Справа № 620/11865/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Тихоненко О.М.
08 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року (розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за розглядом питання про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування вимоги,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 1), Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідач 2), в якому просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09 листопада 2020 року №Ф-13325-17.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки винесена безпідставно. Починаючи з 10.04.2013 і по теперішній час позивач офіційно працевлаштований водієм транспортних засобів, за якого єдиний соціальний внесок сплачує роботодавець.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.05.2022 року позов задоволено повністю.
При цьому, не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) та Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124) по 454,00 грн, з кожного на рахунок UA348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Черніг.обл /тг м. Чернігів/ 22030101, код отримувача ЄДРПОУ - 37972475, банк - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Не погоджуючись з зазначеним додатковим судовим рішенням відповідачем 2 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції як таке, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення суд першої інстанції виходив з того, що сума витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме - сплаченого судового збору за подання позовної заяви, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною третьою статті 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд зазначає, що статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674 «Про судовий збір» встановлено, що з 01.01.2021 за подання фізичною особою до суду позову майнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн).
Тобто за подання відповідної позовної заяви до суду позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 908,00 грн.
При цьому, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 відстрочено ОСОБА_1 судового збору до винесення рішення по суті спору.
Рішення у даній справі прийнято 26.05.2022, позов ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування вимоги задоволено повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Чернігівській області по 454,00 грн, з кожного на рахунок UA348999980313191206084025739, отримувач - ГУК у Черніг.обл /тг м. Чернігів/ 22030101, код отримувача ЄДРПОУ - 37972475, банк - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 250, 251, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П.Бужак
М.І. Кобаль