Справа № 640/14182/21 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
07 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2022 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Національної поліції України - в особі сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України в частині незарахування ОСОБА_1 до вислуги років вислугу років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції на території Донецької області у період з 07.04.2014 по 19.02.2018 у порядку один місяць за три місяці;
- зобов'язати Національну поліцію України обчислити ОСОБА_1 вислугу років з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та внести зміни до наказу від 12.02.2018 №25 о/с про звільнення ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п. 2 ч. 1 ст. 77, із зарахуванням йому до вислуги років (20 років 06 місяців 04 дня) на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції на території Донецької області у період з 07.04.2014 по 19.02.2018 у порядку один місяць за три місяці;
- зобов'язати ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки Національної поліції України або уповноважений ним структурний підрозділ Національної поліції України оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зарахуванням йому до вислуги років на пільгових умовах часу участі в антитерористичній операції на території Донецької області у період з 07.04.2014 по 19.02.2018 у порядку один місяць за три місяці.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2022 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу служби у поліції період служби з 07.04.2014 по 19.02.2018 на пільгових умовах, а саме: один місяць служби за три місяці; зобов'язано ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки Національної поліції України зарахувати до стажу ОСОБА_1 службу у поліції за період з 07.04.2014 по 19.02.2018 на пільгових умовах, а саме: один місяць служби за три місяці; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням голова ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 12.02.2018 №25 о/с "По особовому складу" підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу протидії злочинам у кредитно-фінансовій, банківській сферах та зовнішньоекономічній діяльності управління захисту економіки у Донецькій області звільнено зі служби в поліції, відповідно до п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію". У даному наказі також зазначено, що стаж служби у поліції для виплати надбавки за вислугу років та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у розмірі 20 років 6 місяців 04 дні, а вислуга років на пільгових умовах - 12 років 01 місяць 21 день.
ОСОБА_1 звернувся до завідувача сектору з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України із заявою про призначення пенсії за вислугу років звільненого зі служби, який має право на пенсію, згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 01.04.2021, в якій останній просив зарахувати йому до вислуги років вислугу років на пільгових умовах час участі в антитерористичній операції на території Донецької області у період з 07.04.2014 по 19.02.2018.
Листом від 13.04.2021 №313/48-2021 сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України повідомив ОСОБА_1 про те, що наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 12.02.2018 №25 о/с "По особовому складу" стаж служби останнього у поліції становить 20 років 6 місяців 04 дні, у зв'язку з чим відсутні підстави для оформлення та подання до відповідного органу Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії ОСОБА_1 .
Вважаючи дії відповідача щодо відмови зарахувати на пільгових умовах період участі в антитерористичній операції для призначення пенсії поліцейському за вислугу років, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, мотивував своє рішення тим, що оскільки підполковник міліції (поліції) ОСОБА_1 у період з 07.04.2014 по 06.11.2015 та у період з 07.11.2015 по 19.02.2018 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції, то в силу п. 3 Порядку № 393 стаж у період з 07.04.2014 по 19.02.2018 зараховується ОСОБА_1 на пільгових умовах, а саме: один місяць служби за три місяці, чого Департаментом захисту економіки Національної поліції України під час прийняття наказу від 12.02.2018 № 25 о/с "По особовому складу" не було враховано.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з положеннями статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Умови призначення пенсії за вислугу років визначено статтею 12 Закону.
Згідно пункту «а» частини першої статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
Згідно з частиною 4 статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Відповідно до статті 171 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393).
Отже, Законом №2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Порядком № 393 визначено порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, за службу в органах внутрішніх справ України, поліції, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду.
Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.
Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці-час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Вирішуючи справу № 805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03 березня 2021 року дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17.
Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок про те, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і положенням цього Закону не суперечить.
Як вже зазначено вище, статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині четвертої статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
У свою чергу, передбачені статтею 171 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.
Наведені висновки суду узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.
При цьому, у вказаній постанові з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступає від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі №161/4876/17, від 15 серпня 2019 року у справі №281/459/17, від 27 березня 2020 року у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку № 393 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій довідок від 14.09.2018 №291лк, виданої Головним управлінням МВС України в м. Києві, та від 04.04.2018 №3989/39/04-2018, виданої Департаментом захисту економіки Національної поліції України, підполковник міліції (поліції) ОСОБА_1 у період з 07.04.2014 по 06.11.2015 та у період з 07.11.2015 по 19.02.2018 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції.
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що стаж у період з 07.04.2014 по 19.02.2018 зараховується ОСОБА_1 на пільгових умовах, а саме: один місяць служби за три місяці, чого Департаментом захисту економіки Національної поліції України під час прийняття наказу від 12.02.2018 №25 о/с "По особовому складу" не було враховано.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18.
За таких обставин, з метою належного захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача суд першої інстанції вірно визнав протиправними дії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо неврахування ОСОБА_1 до стажу служби у поліції період служби з 07.04.2014 по 19.02.2018 на пільгових умовах, а саме: один місяць служби за три місяці, та зобов'язав ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки Національної поліції України зарахувати до стажу ОСОБА_1 службу у поліції за період з 07.04.2014 по 19.02.2018 на пільгових умовах, а саме: один місяць служби за три місяці, з урахуванням того, що саме Департаментом захисту економіки Національної поліції України у наказі від 12.02.2018 № 25 о/с "По особовому складу" визначено стаж служби позивача.
При цьому, колегією суддів відхиляються посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, від яких Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду відступив у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а.
При цьому, проаналізувавши вказані вище та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову. Також, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2022 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.