Справа № 580/1971/22 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО
07 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій неправомірними, -
15.04.2022 через підсистему «Електронний суд» до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку, в якій позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 05.12.2005 по 31.12.2007 із застосуванням січня 2005 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 05.12.2005 по 31.12.2007 із застосуванням січня 2005 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 р. стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України штраф у сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про стягнення штрафу, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про стягнення з позивача штрафу.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.08.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.09.2022.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Від апелянта до суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Стягуючи з позивача штраф, суд першої інстанції виходив з наступного.
15.04.2022 через підсистему «Електронний суд» до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку.
Згідно з протоколом автоматизованої системи розподілу справ між суддями справу розподілено судді Руденко А.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А. від 19.04.2022 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі № 580/1914/22.
21.04.2022 від позивача надійшла заява про відкликання позовної заяви, яку позивач мотивував необхідністю зібрання додаткових доказів.
Ухвалою суду від 21.04.2022 у адміністративній справі № 580/1914/22 (суддя Руденко А.) позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду у зв'язку із поданням позивачем заяви про відкликання позовної заяви.
Проте, в цей же день, 21.04.2022, ОСОБА_1 подав через підсистему «Електронний суд» позовну заяву до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку з тими ж самими позовними вимогами, що і у справі №580/1914/22.
Згідно з протоколом автоматизованої системи розподілу справ між суддями справу за № 580/1971/22 розподілено судді Руденко А.
До відкриття провадження у справі № 580/1971/22, а саме: 25.04.2022, через підсистему «Електронний суд» до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкликання позовної заяви, в обґрунтування якої позивач ОСОБА_1 послався на необхідність зібрання додаткових доказів.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А. від 26.04.2022 повернуто позовну заяву позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами у зв'язку із поданням заяви про відкликання позовної заяви.
Водночас, при винесенні ухвали про повернення позовної заяви від 26.04.2022 у справі № 580/1971/22 було встановлено, що як до позовної заяви у адміністративній справі № 580/1914/22, так і до позовної заяви у адміністративній справі № 580/1971/22 позивачем були додані одні і ті ж самі докази, а саме: копію витягу з наказу про звільнення; копію заяви від 08.02.2022 з доказом направлення; копію паспорта та ідентифікаційного коду; копію посвідчення УБД та інваліда ІІ групи; квитанцію про надсилання позовної заяви з додатками відповідачу.
За висновками суду першої інстанції, вищеозначені обставини свідчать, що позивач двічі звертався до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку з позовами про той самий предмет і з тих самих підстав, і при розподілі їх судді ОСОБА_2 , двічі відкликав з підстави збору додаткових доказів. Також, суд вказав на те, що позивач наділений правом повторного звернення до суду з позовом після відкликання первісного позову та подавати заяви про відкликання позову, проте, в даному випадку, заява позивача ОСОБА_1 від 21.04.2022 по відкликанню позову у адміністративній справі № 580/1914/22 з повторним в той же день поданням аналогічного позову про той же предмет, з тих же підстав та до того самого відповідача, з тими ж доказами та повторне відкликання позову у справі № 580/1971/22 свідчать про недобросовісність користування ним процесуальними правами, а саме: маніпуляцію автоматизованим розподілом справ з метою недопущення розгляду позовної заяви суддею ОСОБА_2 , тому, визнано судом саме як зловживання процесуальними правами.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не мав підстав для застосування заходів процесуального примусу, оскільки:
- висновок суду про маніпулювання позивачем автоматизованим розподілом справ є помилковим, оскільки в такому б випадку позивачу потрібно було б подати одночасно до 10 позовних заяв;
- позивач особисто суддю ОСОБА_2 не знає, конфліктів чи зв'язків не має;
- відбулось помилкове завантаження позивачем одного і того самого ж тексту, суд формально поставився до висловлювання позивача, вважаючи це зловживанням процесуальними правами;
- оскільки провадження у справі не було відкрито, суд не мав підстав для накладення штрафу на позивача (до відкриття провадження у справі).
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до норм п. 1 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Згідно приписів ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому, в силу положень п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 КАС України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Як було встановлено раніше, накладаючи на позивача штраф на підставі п. 2 ч. 1 ст. 149 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що подання позивачем двох тотожних позовних заяв було спрямоване на маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями, що перешкоджає здійсненню правосуддя та очевидно вказує на умисний характер таких дій.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 144 КАС України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Одним із заходів процесуального примусу є штраф (п. 5 ч. 1 ст. 145 КАС України).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що суди у своїй діяльності дотримуються національних та міжнародних норм, стандартів та принципів здійснення правосуддя з метою підвищення ступеня довіри суспільства до органів судової влади та суміжних правових інститутів, натомість, сторони повинні утримуватись від використання прийомів, які пов'язанні із зволіканням у розгляді справи, та добросовісно і максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання справи.
У даному ж випадку, ухвалою суду першої інстанції від 21.04.2022 у адміністративній справі № 580/1914/22 (суддя Руденко А.) позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду у зв'язку із поданням позивачем заяви про відкликання позовної заяви та у той же день, 21.04.2022, позивач знову подав через підсистему «Електронний суд» позовну заяву до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку з тими ж самими позовними вимогами, що і у справі № 580/1914/22 та до відкриття провадження у справі № 580/1971/22, а саме: 25.04.2022, через підсистему «Електронний суд» до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкликання позовної заяви, в обґрунтування якої позивач послався на необхідність зібрання додаткових доказів. Як до позовної заяви у адміністративній справі № 580/1914/22, так і до позовної заяви у адміністративній справі № 580/1971/22, позивачем були додані одні і ті ж самі докази, а саме: копію витягу з наказу про звільнення; копію заяви від 08.02.2022 з доказом направлення; копію паспорта та ідентифікаційного коду; копію посвідчення УБД та інваліда ІІ групи; квитанцію про надсилання позовної заяви з додатками відповідачу, що дає підстави для висновку, що позивач двічі звертався до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку з позовами про той самий предмет і з тих самих підстав, і при розподілі їх судді ОСОБА_2 двічі відкликав з підстави збору додаткових доказів, та на переконання колегії суддів, свідчать про недобросовісність користування ним процесуальними правами, що виразилось у маніпулюванням автоматизованим розподілом справ, що і давало підстави суду першої інстанції для висновку про наявність підстав для вжиття заходів процесуального примусу.
При цьому, посилання апелянта на те, що висновок суду про маніпулювання позивачем автоматизованим розподілом справ є помилковим, оскільки в такому б випадку позивачу потрібно було б подати одночасно до 10 позовних заяв, колегія суддів не приймає до уваги, адже кількість поданих позовних заяв не є визначальною у даному випадку, головним, є встановлення судом факту та мети сторони у справі, що виразилась у зловживанні процесуальними правами, що у справі і було встановлено.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що відбулось помилкове завантаження позивачем одного і того самого ж тексту через Електронний суд, оскільки як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, 27.04.2022 через підсистему “Електронний суд” до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Черкаського зонального відділу Військової служби правопорядку з ідентичними позовними вимогами, що і в двох попередніх випадках (справа № 580/2013/22, суддя Паламар П.Г.)
Також, колегія суддів вважає помилковою позицію апелянта щодо того, що оскільки провадження у справі не було відкрито, суд не мав підстав для накладення штрафу на позивача (до відкриття провадження у справі), оскільки приписи ст. 149 КАС України не містять відповідних застережень, а навпаки, дають суду право застосовувати заходи процесуального примусу задля досягнення завдань адміністративного судочинства та недопущення зловживання сторонами процесуальними правами.
Тож, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції мав передбачені процесуальним законодавством підстави для стягнення з позивача в дохід Держави штрафу.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, в її задоволенні необхідно відмовити, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко