретаря Рахункової палати - керівника апарату Ходаковського В.В. про звільнення ОСОБА_3 від 14.12.2020 № 327-к; ОСОБА_1 від 14.12.2020 № 328-к; ОСОБА_2 від 14.12.2020 № 329-к, Левицького М.О. від 14.12.2020 № 330-к;
- зобов'язати Рахункову палату поновити: ОСОБА_3 на посаді Начальника відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції; Куненко Валентину Павлівну на посаду Головного спеціаліста відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції; ОСОБА_4 на посаду Головного спеціаліста відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції; ОСОБА_2 на посаду Провідного спеціаліста відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції, а якщо такі посади станом на дату виконання рішення суду скорочено або відсутні у штатному розписі Рахункової палати, зобов'язати Рахункову палату поновити ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на рівнозначній посаді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/459/21.
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Рахункової палати України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - роз'єднано.
Виділено в окремі провадження позовні вимоги, заявлені:
ОСОБА_1 до Рахункової палати України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії;
ОСОБА_2 до Рахункової палати України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії;
ОСОБА_3 до Рахункової палати України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії;
ОСОБА_4 до Рахункової палати України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 до Рахункової палати України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії залишено на розгляді в адміністративній справі № 640/459/21.
29.03.2021 Позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просила:
- стягнути з Рахункової палати на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 грудня 2020 року по дату винесення судового рішення;
- стягнути з Рахункової палати моральну шкоду для ОСОБА_1 в розмірі 54 713,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилалася на те, що працює у Відповідача з 1999 року, за весь час перебування на посадах державної служби у Рахунковій палаті сумлінно ставилась до виконання службових обов'язків, до неї не застосовувались дисциплінарні стягнення та жодного разу її робота не була оцінена негативно. Позивач не погоджується з негативною щорічною оцінкою та вважає, що виставлені бали не відповідають критеріям, визначеним у Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, оскільки нею виконано всі завдання.
Позивач вважає, що затвердження наказом Секретаря Рахункової палати-керівником апарату Ходаковським В.В. від 11.12.2020 № 322-к висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців апарату на підставі результатів оцінювання службової діяльності, наданих Заступником директора департаменту-начальником відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції Щасним Е.В. від 12.11.2020, містять посилання лише на певні типові формулювання з нормативних актів як на досягнення чи не досягнення певних результатів роботи, а тому не можуть вважатись достатнім та правомірним за своєю суттю.
Також Позивач посилається на порушення процедури звільнення; позбавлення її законного права на ознайомлення з висновками про результати оцінювання; позбавлення можливості оскарження висновків щорічного оцінювання; винесення наказу про звільнення в умовах конфлікту інтересів з порушенням законодавства про запобігання корупції; протиправне затягування з ознайомленням з наказом про звільнення, не отримання трудової книжки.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Позивача та представників Сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 17.11.1999 проходила державну службу в Рахунковій палаті, з 19.02.2019 переведена на посаду Головного спеціаліста відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції.
Наказом Секретаря Рахункової палати - керівника апарату ОСОБА_5 «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В» у 2020 році» від 22.10.2020 № 287-к, з метою визначення якості виконання державними службовцями поставлених завдань, прийняття рішення щодо планування службової кар'єри, визначення потреб у професійному навчанні, керуючись нормами статті 44 Закону України «Про державну службу», Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640, визначено провести у період з 26.10.2020 по 24.11.2020 включно оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Рахункової палати, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В», на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції в установленому порядку та відповідно до цього наказу.
За результатами оцінювання службової діяльності Позивача, як працівника Департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції, виставлена негативна оцінка. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджений наказом Секретаря Рахункової палати - керівника апарату № 322-к від 11.12.2020.
Наказом Відповідача «Про звільнення ОСОБА_1 » від 14.12.2020 № 328-к Позивача 15.12.2020 звільнено з посади Головного спеціаліста відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до п. 3 ч. 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».
Вважаючи вказаний наказ протиправним, а свої права порушеними, Позивач звернулася з даним адміністративним позовом до адміністративного суду.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ є таким, що прийнятий у межах повноважень, у спосіб та у порядку, що визначенні чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, окрім іншого: вільний вибір виду діяльності; правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Таким чином, саме на державу покладено обов'язок забезпечувати рівність трудових прав усіх громадян та гарантувати правовий захист від незаконного звільнення. Відповідно, оскільки держава здійснює свої функції через систему державних органів (законодавчих, виконавчих, судових), відповідні обов'язки (їх неухильне додержання та виконання) покладаються на такі державні органи.
Частиною 2 статті 38 Конституції України визначено, що громадянам гарантовано рівне право доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону 889-VIII державна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Відповідно до частин 1-3 статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону).
Пунктом 3 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.
Відповідно до вимог статті 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб'єктом призначення.
Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.
Державні службовці, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, підлягають преміюванню відповідно до цього Закону.
Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання). Дія цього Порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В» визначено Порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Порядок № 640).
Згідно з пунктами 2-9 Порядку № 640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар'єри.
Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об'єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця.
Учасниками оцінювання є:
- державний службовець;
- особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «А»;
- безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»;
- керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»;
- суб'єкт призначення;
- служба управління персоналом.
Державний службовець:
- бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді;
- ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками;
- аналізує виконання визначених завдань і ключових показників;
- ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок).
Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, надає консультативну допомогу учасникам оцінювання та здійснює заходи щодо організації оцінювання, у тому числі підготовку проектів наказів (розпоряджень) про:
- визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, із списком державних службовців;
- затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”.
Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, на якого покладено виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби або виконання обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця, проводиться за тією посадою державної служби, яку він займає.
У разі звільнення державного службовця або його переведення на іншу посаду державної служби до затвердження висновку процедура оцінювання за посадою державної служби, яку він займав, припиняється.
Оцінювання проводиться поетапно:
- визначення завдань і ключових показників;
- визначення результатів виконання завдань;
- затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Відповідно до п. 37 Порядку № 640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду.
У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв'язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.
Згідно з п. 38 Порядку № 640 перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.
Відповідно до п. 39 Порядку № 640 оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
Як вже було зазначено, 22.10.2020 наказом Секретаря Рахункової палати - керівника апарату «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В» у 2020 році» № 287-к передбачено проведення оцінювання у період з 26.10.2020 по 24.11.2020 включно, а також затверджено графік проведення оціночних співбесід, зокрема, головних спеціалістів, провідних спеціалістів - з 26.10.2020 по 06.11.2020.
26.10.2020 на виконання вказаного наказу Заступник директора Департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції (далі - Департамент) - начальник Відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції (далі - Відділ) Щасний Е.В. надав ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (Начальнику відділу культури, спорту та інформаційної політики та Начальнику відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності у складі Департаменту відповідно) доручення підготуватися до оціночної співбесіди з ним, а також вжити заходи щодо оцінювання підпорядкованих їм працівників відділу. Працівникам Відділу, зокрема Позивачу, доручено підготуватися до проведення оціночної співбесіди та надання належним чином оформлених результатів виконання завдань 02.11.2020.
27.10.2020 та 29.10.2020 працівників Відділу, в тому числі Позивача, повідомлено про проведення оціночної співбесіди 04.11.2020 о 09:30 год.
30.10.2020 членом Рахункової палати Дідиком А.М. видано доручення № 08-33/АМД-67 (далі - Доручення), адресоване ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , з вказівками щодо місця (кабінет № 311А-312А), способу (із застосуванням аудіо- та відеофіксації) та учасників (за дорученням ОСОБА_3 - Начальника відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності) проведення оцінювання, а також пропозицією ОСОБА_7 та ОСОБА_6 взяти самовідвід від оцінювання.
03.11.2020 о 09:33 ОСОБА_7 отримано копію Доручення, про що він о 12:05 повідомив члена Рахункової палати Дідика А.М., а також низку інших посадових осіб Рахункової палати. У відповідному листі ОСОБА_7 зазначено про неможливість виконання відповідного Доручення.
04.11.2020:
- о 09:30 членом Рахункової палати Дідиком А.М. направлено електронний лист із проханням працівникам Відділу з'явитися для оціночної співбесіди у кабінет 311А-312А;
- о 09:39 ОСОБА_7 у відповідь направлено лист (у тому числі адресований Позивачу) з роз'ясненням щодо місця проведення оціночної співбесіди, зокрема, із вказівкою, що така співбесіда буде проводитися у кабінеті ОСОБА_7 , а не у кабінеті 311А-312А (кабінеті члена Рахункової палати Дідика А.М.);
- о 10:29 ОСОБА_7 у зв'язку з тим, що на оціночну співбесіду Позивач не з'явилась, повторно призначено оціночну співбесіду на 11 годину. На повторну співбесіду Позивач також не з'явилась, що прямо зазначається самим Позивачем у позовній заяві, а також підтверджується наданим Позивачем актом від 04.11.2020, в якому Позивач визнає, що на момент проведення оціночної співбесіди перебувала у кабінеті 311А-312А, а не в кабінеті, який був визначений її безпосереднім керівником.
05.11.2020 у зв'язку з повторною неявкою Позивача, ОСОБА_7 видано Доручення № 08-44/1, яким працівникам Відділу, зокрема і Позивачу, вказано подати ОСОБА_7 письмовий звіт про виконання завдань, а також письмові пояснення щодо причин відмови від проходження оціночної співбесіди.
Згідно з п. 40 Порядку № 640 безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.
У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов'язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п'яти робочих днів після виходу на роботу.
Учасниками оцінювання державного службовця категорії «Б» або «В», відповідно до п. 4 Порядку № 640, є:
- державний службовець (Позивач);
- безпосередній керівник державного службовця (такою особою для Позивача був на момент проведення оцінювання Заступник директора - начальник Відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції ОСОБА_7 );
- керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» (за посадою в.о. директора Департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції є Заступник директора - начальник Відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції Щасний Е.В.);
- суб'єкт призначення (Секретар Рахункової палати - керівник апарату);
- служба управління персоналом (у Рахунковій палаті відповідним структурним підрозділом апарату є управління по роботі з персоналом).
Згідно з п. 1 частини 1 статті 2 Закону № 889-VIII безпосередній керівник - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець.
Частиною першою статті 22 Закону України «Про Рахункову палату» від 02 липня 2015 року № 576-VIII (далі - Закон № 576-VIII) передбачено, що Секретар Рахункової палати за посадою є керівником апарату Рахункової палати.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону № 576-VIII Секретар Рахункової палати здійснює керівництво апаратом Рахункової палати з питань її організаційного, інформаційного, довідкового, матеріально-технічного забезпечення; подає Голові Рахункової палати попередні пропозиції щодо загальної концепції роботи Рахункової палати, кадрової політики, проектів кошторису Рахункової палати, структури і штатного розпису апарату Рахункової палати; призначає на посади та звільняє з посад посадових осіб апарату Рахункової палати відповідно до цього Закону, накладає дисциплінарні стягнення, застосовує заохочення до таких посадових осіб.
Згідно з п. 16.1 Регламенту Рахункової палати, затвердженого рішенням Рахункової палати від 28 серпня 2018 року № 22-7 (Далі - Регламент Рахункової палати) Секретар Рахункової палати - керівник апарату здійснює повноваження керівника державної служби Рахункової палати.
Пунктом 16.2 Регламенту Рахункової палати передбачено, що Секретар Рахункової палати - керівник апарату, зокрема, організовує забезпечення діяльності Рахункової палати; здійснює керівництво апаратом Рахункової палати з питань організаційного, кадрового, інформаційного, довідкового, матеріально-технічного забезпечення діяльності Рахункової палати; призначає на посади посадових осіб апарату Рахункової палати в порядку, передбаченому законами України «Про Рахункову палату» і «Про державну службу», та відповідно до кваліфікаційних вимог, затверджених рішенням Рахункової палати згідно із законодавством України; звільняє з посад посадових осіб апарату Рахункової палати в порядку, передбаченому законодавством України; накладає дисциплінарні стягнення, застосовує заохочення до посадових осіб у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до п. 1.3 Положення про департамент контролю у сфері юстиції та запобігання корупції, затвердженого наказом Секретаря Рахункової палати - керівника апарату від 03.12.2018 № 103 (далі - Положення № 103) Департамент підпорядковується Секретарю Рахункової палати - керівнику апарату з питань організаційного, інформаційного, довідкового, матеріально-технічного забезпечення.
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Позивачем неодноразово не виконано доручення безпосереднього керівника, при цьому ОСОБА_1 двічі не з'явилась на місце проведення оціночної співбесіди, у зв'язку з чим ОСОБА_7 було правомірно визначено результати оцінювання службової діяльності без проведення оціночної співбесіди, з чим погоджується колегія суддів.
Пунктом 7 Порядку № 640 передбачено, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Відповідно до п. 9 Порядку № 640 оцінювання проводиться поетапно: (1) визначення завдань і ключових показників; (2) визначення результатів виконання завдань; (3) затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Критерії виставлення балів визначені додатком 4 до Порядку (далі - Критерії).
В матеріалах особової справи Позивача наявні Завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій «Б» або «В», визначені для Позивача на 2020 рік (т. 2, а.с. 166-169).
Позивача ознайомлено і зазначеними завданнями на 2020 рік, що підтверджується її підписом у графі «ознайомлення державного службовця».
Також, наявні Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорій «Б» або «В», за 2020 рік (т. 2, а.с. 170-172).
Як вбачається із вказаних Результатів виконання завдань Позивача, їй виставлені наступні бали: « 2» (перше завдання); « 1» (друге завдання); « 1» (третє завдання); «не підлягає оцінюванню» (четверте завдання).
Згідно з Критеріями «не підлягає оцінюванню» виставляється, якщо завдання не могло бути виконано через обставини, які об'єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов'язків (повноважень). З урахуванням умов праці у протиепідемічному режимі, завдання четверте щодо участі у тренінгах, семінарах, конференціях визначено як таке, що не підлягає оцінюванню (при цьому Позивачем заходи щодо виконання вказаного завдання не вживалися).
Відповідно до Критеріїв, бал « 1» виставляється у разі, якщо завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов'язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо.
Як передбачено Критеріями, бал « 2» виставляється у разі, якщо завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо).
Як вбачається із вказаних Результатів виконання завдань Позивача, перше завдання оцінено балом « 2», оскільки завдання виконано, однак із низкою порушень, перерахованих у графі «обґрунтування» Результатів. Зокрема, в обґрунтуванні у Результатах зазначається про те, що Позивач систематично, всупереч вимог Порядку складання сертифікатів незалежності, затвердженого рішенням Рахункової палати від 29.01.2019 № 3-7, не надавала керівнику для ознайомлення сертифікати незалежності, складання яких є обов'язковим для включення посадової особи апарату Рахункової палати до складу контрольної групи.
Так, рішенням Рахункової палати від 29.01.2019 № 3-7 затверджено Порядок складання сертифікатів незалежності, згідно з яким забороняється вчинення будь-яких дій в межах здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), крім попереднього вивчення об'єктів і предмета такого заходу, посадовими особам апарату Рахункової палати, які не подали сертифікат незалежності; до складу контрольної групи не може бути включена посадова особа апарату Рахункової палати, яка не склала сертифікат незалежності (пункт 3.6).
Згідно з пунктом 3.2 вказаного Порядку складання сертифікатів незалежності посадова особа апарату Рахункової палати з метою забезпечення незалежності, об'єктивності та неупередженості виконання своїх повноважень при здійсненні заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) особисто заповнює та подає сертифікат незалежності в установлений керівником відповідного департаменту або територіального підрозділу термін.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Відділу, зокрема і Позивачем, допущено численні порушення щодо складення сертифікатів незалежності - сертифікати складалися вже після складення доручень члена Рахункової палати на здійснення контрольного заходу; на інший об'єкт контролю, ніж передбачено дорученнями, сертифікати не складалися загалом. Зазначене підтверджується службовою запискою Начальника відділу контролю за дотриманням антикорупційного законодавства управління запобігання та виявлення корупції ОСОБА_8 від 11.12.2020 (на виконання доручення Секретаря Рахункової палати - керівника апарату від 04.11.2020 № 45/08-2 щодо аналізу наданих копій сертифікатів незалежності структурними підрозділами апарату Рахункової палати).
Завдання 2 та 3 Позивача оцінені балом « 1», у графі «обґрунтування» викладено пояснення недоліків та порушень, у зв'язку з якими виставлено саме такий бал: зокрема зазначені завдання виконано частково, із низкою порушень законодавства.
Щодо завдання 2 вказано, що результат виконання завдання щодо підготовки окремих розділів проектів звітів за результатами проведених контрольних заходів мав негативний відгук з боку керівництва - членів Рахункової палати під час розгляду на засіданнях Рахункової палати відповідних звітів. При цьому обґрунтування містить посилання на протоколи засідань Рахункової палати від 25.02.2020 № 3 та від 14.07.2020 № 17.
Щодо завдання 3 зазначено про підготовку Позивачем лише одного із двох визначених Завданнями інформаційних повідомлень, а також про ненадання Позивачем проектів інформаційних повідомлень на погодження безпосередньому керівнику всупереч вимогам Регламенту Рахункової палати.
Середній бал із урахуванням визначених за завдання балів становить « 1,33», у зв'язку з чим оцінка Позивача є негативною, при цьому відповідну оцінку обґрунтовано у Результатах, таке обґрунтування є розгорнутим та конкретизованим, вказано чіткий перелік конкретних порушень законодавства та Регламенту Рахункової палати.
Щодо доводів Позивача про те, що відповідно до Довідки Національного агентства України з питань державної служби від 21.05.2021 № 2/21 за результатами здійснення заходів контролю за додержанням визначених Законом України «Про державну службу» умов реалізації громадянами права на державну службу у Рахунковій палаті виявлені численні порушення, які були допущені в Рахунковій палаті, у тому числі, під час здійснення оцінювання результатів службової діяльності Позивача, колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до п. 1 розділу III Порядку здійснення Національним агентством України з питань державної служби, його територіальними органами контролю за додержанням визначених Законом умов реалізації громадянами права на державну службу, затвердженого наказом Національного агентства України з питань державної служби 10.09.2020 № 168-20 (далі - Порядок № 168-20), за результатами заходів контролю Національне агентство України з питань державної служби, його територіальний орган, у строк, що не перевищує двадцяти календарних днів після закінчення заходів контролю, складає довідку у двох примірниках.
Як вбачається з матеріалів справи, з 10.03.2021 до 23.04.2021 Національним агентством України з питань державної служби (далі також - НАДС) здійснено заходи контролю за додержанням визначених законом умов реалізації громадянами права на державну службу у Рахунковій палаті за період роботи з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно). За результатами зазначених заходів контролю НАДС складено довідку № 2/21 від 21.05.2021(далі - Довідка).
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19.09.2019 № 117-ІХ внесено зміни до Закону України «Про державну службу», зокрема виключено положення, що надавали НАДС повноваження проводити у державних органах перевірки стану дотримання вимог цього Закону та направляти державним органам та їх посадовим особам вимоги про скасування рішень таких органів з питань державної служби, які суперечать законодавству в частині реалізації громадянами права на державну службу (зокрема п.п. 10, 14 ч. 3 статті 13 Закону України «Про державну службу»).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 27.11.2019 № 974 внесено відповідні зміни до Положення про Національне агентство України з питань державної служби, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 500.
Відповідно до п. 5 розділу III Порядку № 168-20 керівник об'єкта заходів контролю або особа, яка виконує його обов'язки, у термін, що не перевищує п'яти робочих днів з дня надходження довідки, повідомляє НАДС, його територіальний орган про вжиті заходи щодо зазначених у довідці пропозицій (рекомендацій).
Проте, вказані положення Порядку № 168-20 не передбачають можливості оскарження довідки чи підписання її із зауваженнями.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на позицію НАДС, викладену у Довідці щодо невідповідності виставлених їй балів встановленим у додатку 4 до Порядку № 640 критеріям.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 03.06.2021 № 15-1245 Рахункова палата повідомила НАДС про вжиті заходи щодо зазначених у Довідці пропозицій (рекомендацій), зокрема у зв'язку з пропозиціями НАДС, пов'язаними зі здійсненням оцінювання службової діяльності державних службовців Рахункової палати.
Зокрема Рахункова палата повідомила НАДС, що згідно з частиною другою статті 44 Закону України «Про державну службу» оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). При цьому Критерії не забезпечують у повному обсязі чіткого та єдиного підходу до реалізації вищезазначеної норми Закону у випадках, коли завдання були формально виконані, однак якість отриманого результату, процес досягнення мали негативний відгук з боку співвиконавців, керівництва, а також у випадку порушення правил етичної поведінки.
За результатами розгляду зазначеного листа НАДС надало Рахунковій палаті відповідь (лист від 30.06.2021 № 4446/21-21), в якій висловило згоду з окремими поясненнями щодо вжитих Рахунковою палатою заходів.
Зокрема НАДС зазначено, що слід погодитися з тим, що за змістом частини другої статті 44 Закону оцінювання результатів службової діяльності проводиться не лише на підставі показників результативності ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а і також на підставі інших показників, у тому числі - дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
НАДС зауважує, що критерії не є повною мірою досконалим та універсальним інструментом оцінювання результатів службової діяльності державного службовця в цілому.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, при оцінюванні Позивача враховано не лише критерії, а й інші показники, визначені безпосередньо Законом України «Про державну службу», у тому числі - дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Таким чином, Відповідачем у висновку обґрунтовано відповідність виставлених Позивачу балів критеріям, встановленим у додатку 4 до Порядку № 640.
З урахуванням наведеного, зазначена у Довідці інформація не спростовує висновків щодо правомірності здійснення оцінювання результатів службової діяльності Позивача та, відповідно, про відсутність підстав для скасування затвердженого наказом Відповідача від 11.12.2020 № 322-к висновку щодо Позивача.
Щодо доводів Позивача про незгоду з конкретними виставленими їй балами, колегією суддів встановлено наступне.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону № 889-VIII результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри.
Відповідно до частини 3 статті 44 Закону № 889-VIII оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу.
Таким чином, функція з оцінювання виконання завдань Позивачем покладається на безпосереднього керівника. Визначення та виставлення оцінки за виконані завдання є дискреційними повноваженням керівника, оскільки вони дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення. Такі повноваження обумовлені певною свободою (вільним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Так, дискреційним повноваженням за правовою сутністю є таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законодавством, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Згідно з Рекомендаціями R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Проте, суд не може втручатися у дискреційні повноваження Відповідача в частині надання оцінки виставлених суб'єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб'єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку № 640.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Суд, розглядаючи адміністративну справу по суті, не може перебирати на себе повноваження суб'єкта владних повноважень щодо реалізації покладених на нього завдань.
Таким чином, колегія суддів вважає, що питання виставлення під час оцінювання балів безпосереднім керівником Позивача ОСОБА_7 належить до дискреційних повноважень Відповідача, які не може перебирати на себе суд.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 280/6429/19.
Позивач в апеляційній скарзі, як на підставу протилежного посилається на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 480/4987/19.
Проте, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17 зазначала, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступив Верховний Суд, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Колегія суддів звертає увагу, що позиція щодо дискреційних повноважень Відповідача в частині надання оцінки виставлених суб'єктом оцінювання балів, щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, висловлена Верховним Судом також у постановах від 17 листопада 2021 року у справі № 320/425/21, від 30 листопада 2021 року у справі № 260/1834/19, які прийнято більш пізніше, ніж та, на яку посилається Позивач в апеляційній скарзі.
Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів Позивача щодо протиправності здійснення оцінювання його службової діяльності, з чим погоджується колегія суддів.
Як вбачається з Протоколу про доведення інформації або документів до відома державного службовця від 01.12.2020, Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік надіслано на електронну адресу ОСОБА_1 , зазначену в особовій справі: ІНФОРМАЦІЯ_1 та на електронну адресу корпоративної пошти Рахункової палати Kunenko_VP@rp.gov.ua.
Згідно з абз. 2 п. 40 Порядку у разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов'язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п'яти робочих днів після виходу на роботу.
Таким чином, обов'язок ознайомитись з результатами виконання завдань покладено саме на Позивача протягом п'яти робочих днів після виходу на роботу.
Відповідно до п. 40-1 Порядку служба управління персоналом узагальнює результати виконання завдань державними службовцями.
Якщо за підсумками визначення результатів виконання завдань державному службовцю виставлена негативна оцінка, служба управління персоналом інформує про це суб'єкта призначення та передає йому матеріали оцінювання такого державного службовця (завдання і ключові показники, звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників (у разі подання), заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії “Б” або “В”, за відповідний рік згідно з додатком 8, зауваження державного службовця щодо оцінювання результатів його службової діяльності (у разі подання).
Для встановлення обґрунтованості виставлення державному службовцю негативної оцінки суб'єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника.
У разі необґрунтованості негативної оцінки, виставленої державному службовцю, суб'єкт призначення зазначає своє обґрунтування у формі згідно з додатком 8 та не затверджує висновок з такою оцінкою. У такому разі процедура оцінювання результатів службової діяльності відповідного державного службовця припиняється.
Пунктом 41 Порядку визначено, що висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
Так, наказом Секретаря Рахункової палати - Керівника апарату № 322-к від 11.12.2020 затверджено висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державних службовців Рахункової палати, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В» у 2020 році, яким Позивачці затверджена негативна оцінка.
Частиною четвертою статті 44 Закону № 889-VIII визначено, що державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу».
Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2020 вказаний наказ надіслано на електронну адресу корпоративної пошти Рахункової палати Позивачки.
Частиною 1 статті 9-1 Закону № 889-VIII визначено, що доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною сьомою статті 44 Закону № 889-VIII передбачено, що висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
Згідно зі статтею 11 Закону № 889-VIII у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
Керівник державної служби зобов'язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).
У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.
НАДС у листі від 30.06.2021 № 4446/21-21 зазначено, що висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджений наказом відповідно до пункту 41 Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640, був доведений до відома державних службовців у порядку визначеному статтею 9-1 Закону № 889-VIII.
Порядком № 640 не передбачено процедури ознайомлення державних службовців з оформленою згідно з пунктами 39, 40 цього порядку формою щодо результатів виконання завдань у разі, коли вони не з'явилися та відмовилися підписувати такі результати.
Колегія суддів звертає увагу, що одержання висновку Позивачем, затвердженого наказом від № 322-к від 11.12.2020, підтверджується її скаргою на адресу Секретаря Рахункової палати-керівника апарату від 13.12.2020, яка зареєстрована у Відповідача 14.12.2020 № 131107.
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Відповідачем дотримано вимоги Порядку № 640 в частині проведення оціночної співбесіди, з чим погоджується колегія суддів.
Щодо адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування наказу Відповідача № 328-к від 14.12.2020, яким Позивача звільнено з 15.12.2020 з посади Головного спеціаліста відділу аудиту у сфері юстиції та запобігання корупції департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції у зв'язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до п. 3 ч. 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», колегією суддів встановлено наступне.
Як вже було зазначено, відповідно до частини 6 статті 44 Закону № 889-VIII у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
Пунктом 3 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII визначено, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності.
Згідно з п. 16.2 Регламенту Рахункової палати Секретар Рахункової палати - керівник апарату звільняє з посад посадових осіб апарату Рахункової палати в порядку, передбаченому законодавством України.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ Відповідача від 14.12.2020 № 328-к виданий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.
Також не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині поновлення Позивача на роботі зі стягненням на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як похідні.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко
Повний текст складено 08.09.2022 року.