Справа № 580/9770/21 Суддя 1-ої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
07 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.,
секретаря Вишняк В.С.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року, -
16 листопада 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 04 січня 2018 року до дня фактичного розрахунку - 21 вересня 2021 року, зобов'язання нарахувати та виплатити такий заробіток.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року позов залишено без руху у зв'язку із пропуском установленого законом строку звернення до суду, а також запропоновано позивачу усунути виявлені недоліки шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин його пропуску з надання доказів на їх підтвердження.
На виконання вказаної ухвали позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що строк звернення до суду з позовом не пропущено, оскільки до спірних правовідносин підлягає застосуванню встановлений статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трьохмісячний строк з дня фактичного розрахунку.
Ухвалою місцевого суду від 04 січня 2022 року позов повернуто на підставі пункта 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі та порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано до спірних правовідносин установлений статтею 233 КЗпП України трьохмісячний строк звернення до суду з дня фактичного розрахунку.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наголошує, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Зі змісту наведених норм слідує, що такий місячний строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Водночас частинами 1, 2 статті 233 КЗпП України встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, а тому на такі правовідносини не поширюються норми статті 233 КЗпП України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 лютого 2022 року в справі №300/3142/20.
ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що датою фактичного розрахунку при звільненні є 21 вересня 2021 року. У той же час до суду з вимогою про нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні звернувся 16 листопада 2021 року, тобто з пропуском спеціального місячного строку.
Ураховуючи вищезазначене, а також зважаючи на те, що позивачем не зазначено інших доводів щодо неможливості звернутись у встановлений законом строк до суду з цим позовом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позову.
Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 33, 34, 243, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Я.М. Собків