Справа № 620/8245/21 Суддя першої інстанції: Скалозуб Ю.О.
07 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.,
секретаря Вишняк В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.11.2021, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Чернігівській області) про визнання протиправною відмови в здійсненні з 25.04.2019 перерахунку та виплати пенсії на підставі ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату такої пенсії.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, оскільки позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та внаслідок захворювань, отриманих під час виконання таких завдань, став інвалідом ІІ групи.
Ухвалою суду від 13.09.2021 позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог за період з 25.04.2019 по 25.01.2021 повернуто позивачу.
Рішенням суду від 09.11.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року. Зобов'язано відповідача провести такий перерахунок позивачу з 14.05.2021. У задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивачем не доведено прийняття участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в якості призваного на військові збори.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити, а рішення суду - скасувати, з таких підстав.
Судом установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
14.05.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати йому пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019.
Листом від 15.06.2021 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки в пенсійній справі відсутні документи, що підтверджують, що особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, як призваний на військові збори.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та уважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимога ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25.04.2019.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).
Відповідно до ст. 59 Закону №796-XII (у редакції Закону України від 05.10.2006 №231-V) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, частина 3 статті 59 Закону №796-XII (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII статтю 59 Закону №796-XII викладено у новій редакції: «Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до ст. 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року».
Закон №2148-VIII, в частині внесених змін, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями, набрав чинності з 01.10.2017.
Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але внесенням змін до частини 3 цієї статті законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Таким чином, дія ст. 59 Закону №796-XII (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним визначальним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Отже, обов'язковою умовою для застосування положень ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII є участь особи у ліквідації наслідків ЧАЕС під час проходження дійсної строкової служби.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII від 25.04.2019 №1-р (ІІ)/2019 у справі №3-14/2019 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової служби», яке міститься у положеннях ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ зі змінами, за якими визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У згаданому рішенні Конституційного Суду України наголошується на тому, що закріплений у Конституції України обов'язок громадян України потребує поваги, а статус військовослужбовців будь-яких категорій обумовлюється військовою службою, інститут якої надає їм спеціальний статус.
Викладене свідчить про те, що положення ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII в частині «дійсної строкової» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто, 25 квітня 2019 року.
Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що для виникнення права на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою, незмінною залишилась умова щодо наявності у особи статусу військовослужбовця, на яких і розповсюджується норма ст. 59 Закону №796-XII у чинній редакції.
Так, ст. 59 Закону №796-XII містить назву - Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Крім того, ст. 10 Закону №796-XII установлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно з приміткою до ст. 10 Закону №796-XII до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Водночас в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що на момент ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС позивача було призвано на навчальні/військові збори, що, у свою б чергу, надавало право на перерахунок пенсії згідно з ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII. А позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що під час ліквідації наслідків на ЧАЕС він був зайнятий саме, як військовослужбовець.
Колегія суддів звертає увагу на те, що навіть з урахування висновків зазначеного вище рішення Конституційного Суду України, незмінною залишилась умова щодо наявності у особи статусу військовослужбовця, на яких розповсюджуються приписи ст. 59 Закону №796-XII.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.10.2021 у справі №320/5595/19.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено у проведенні перерахунку та виплати позивачу пенсії у відповідності до положення ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII, виходячи з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25.04.2019.
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції, що позивач має право на проведення такого перерахунку та виплати, є помилковими.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення або змінити судове рішення.
За змістом ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Я.М. Собків