ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 серпня 2022 року м. Київ №640/27611/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Позивач просить визнати протиправною відмову відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю 2 групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених коштів та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу належну суму щорічної грошової допомоги з урахуванням раніше проведених виплат.
Підстава позову: позивачу виплачено грошову допомогу до 5 травня у 2021р. у розмірі 3906 грн., що не відповідає встановленому ч. 5 ст. 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551).
Інших заяв по суті справі від учасників справи до суду не надійшло.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задово-лення позову, зважаючи на таке.
У 2021р. відповідач виплатив позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 3906 грн. як особі з інвалідністю 2 групи відповідно до Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325.
Спірні правовідносини виникли у сфері соціального забезпечення та стосуються виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2021р.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними положення Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким ч. 5 ст. 13 Закону №3551 викладено у новій редакції.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано неконсти-туційним окреме положення п. 26 Прикінцевих та перехідних положень БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Статтею 13 Закону №3551 у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551) встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 встановлено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021р. особам з інвалідністю внаслідок війни <...> випла-чується в таких розмірах: I групи - 4421 грн.; II групи - 3906 грн.; III групи - 3391 грн.
Вирішуючи питання щодо конкуренції правових норм вказаних актів, суд враховує таке.
Згідно із ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1).
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України (ч. 2).
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнарод-ному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч. 3).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 №440/2722/20 з посиланням вищевказані рішення Конституційного Суду України і наведені цим судом мотиви та виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами зазначила, що для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020р. слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, а Закон №3551, який має вищу юридичну силу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 зазначила, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 №913/204/18, від 10.03.2020 №160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 №537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у ч. 4 ст. 9 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014р. слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 суперечить ст. 13 Закону №3551, тому відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України та з урахуванням вищенаведених рішень Конституційного Суду України і Великої Палати Верховного Суду при вирішенні цієї справи належить застосовувати ст. 13 Закону №3551, а не вказану постанову Уряду України, безвідносно до того, що її положення не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" мінімальний розмір пенсії за віком встановлювався в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, і становив 1769 грн.
Отже, позивач мав право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021р. у розмірі 14152 грн. Виплата позивачу грошової допомоги у розмірі 3906 грн. не відповідає вимогам Закону №3551 і порушила вказане право позивача, яке не було відновлене відповідачем після звернення позивача.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає про обґрунтованість позову і наявність підстав для його задоволення у повному обсязі.
Позивач звільнений від сплати судового збору як людина з інвалідністю 2 групи; інші судові витрати сторонами не заявлялись, тому їх розподіл судом не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 257-263 КАС України, суд
1. Задовольнити позов ОСОБА_1 .
2. Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійс-ненню соціальних виплат щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у розмірі, меншому восьми мінімальних пенсій за віком.
3. Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня у 2021 році у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат;
03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 7; код ЄДРПОУ 22886300.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко