П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 вересня 2022 р.м. ОдесаСправа № 947/35519/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року по справі № 947/35519/20 за апеляційною скаргою Північної митниці Держмитслужби на рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов, -
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби, в якому просила: визнати протиправними та скасувати постанови у справах про порушення митних правил від 16 листопада 2020 року №№ 0522/10200/20, 0523/10200/20, 0531/10200/20, 0532/10200/20, якими керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТІВА» ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів у сумах 1455021,33 грн., 1534755,90 грн., 1487964,39 грн., 1454308,86 грн. відповідно, закрити провадження у вказаних справах про порушення митних правил.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року позов задоволено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби задоволено, рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року скасовано, прийнято у справі нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Ухвалами Верховного Суду від 22 липня 2021 року та від 26 серпня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 24.02.2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 року.
04 липня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до П'ятого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд вказаної постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року за виключними обставинами. У вказаній заяві, як на підставу для перегляду зазначеного судового рішення за виключними обставинами, заявник посилається на Рішення Конституційного Суду України від 15 червня 2022 року № 4-р(ІІ)/2022, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України. Заявник вважає, що наведеним Рішенням КСУ фактично скасована (пом'якшена) відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а тому, даний нормативний акт має зворотню дію у часі і його положення можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли до його прийняття. З огляду на викладене, а також посилаючись на те, що на сьогоднішній день оскаржуване рішення не виконане, на думку заявника, судове рішення у даній справі підлягає перегляду на виключними обставинами згідно ч. 5 ст. 361 КАС України. Заявник просить скасувати постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким залишити без змін рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 лютого 2021 року, апеляційну скаргу Північної митниці Держмитслужби залишити без задоволення.
Позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представником Чернігівської митниці поданий відзив на заяву про перегляд судового рішення за виключеними обставинами. У вказаному відзиві зазначено, що враховуючи реорганізацію територіальних органів Держмитслужби та утворення територіальних органів, як відокремлених підрозділів Держмитслужби, з покладенням функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, належним відповідачем у даній справі є Чернігівська митниця.
Також, у відзиві на заяву про перегляд судового рішення за виключеними обставинами представник Чернігівської митниці просить відмовити у задоволенні заяви позивача про скасування постанови суду апеляційної інстанції за виключними обставинами.
Крім того, представником Чернігівської митниці заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши питання щодо заміни відповідача у справі його правонаступником, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідачем у даній справі виступає Північна митниця Держмитслужби.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби» постановлено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком шляхом їх приєднання до Державної митної служби.
Також, вказаною постановою установлено, що територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структури, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Згідно п. 3 наведеної постанови КМУ визначено, що Державній митній службі необхідно забезпечити: утворення комісій з реорганізації територіальних органів Державної митної служби відповідно до пункту 1 цієї постанови; здійснення заходів щодо реорганізації територіальних органів Державної митної служби відповідно до пункту 1 цієї постанови; утворення територіальних органів Державної митної служби відповідно до статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
Північна митниця Держмитслужби включена до Переліку територіальних органів Державної митної служби, що реорганізуються, який є додатком до вказаної постанови КМУ.
Також, наказом Державної митної служби України № 460 від 19.10.2020 року «Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів» утворено територіальні органи як відокремлені підрозділи Державної митної служби України за переліком згідно з додатком.
Відповідно до додатку до вказаного наказу Чернігівська митниця входить до Переліку територіальних органів як відокремлених підрозділів Державної митної служби України, що утворюються.
Наказом Державної митної служби України від 27.10.2020 року № 480 розпочато реорганізацію територіальних органів Держмитслужби, в тому числі, Північної митниці.
Чернігівська митниця зареєстрована в ЄДРПОУ як відокремлений підрозділ за кодом 43985581 та з 01.07.2021 року згідно наказу Державної митної служби України № 472 від 30.06.2021 року Чернігівська митниця як відокремлений підрозділ розпочала здійснення покладених на неї функції і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.
Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає за можливе допустити заміну відповідача у даній справі правонаступником на Чернігівську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.
Також, враховуючи подані учасниками справи клопотання про розгляд справи за їх відсутності та в порядку письмового провадження, на підставі ст. 311 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Вислухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та подану заяву про перегляд судового рішення у зв'язку із виключними обставинами, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, за виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України однією з підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 року у справі № 808/1628/18, яка розглянута у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, сформував правовий висновок щодо практичного застосування положень зазначеної норми КАС України.
Так, Верховний Суд зазначив, що положення пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.
Верховний Суд звернув увагу, що словосполучення «ще не виконане», яке вживається у пункті 1 частини п'ятої статті 361 КАС України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також «розширеного тлумачення».
ВС зазначив, що вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством.
При цьому, Верховний Суд дійшов висновку, що не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання.
Вказані висновки Верховного Суду підтримані сталою та послідовною практикою Верховного Суду (зокрема, постанови від 19 березня 2021 року у справі № 820/4475/18, від 19 березня 2021 року у справі № 311/2897/17, від 31 березня 2021 року у справі № 822/1824/18, від 01 квітня 2021 року у справі № 296/2410/16-а, від 22 квітня 2021 року у справі № 820/4473/18, від 26 серпня 2021 року у справі № 825/2044/18, від 16 вересня 2021 року у справі № н/560/3794/18, від 08 лютого 2022 року у справі № 1640/2989/18).
У даній справі заявник просить на підставі п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України переглянути за виключними обставинами постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року, якою у задоволенні заявленого позову відмовлено, при цьому, посилаючись на те, що на сьогоднішній день вказане судове рішення не виконане.
Однак, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи заявника про те, що постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у даній справі про відмову у задоволенні позову на момент подання заяви про перегляд цієї постанови за виключними обставинами не виконана, оскільки рішення суду, яким у задоволенні позову відмовлено, не може вважатись невиконаним в розумінні положень п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання.
За такого правового регулювання та враховуючи наведені висновки Верховного Суду, правові підстави для задоволення заяви про перегляд за виключними обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року у даній справі про відмову у задоволенні позову згідно п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України відсутні.
Також, колегія суддів наголошує, що частиною другою статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічне положення міститься у статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України».
Окрім цього, у статті 97 цього Закону визначено, що Конституційний Суд України у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Рішенням КСУ у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 150 Конституції України, а також ч. 2 ст. 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) від 14 грудня 2000 року (справа № 1-31/2000) визначено, що рішення КСУ мають пряму дію.
Також, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 4819/49/19 (провадження № 13-76зво20) зазначила, що аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак, продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ. Тобто, рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас, чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.
Крім того, ВП ВС у вказаній справі дійшла висновку, що встановлена КСУ неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.
У даній справі постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов у справах про порушення митних правил від 16 листопада 2020 року №№ 0522/10200/20, 0523/10200/20, 0531/10200/20, 0532/10200/20, якими керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТІВА» ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів у сумах 1455021,33 грн., 1534755,90 грн., 1487964,39 грн., 1454308,86 грн. відповідно, закриття провадження у вказаних справах про порушення митних правил.
Заявник просить переглянути вказане судове рішення за виключними обставинами згідно п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, при цьому, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 15 червня 2022 року № 4-р(ІІ)/2022, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України.
Таким чином, заявник просить переглянути за виключними обставинами судове рішення, яке прийнято до ухвалення наведеного Рішення КСУ.
Також, заявник просить переглянути за виключними обставинами судове рішення про відмову у задоволенні позову про скасування постанов у справах про порушення митних правил від 16 листопада 2020 року №№ 0522/10200/20, 0523/10200/20, 0531/10200/20, 0532/10200/20, які прийняті до ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 15 червня 2022 року № 4-р(ІІ)/2022.
Тобто, на момент прийняття оскаржуваних у даній справі постанов у справах про порушення митних правил та судового рішення про відмову у задоволенні позову про їх скасування положення абзацу другого статті 485 Митного кодексу України були чинні.
Так само остаточне судове рішення у даній справі прийнято та набрало законної сили до ухвалення вказаного вище Рішення КСУ.
Більш того, звертаючись із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами згідно п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України на підставі Рішення Конституційного Суду України від 15 червня 2022 року № 4-р(ІІ)/2022, заявником помилково не враховано наступне.
Так, Рішенням Конституційного Суду України від 15 червня 2022 року № 4-р(ІІ)/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України.
При цьому, п. 2 вказаного Рішення КСУ визначено, що абзац другий статті 485 Митного кодексу України, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Також, у п. 3 цього Рішення КСУ зазначено, що Верховній Раді України привести нормативне регулювання, установлене абзацом другим статті 485 Митного кодексу України, що визнаний неконституційним, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
У наведеному рішення КСУ зазначено, згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі приписи, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Водночас, Конституційний Суд України вказав, що враховує те, що визнання неконституційним абзацу другого статті 485 Митного кодексу України унеможливить притягнення до відповідальності осіб за дії та (або) бездіяльність, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні діяння, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
З огляду на викладене, Конституційний Суд України вважав за доцільне з метою недопущення порушення митних інтересів та митної безпеки України відтермінувати втрату чинності абзацом другим статті 485 Митного кодексу України на шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
КСУ зазначив, що Верховна Рада України з дня ухвалення цього Рішення, але не пізніше шести місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, має привести нормативне регулювання, встановлене абзацом другим статті 485 Митного кодексу України, що визнаний неконституційним, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
Таким чином, враховуючи, що Рішення Конституційного Суду України про визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий статті 485 Митного кодексу України прийнято 15 червня 2022 року та цим Рішенням встановлено, що абзац другий статті 485 Митного кодексу України, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, відповідно станом на момент подання заяви про перегляд судового рішення за виключеними у даній справі (04.07.2022 року) абзац другий статті 485 Митного кодексу України не втратив чинність.
Визначений у Рішенні КСУ від 15.06.2022 року № 4-р(ІІ)/2022 строк втрати чинності абз. 2 ст. 485 МК України через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, виключає можливість перегляду за виключними обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов у справах про порушення митних правил від 16 листопада 2020 року №№ 0522/10200/20, 0523/10200/20, 0531/10200/20, 0532/10200/20, якими керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕТІВА» ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафів у сумах 1455021,33 грн., 1534755,90 грн., 1487964,39 грн., 1454308,86 грн. відповідно, закрити провадження у вказаних справах про порушення митних правил згідно п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України за заявою, яка подана у липні 2022 року.
Частиною 4 статті 368 КАС України визначено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року по справі № 947/35519/20 слід відмовити, а постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року - залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 250, 311, 321, 325, 328, 329, 361, 368, 369 КАС України, суд, -
Замінити відповідача у даній справі - Північну митницю Держмитслужби її правонаступником на Чернігівську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року по справі № 947/35519/20 - відмовити.
Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року - залишити в силі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 08.09.2022 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька