Справа № 580/5776/21 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО
07 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з 04.03.2021 по 15.06.2021;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по жовтень 2017 року;
- стягнути з відповідача кошти у сумі 78089 грн. 53 коп. за період з 04.03.2021 по 15.06.2021 за час затримки розрахунку при звільненні не виплату одноразової грошової допомоги при звільненні;
- стягнути з відповідача кошти у сумі 3375 грн. 17 коп. індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, якій, посилаючись на порушення норм матеріального/процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у письмовому провадженні на 07.09.2022.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
25.07.2022 під № 28748 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач з 07.11.2015 проходив службу в органах Національної поліції України.
Наказом ГУНП в Черкаській області № 90 о/с від 26.02.2021 підполковника поліції ОСОБА_1 начальника Христинівського відділення поліції Уманського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області звільнено зі служби в поліції за п. 2 (через хворобу) ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію.
Згідно з довідкою Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 403 від 11.11.2021, позивачу нараховано одноразову грошову допомогу в сумі 255430,00 грн. Утримано військовий збір 3831,45 грн. Сума до видачі 251598,55 грн.
Вказані кошти перераховані позивачу відповідно до платіжного доручення № 2484 від 15.06.2021 на платіжну картку позивача в AT «Укргазбанк».
Відповідно до довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 1588/29/01-2021 від 11.11.2021 фінансування на рахунок Головного управління Національної поліції в Черкаській області по КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», з якого було здійснено виплату одноразової вихідної допомоги позивачу надійшло 11.06.2021.
Також із вказаних розрахункових листів вбачається, що в період з 07.11.2015 по жовтень 2017 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Вважаючи протиправним не проведення повного розрахунку при звільненні у визначені строки та індексації грошового забезпечення, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з наступного:
- грошова допомога виплачена позивачу через чотири дні після надходження коштів на рахунок Головного управління Національної поліції в Черкаській області, що узгоджується з приписами п. 8 розділу VI Порядку № 260, а тому, підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП, за несвоєчасний розрахунок з позивачем при звільненні відсутні;
- щодо позовних вимог про стягнення індексації грошового забезпечення, суд першої інстанції виснував, що згідно норм пункт 11 Розділу І Порядку № 260, встановлює трирічний строк для одержання поліцейським неотриманого грошового забезпечення, проте з матеріалів справи вбачається, що позивач 29.06.2021 звернувся до відповідача із заявою від 29.06.2021, в якій просив, зокрема, виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по жовтень 2017 року, тобто, з пропуском трирічного строку для одержання поліцейським неотриманого грошового забезпечення. Тому, за умови не заявлення про це вимог до органу поліції в межах строку відповідно до пункту 11 Розділу І Порядку № 260, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк, остаточний розрахунок при звільненні з поліції відповідачем проведено лише 16.06.2021, тому не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у визначені строки, є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 Кодексу законів про працю України. Наголошено, що в період з червня 2016 року по жовтень 2017 року, позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення, при цьому, за доводами апелянта, пункт 11 Розділу І Порядку № 260 до вказаних правовідносин, не застосовується.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Так, частиною 1 ст. 117 КЗпП України, визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
При цьому, статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію», передбачено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби передбачена ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Проте вказаним законом не врегульовано питання щодо порядку та строків проведення повного грошового розрахунку при звільненні.
У свою чергу, наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання. Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 23 розділу І Порядку № 260, поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення. Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 липня 2020 року № 539, затверджено Зміни до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Наказ МВС №539), пункт 23 виключено.
Вказаним наказом розділ VI Порядку № 260 доповнено пунктом 8, згідно з яким одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позивач звільнений із служби в поліції наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 90 о/с від 26.02.2021, а згідно з випискою Державної казначейської служби України фінансування на рахунок Головного управління Національної поліції в Черкаські області по КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», з якого було здійснено виплату одноразової вихідної допомоги позивачу, надійшло саме 11.06.2021, а означена допомога позивачу виплачена 15.06.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 2484 від 15.06.2021, з огляду на що, суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що допомога виплачена позивачу через чотири дні після надходження коштів на рахунок Головного управління Національної поліції в Черкаській області,
тому строки, передбачені п. 8 розділу VI Порядку № 260 не були порушені - відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП, за несвоєчасний розрахунок з позивачем при звільненні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині та вважає, що апеляційна скарга щодо вказаних вимог не підлягає задоволенню.
Водночас, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині позовних вимог стягнення індексації грошового забезпечення, з урахуванням наступного.
Згідно частини 5 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Згідно частини 1 статті Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному веб-сайті Держстату України, у квітні місяці 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка. Таким чином, місяцем, з якого повинна була початися виплата індексації, червень 2016 року, оскільки цей місяць слідує за базовим після опублікування індексу споживчих цін перевищення встановленого порогу для нарахування індексації.
Згідно частини 3 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991, для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
До вказаної постанови внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України № 782 від 18.10.2017 та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Таким чином, доводи відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватись лише з набранням чинності постановою КМУ № 782 є необґрунтованими, оскільки здійснення індексації прямо передбачене Законом України «Про Національну поліцію» № 580-VІІІ від 02.07.2015 та Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991.
Водночас, суд першої інстанції врахував норми пункту 11 Розділу І Порядку № 260, які встановлюють трирічний строк для одержання поліцейським неотриманого грошового забезпечення.
Колегія суддів наголошує на тому, що такі висновки суду суперечать положенням ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», які прямо передбачають, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі - оплата праці (грошове забезпечення). Відповідно до п. 11 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку зазначеному висновку, колегія суддів виходить з того, що предметом правового регулювання Порядку № 260, є визначення порядку виплати грошового забезпечення, зокрема поліцейським, за місцем служби. Він покликаний встановити порядок дій відповідного органу в процесі нарахування і виплати грошового забезпечення і розрахований на регулювання відповідних правовідносин в умовах відсутності спору між їх учасниками.
Порядок № 260 був прийнятий на виконання ст. 95 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2 Постанови № 988, якими Міністру внутрішніх справ України надано право встановлювати саме порядок виплати грошового забезпечення.
Відповідно п. 11 розділу І Порядку № 260, є нормою права, яка визначає порядок (умову) виплату грошового забезпечення (невиплаченого чи виплаченого в меншому розмірі) в безспірному порядку на підставі звернення поліцейського.
Проте, посилання на п. 11 розділу І Порядку № 260, як на норму права, що перешкоджає стягненню невиплачених поліцейському сум грошового забезпечення за період, який виходить за визначені в ньому часі рамки, в судовому порядку колегія суддів вважає необґрунтованими.
Додатково, щодо посилання на п. 11 Порядку № 260, колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 807/363/18, викладено висновок, що перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю. Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У разі пред'явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень, не пов'язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України, слід тлумачити в більш широкому розумінні, а саме в сенсі відсутності строкових обмежень для звернення до суду з позовом з приводу належної працівникові заробітної плати.
З огляду на те, що у спірному випадку, позивачем пред'явлено до відповідача позовні вимоги про перерахунок та виплату грошового забезпечення в частині індексації, колегія суддів Верховного Суду у справі № 807/363/18 прийшла до висновку про необхідність застосування до аналогічних правовідносин положень статті 233 Кодексу законів про працю України, згідно яких у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право звернутися до суду з позовом про стягнення належного йому грошового забезпечення без обмеження будь-яким строком. Зазначений висновок узгоджується також із правовою позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.12.2021 у справі № 320/2583/21.
Крім того, факт приведення п. 2 Порядку № 1078 у відповідність до вимог ч. 5 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» лише 24 жовтня 2017 року, не є підставою для позбавлення позивача гарантованого права на нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період проходження служби, що передував прийняттю постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782.
Тож, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Водночас, у частині вимог про стягнення з відповідача коштів у сумі 3375 грн. 17 коп. - індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року, колегія суддів наголошує, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення, є дискреційними повноваженнями відповідача, тому, позовні вимоги в цій частині, підлягають задоволенню, шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017. Стягнення суми відбувається лише після нарахування такої суми, тому, вимоги в цій частині є передчасними.
Судом першої інстанції при вирішенні цієї частини позовних вимог, не було враховано наведеного, та порушено норми матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції в цій частині.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Підстави для розподілу судового збору відсутні.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 р. скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та зобов'язання стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області кошти у сумі 3375 грн. 17 коп. індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по жовтень 2017 року.
Прийняти нову постанову в цій частині, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.
У іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2022 р. залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко