П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/6996/22
Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
18 травня 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 та невиплати пенсії в проіндексованому розмірі з застосуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,14;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 20987385) провести з 01 березня 2022 року індексацію пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) з урахуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,14 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, відповідно до вимог ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк з моменту набрання рішенням законної сили.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що з 01 березня 2022 року пенсія йому нараховується та виплачується без індексації, що підтверджується копією перерахунку від 21.04.2022 та свідчить про протиправні дії органу ПФУ, які не відповідають приписам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабміну України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення».
Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що згідно постанови №118 розміри визначених пенсій з 01.03.2022 підвищуються на коефіцієнт 1,14 у межах максимального розміру пенсій, визначеного законодавством. Враховуючи, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 у справі №420/9684/21 зобов'язано провести позивачу з 01.04.2019 перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, управління ПФУ виплачує ОСОБА_1 пенсію у розмірі, що визначений внаслідок виконання зазначеного рішення суду - 26914,10 грн, що свідчить про відсутність в межах предмету спору ознак протиправності в діях органу ПФУ. Пенсія позивача не змінилася після проведення перерахунку з 01.03.2022, тому що розмір пенсії до виплати після перерахунку (з врахуванням ч.4 ст. 63 Закону №2272 - 19340 грн) є меншим, ніж розмір пенсії до проведення перерахунку (26914,10 грн.).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 та невиплати пенсії в проіндексованому розмірі із застосуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 у повному розмірі.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) провести з 01.03.2022 індексацію пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з урахуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,14 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, відповідно до вимог ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Зокрема, апелянт на спростування висновків суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог наводить доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити відповідачу в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.
ОСОБА_1 отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 N2262-XII за вислугу років з 2000 року (а.с.57).
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 року у справі №420/9684/21:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 01.04.2019 пенсії за вислугу років ОСОБА_1 перерахованої на підставі довідки про розмір грошового забезпечення управління Служби безпеки України в Одеській області № 88 від 07.08.2020 року без обмеження максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року у справі №420/12893/20:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05.03.2019 у розмірі 100% підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
На виконання вищезазначеного рішення, ГУ ПФУ в Одеській області 20.12.2021 на підставі рішення у справі №420/9684/21 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019, пенсія визначена у розмірі 26 914,10 грн. (а.с.56).
21.04.2022 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.05.2022, визначено пенсію з надбавками у розмірі 30743,30грн. з урахуванням індексації. До вказаного розміру застосовано обмеження максимального розміру та фактично призначено до виплати 26 914,10 грн. (а.с.72).
03.05.2022 позивач звернувся до відповідача заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2022 та виплату з урахуванням її індексації без обмеження максимальним розміром. (а.с.38), на що отримав лист (відповідь) від 12.05.2022 №8076-6044/Б-02/8-1500/22 у якій вказано, що позивачу відповідно до постанови №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» проведена індексація пенсії з 01.03.2022.
Позивачу проведено перерахунок пенсії за рішенням суду у справі №420/9684/21 без обмеження максимального розміру з 01.04.2019, розмір пенсії визначений на зазначену дату. Пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства (а.с.39-40).
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги шляхом виходу за їх межі, суд першої інстанції виходив з того, що з 2017 року стаття 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів. У разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, а тому суд не прийняв аргумент відповідача про обмеження розміру пенсії позивача на підставі вимог постанови Кабміну України №118, яка є підзаконним нормативним актом. Фактично індексація пенсії позивача не відбулася, оскільки обмеження максимальним розміром знівелювало формально здійснену у перерахунку пенсії з 01.05.2022 індексацію, а перерахунок пенсії з 01.03.2022 з урахуванням індексації не зроблено (докази відповідачем не надані), що в цілому свідчило про обґрунтованість позовних вимог та можливість здійснення захисту порушеного права позивача у спосіб визначений судом.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон № 2262- ХІІ).
Матеріали справи підтверджують, що позивач отримує пенсію відповідно до норм вищевказаного закону.
Згідно ч.4 ст. 63 Закону України №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до п.2 постанови Кабміну України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови (в розмірі - 1,14), у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Основоположним доводом ГУ ПФУ в Одеській області є те, що позивачу на виконання постанови №118 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2022, проте приписи вказаної постанови обмежують можливість збільшення пенсії межею її максимального розміру, визначеного законом.
Орган ПФУ вважає, що при перерахунку на виконання постанови №118 пенсія позивачу мала бути встановлена в максимальному розмірі 19340,00 грн, проте за фактичних обставин на виконання рішення суду у справі №420/9684/21 ОСОБА_1 вже встановлено пенсію в більшому розмірі 26 914,10 грн, який зберігається згідно прямих приписів ч.4 ст. 63 Закону України №2262-ХІІ.
Слід зазначити, що згідно перерахунку пенсії позивача від 21.04.2022, то його проведено з 01.05.2022, а не 01.03.2022, що вірно встановлено судом першої інстанції та жодним чином не спростовано апелянтом.
За результатом даного перерахунку пенсія ОСОБА_1 з врахуванням індексації мала становити 30113,10 грн, проте до виплати її визначено в розмірі 26914,10 грн, як максимального розміру для позивача визначеного на виконання рішення суду.
Судова колегія звертає увагу, що з 20.12.2016 ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка визначала максимальний розмір пенсії військовослужбовців, втратила чинність на підставі рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Зазначене свідчить про те, що призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія ОСОБА_1 не підлягає обмеженню максимальним розміром.
Аналогічних висновків дійшов Одеський окружний адміністративний суд під час розгляду справи № 420/9684/21 за позовом ОСОБА_1 в рішенні від 20.08.2021, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2021.
Судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції під час розгляду даної справи, що Закон України №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин в частині визначення максимального розміру пенсій військовослужбовців та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
З цих же підстав неможливо застосувати приписи Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI в частині відповідних обмежень.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст. 43 Закону України №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України №2262-XII.
Враховуючи вищезазначене, норми постанови Кабміну України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118 неможливо застосувати в частині проведення індексації саме в межах максимального розміру пенсій військовослужбовців встановленого законом, оскільки жодним спеціальним законом таких обмежень на сьогодні не встановлено.
За таких умов, належними діями відповідача є перерахунок пенсії ОСОБА_1 без встановлення будь-яких обмежень її розміру.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що фактично індексації пенсії позивача не відбулося, оскільки обмеженням максимальним розміром знівельовано формально здійснену у перерахунку пенсії з 01.05.2022 індексацію.
Щодо висновків суду першої інстанції про можливість виходу за межі позовних вимог судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
В адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог.
Вказаний принцип знайшов своє відображення у статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, законодавчо визначена процедура (механізм) звернення особи за захистом порушеного права в аспекті самостійного формування змісту та обсягу позовних вимог генерує обов'язок держави в особі органу правосуддя розглянути таку адміністративну справу не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до процесуального кодексу, в межах позовних вимог, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою їх надано.
Суд може вийти за межі позовних вимог виключно з метою більш ефективного захисту порушеного права особи, проте, як незалежний орган, у жодному випадку не може ініціювати провадження, втручатися у порядок формування вимог чи підміняти своїм владним розпорядчим актом волю особи, що звернулася до суду.
Враховуючи предмет позову зміст сформованих вимог, судова колегія вважає, що вибраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача є виваженим та необхідним, а також таким, що належним чином забезпечує вирішення спірних правовідносин.
Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 23травня 2022 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області- залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 липня 2022 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко