Справа № 320/5803/21 Суддя 1-ої інстанції: Шевченко А.В.
07 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Вишняк В.С.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року, -
07 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» (далі - позивач, ТОВ «Кволіті Фіш») звернулося в суд із позовом до Київської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 14 вересня 2020 року №UA100320/2020/000185/2 та №UA100320/2020/000187/2, від 22 вересня 2020 №UA100320/2020/000199/2 та №UA100320/2020/000200/2.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року відкрито провадження в справі.
У подальшому ухвалою суду першої інстанції від 06 серпня 2021 року позов залишено без руху у зв'язку із пропуском установленого законом строку звернення до суду, а також запропоновано позивачу усунути виявлені недоліки шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням доказів на їх підтвердження.
На виконання вказаної ухвали позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що строк звернення до суду з позовом не пропущено, оскільки сам факт винесення спірних рішень із застосуванням статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України) не порушував права та інтереси позивача, такі права були порушені 30 листопада 2020 року після протиправної відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів з урахуванням поданих додаткових документів.
Ухвалою місцевого суду від 06 вересня 2021 року позов залишено без розгляду на підставі частин 3, 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі та порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення про коригування митної вартості товарів є рішеннями контролюючого органу, а митна вартість, скоригована такими, є базою оподаткування в розумінні статті 23 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в її системному тлумаченні зі статтями 49, 50 МК України, похідним для числового виразу податкового зобов'язання з мита та податку на додану вартість, які платник податків повинен сплатити до бюджету, такі обставини, на думку позивача, підпадають під дію статті 102 ПК України, згідно з якою строк давності становить 1095 днів. Також стверджує, що ТОВ «Кволіті Фіш» дізналося про порушення своїх прав не з дня прийняття оспорюваних рішень, а лише після розгляду відповідачем поданих позивачем додаткових документів та отримання останнім обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наголошує, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з таких підстав.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (стаття 49 КАС України).
За змістом частин 1, 2 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
За загальним правилом перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла та повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 123 КАС України закріплено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно із приписами статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Статтею 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до пункту 9.2. статті 9 ПК України відносини, пов'язані з установленням та справлянням мита, регулюються митним законодавством, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Приписами частин 1, 2 статті 24 МК України визначено, що кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Предметом оскарження є: 1) рішення - окремі акти, якими митні органи або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні; 2) дії - вчинки посадових осіб та інших працівників митних органів, пов'язані з виконанням ними обов'язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України; 3) бездіяльність - невиконання митними органами, їх посадовими особами та іншими працівниками обов'язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством.
Водночас у порядку, встановленому ПК України, можуть бути оскаржені податкові повідомлення-рішень митних органів (частина 5 статті 24 МК України).
У відповідності до статті 29 МК України рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Ураховуючи, що позивач у цій справі оскаржує рішення митного органу, які прийняті з питань державної митної справи, то з урахуванням положень статті 29 МК України строк їх оскарження визначається згідно із вимогами КАС України.
Висновок у подібних правовідносинах вже викладався в постановах Верховного Суду від 16 лютого 2022 року в справі №380/8425/21, від 25 травня 2021 року в справі №826/13159/17, від 26 квітня 2021 року в справі №160/4657/20, від 18 лютого 2021 року в справі №826/14826/16, від 18 червня 2020 року в справі №805/1536/17-а, від 07 червня 2018 року в справі №813/1276/16.
Відтак доводи апелянта про те, що строк звернення до суду з цим позовом становить 1095 днів є безпідставними.
Також апеляційний суд уважає необґрунтованими твердження позивача, що строк звернення до суду в межах спірних правовідносин починає перебіг не з дня прийняття оскаржуваних рішень, а після розгляду митним органом поданих декларантом додаткових документів та отримання останнім відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, оскільки в даному спорі оскаржуються не дії (рішення) щодо розгляду додаткових документів, а рішення про коригування митної вартості товарів. Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, надання митному органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, згідно з чинним законодавством, не відстрочує шестимісячний строк звернення до суду з дня, коли позивач дізнався про прийняті рішення.
Ураховуючи вищезазначене, а також зважаючи на те, що позивачем не зазначено інших доводів щодо неможливості звернутись у встановлений законом строк до суду з цим позовом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.
Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 33, 34, 243, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кволіті Фіш» залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька