П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 вересня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/4805/22
Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Домусчі С.Д..
суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання надати відповідь відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради при розгляді запиту ОСОБА_1 від 08.11.2021 року, та відмову надати запитувану інформацію;
- зобов'язати Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради розглянути запит ОСОБА_1 від 08.11.2021 року та надати відповідь у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VІ, із змінами і доповненнями, про перелік вільних земельних ділянок комунальної власності Одеської міської ради станом на дату надання відповіді, за рахунок яких Одеська міська рада може надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки або дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею більше 0,10 гектара для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності із пунктом "г" частини і статті 121 ЗК України.
В обґрунтування позову зазначав, що 09.11.2021 року він звернувся до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради із запитом в якому просив надати перелік вільних земельних ділянок комунальної власності Одеської міської ради станом на дату надання відповіді за рахунок яких Одеська міська рада може надати йому дозвіл на виготовлення технічної документи із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, або дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею не більше 0,10 гектара. Проте, листом від 15.11.2021 року за № 01-17/274-ЗМ Департамент земельних ресурсів ОМР повідомив позивача про те, що за дорученням першого заступника міського голови Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради розглянув запит позивача та відмовив у наданні запитуваної інформації в зв'язку з тим, що запитувана інформація несформована у задокументованому вигляді та не знаходиться в розпорядженні Департаменту, тому її надання не є можливим. Дії відповідача, на думку позивача є протиправними.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року, ухваленим в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 ;
- визнані протиправними дії Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради щодо ненадання повної інформації на запит ОСОБА_1 від 08.11.2021 року про відмову надати запитувану інформацію;
- зобов'язано Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради розглянути запит ОСОБА_1 від 08.11.2021 року та надати повну відповідь згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VІ, із змінами і доповненнями про перелік вільних земельних ділянок комунальної власності Одеської міської ради станом на дату надання відповіді, за рахунок яких Одеська міська рада може надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки або дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею більше 0,10 гектара для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності із пунктом «г» частини і статті 121 ЗК України;
- у задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції того факту, що запит позивача не стосувався відомостей, що вже зафіксовані в офіційному документі, створеному в процесі здійснення Департаментом своєї діяльності, а містили вимогу вчинити певні дії по підбору, обробці та наданню інформації, яка б відповідала поставленим у запитах умовам.
Також, апелянт вказав, що Департаментом не здійснюється, відповідно до покладених повноважень, збір та узагальнення інформації про наявність в межах м. Одеса земель комунальної власності, які не надані у власність або користування, що можуть бути передані громадянам для будівництва та обслуговування жилого будинку.
Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради із запитом на публічну інформацію від 08.11.2021 року, в якому просив надати перелік вільних земельних ділянок комунальної власності Одеської міської ради станом на дату надання відповіді, за рахунок яких Одеська міська рада може надати йому дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, або дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею не більше 0,10 гектара для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у відповідності із пунктом "г" частини 1 статті 121 ЗК України. Відповідь просив надати на електронну адресу (а.с.60).
Вказаний запит отримано адресатом 10.11.2021 року.
15.11.2021 року Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради на запит позивача надано відповідь, в якій повідомлено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Враховуючи вищевикладене, зазначено, що запитувана інформація не сформована у задокументованому вигляді та не знаходиться в розпорядженні Департаменту, тому її надання не є можливим (а.с.61).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що лист-відповідь Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 15.11.2021 року за № 01-17/274-ЗМ не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки є неповною.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України «Про інформацію» регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
Приписами ст. 5 Закону України «Про інформацію» передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про інформацію», право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Приписами ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено перелік суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації якими є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Статтею 20 Закону України «Про інформацію» встановлено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до ч.1 ст.203 Земельного кодексу України, облік кількості земель - відображення у відомостях і документах даних, які характеризують кожну земельну ділянку, а також землі за площею та складом земельних угідь, розподіл земель за власниками, землекористувачами.
Згідно з ч.5 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
При цьому, до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що саме вказані органи згідно з їхньою компетенцією зобов'язані володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2020 року у справі № 127/13810/17, від 06.02.2020 року у справі № 369/8351/16-а, від 27.11.2019 у справі № 127/28475/15-а, яка, в силу положень ч.5 ст.242 КАС України, має враховуватись судом під час прийняття рішення.
Таким чином, апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки саме Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради є розпорядником запитуваної інформації, яка за своїм правовим статусом є публічною, згідно з компетенцією відповідача, останній зобов'язаний володіти інформацією про земельні ділянки, що перебувають у державній чи комунальній власності в межах міста, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Отже, апеляційний суд, як і суд першої інстанції дійшов висновку, що лист-відповідь Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 15.11.2021 року за № 01-17/274-ЗМ не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки є неповною.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 420/4805/22 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 08.09.2022 року.
Головуючий суддя Домусчі С.Д.
Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.