ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 серпня 2022 року м. Київ № 640/17006/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення,-
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області (далі також - відповідач, Фонд), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 13.07.2020 року №191 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності в частині повернення коштів, що виплачені ОСОБА_1 , в розмірі 6 435,30 грн. та застосованих до Філії «Будівельно-монтажної фірми «Укргазпромбут» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» фінансових санкцій, а саме штрафу в сумі з 3 217,65 грн.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що за результатами планової виїзної перевірки філії «Будівельно-монтажної фірми «Укргазпромбуд» АТ «Укртрансгаз», проведеної з 01.04.2020 року по 31.03.2020 року, результати якої зафіксовані актом від 26.06.2020 року, виявлено порушення позивачем пункту 1 частини другої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі також - Закон № 1105).
Разом з тим, позивач вважає висновки перевірки протиправними, оскільки підстав для відмови у нарахуванні та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності працівнику ОСОБА_1 після спливу чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності працівника у зв'язку із не направленням останнього для огляду до МСЕК, законодавством України не передбачено.
Крім того, направлення хворого для огляду до МСЕК є правом лікувального закладу, в той час, як відсутність направлення хворого працівника до МСЕК не є підставою для припинення виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності працівнику.
Зокрема, наявність чи відсутність направлення на МСЕК у листку непрацездатності працівника не заперечує виникнення у працівника ОСОБА_1 страхового випадку, що безпосередньо і підтверджено листками непрацездатності серії АДЕ№348574, серії АДІ №446219, серії АДН №614571, серії АДН №614633, серії АДН №614681, виданими Комунальним підприємством «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради», які, на переконання позивача, не містять недоліків оформлення відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, та є достатніми підставами для виплати допомоги.
Враховуючи викладене, позивач просить суд скасувати прийняте за результатами перевірки рішення суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Через канцелярію суду 10.08.2020 року позивачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Через канцелярію суду 21.08.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує.
Так, під час спірної перевірки відповідачем встановлено, що листок непрацездатності серії АДН №614681, виданий Комунальним підприємством «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради» не у відповідності до порядку, встановленого Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, з огляду на наступне.
Відповідачем встановлено, що тимчасова непрацездатність ОСОБА_1 за одним і тим самим захворюванням безперервно тривала з 18.09.2017 року, таким чином, лікарсько-консультативна комісія лікувально-профілактичного закладу (далі також - ЛЛК), згідно з абзацом 2 пункту 2.2., пункту 4.1 вказаної Інструкції, мала право продовжувати хворому ОСОБА_1 листки непрацездатності без висновку МСЕК про визнання непрацездатним не довше, ніж до спливу чотирьох місяців безперервної непрацездатності, тобто по 17.01.2018 року.
На переконання відповідача, ЛЛК зобов'язана продовжувати листки непрацездатності ОСОБА_1 без висновку МСЕК про визнання непрацездатним не довше, ніж до спливу чотирьох місяців безперервної непрацездатності, оскільки така настала першою по відношенню до п'ятимісячного строку у зв'язку із одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні 12 місяців.
В свою чергу, у випадку, зафіксованому спірною перевіркою, дата безперервного чотирьохмісячного строку звільнення від роботи застрахованої особи ОСОБА_1 через його тимчасову непрацездатність по листку непрацездатності від 29.12.2017 року серії АДН №614681- 17.01.2018 року, а дата подання документів на МСЕК лише 02.02.2018 року, тобто на п'ятнадцятий день після спливу чотирьох місяців безперервної непрацездатності ОСОБА_1 .
Отже, ЛКК продовжено тимчасову працездатність ОСОБА_1 протягом 15 календарних днів з 18.01.2018 року без відповідного висновку МСЕК, в наслідок чого, кошти Фонду на суму 6 435, 30 грн., спрямовані на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності по листу непрацездатності від 29.12.2017 року серії АДН №614681, виданому не у встановленому порядку, є використаними з порушенням порядку використання страхових коштів та підлягають поверненню до Фонду.
В прохальній частині відзиву відповідач також просить залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Комунальне підприємство «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради».
Через канцелярію суду 09.09.2020 року позивачем подано відповідь на відзив.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 року у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 року у задоволенні клопотання представника позивача від 10.08.2020 року відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 року клопотання позивача про продовження строку на подання відповіді на відзив, викладене у прохальній частині відповіді на відзив, повернуто заявнику без розгляду.
Через канцелярію суду 05.10.2020 року позивачем подані пояснення.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
У період з 09.06.2020 року по 30.06.2020 року Фондом проведено планову перевірку дотримання філії «Будівельно-монтажної фірми «Укргазпромбуд» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» за період з 01.04.2017 року по 31.03.2020 року по страхових коштах Фонду соціального страхування, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання страхувальником вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від 26.06.2020 року (далі також - Акт перевірки).
Згідно з Актом перевірки, Фондом встановлено факт порушення позивачем вимог пункту 1 частини другої статті 15, частини третьої статті 30, частини першої статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме: листок непрацездатності виданий та продовжений хворому, звільненому від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності без направлення документів на МСЕК (дата чотирьохмісячного строку - 18.01.2018 року, дата подачі документів на МСЕК - 02.02.2018 року, дата огляду МСЕК - 09.02.2018 року).
Таким чином, Фонд дійшов висновку про неправомірну витрату позивачем коштів Фонду соціального страхування у розмірі 6 435,30 грн.
Не погодившись із висновками Фонду щодо встановлених порушень, позивачем подано Заперечення від 03.07.2020 вих.№3101вих-20-514 на акт перевірки від 26.06.2020 року.
На підставі матеріалів документальної планової перевірки з питань нарахування, обліку і використання коштів Фонду, оформлених актом від 26.06.2020 року, Фондом прийнято рішення від 13.07.2020 року №191 про повернення коштів Фонду соціального страхування України у розмірі 6435,30 грн., а також застосування фінансових санкцій у розмірі 3 217,65 грн.
Вважаючи рішення від 13.07.2020 року №191 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви, відповідь на відзиви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я урегульовані Законом України від 23.09.1999 року №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №1105-XIV).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 30 Закону №1105-XIV рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.
Пунктом 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 року №13 (далі також - Положення №13), визначено, що комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов'язана:
- приймати рішення про призначення матеріального забезпечення;
- приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення;
- здійснювати контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам роботодавцем за рахунок коштів Фонду як за власною ініціативою, так і у зв'язку із зверненням застрахованих осіб;
- вживати заходів по своєчасному наданню на підприємстві застрахованим особам матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;
- брати участь у перевірках, що здійснюються на підприємстві робочими органами виконавчої дирекції Фонду з питань правильності використання страхових коштів, надавати контролюючим органам необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок;
- здійснювати заходи по усуненню виявлених комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства та контролюючими органами порушень з питань надання матеріального забезпечення, використання страхових коштів.
У силу положень частини першої статті 31 Закону №1105-XIV, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 року №455 затверджено Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (далі також - Інструкція №455).
За змістом абзацу другого пункту 2.2 Інструкції №455 при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів.
Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, продовження листка непрацездатності до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі - ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.
Пунктом 4.1 Інструкції №455 визначено, що направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності.
Відповідно до пункту 4.4 Інструкції №45 особам, не визнаним інвалідами:
- у разі визнання їх працездатними термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК;
- у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжується ЛКК лікувально-профілактичного закладу до відновлення працездатності або повторного направлення до МСЕК.
Згідно з частиною третьою статті 15 Закону №1105-XIV у разі подання недостовірних відомостей, використання роботодавцем коштів Фонду з порушенням встановленого порядку роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.
Частиною шостою цієї статті визначено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.
Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
В свою чергу, відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 10 Закону №1105-XIV, Фонд має право накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону; вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування.
Порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування, порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок визначено Інструкцією про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 №29, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 року за №393/19131 (далі також - Інструкція №29).
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №29 за матеріалами акта перевірки та результатами розгляду заперечень страхувальника (за їх наявності) керівник органу Фонду або його заступник приймає рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій до страхувальника відповідно до статей 21, 22, 28, 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», яке надсилається страхувальнику разом з листом про результати розгляду заперечень (за їх наявності) протягом 20 календарних днів з дня підписання акта перевірки. Рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності складається за формою, наведеною у додатку 3 до цієї Інструкції.
Пунктами 4.2, 4.3 Інструкції №29 передбачено, що у разі несвоєчасного виконання страхувальником рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій щодо повернення коштів Фонду та сплати фінансових санкцій або виконання його не в повному обсязі на страхувальників накладається штраф та нараховується пеня відповідно до статті 30 Закону.
У рішеннях зазначаються суми коштів Фонду, що підлягають поверненню органу Фонду, суми фінансових санкцій, які належить перерахувати до Фонду та в подальшому відобразити у звіті страхувальника по коштах Фонду, строк для виконання рішення та строк, передбачений законодавством для звернення страхувальника зі скаргою про перегляд цього рішення.
Суд зауважує, що спір у цій справі виник щодо правомірності покладення на страхувальника (роботодавця) відповідальності за надмірне витрачання коштів Фонду внаслідок безпідставного оформлення найманому працівнику (застрахованій особі) закладом охорони здоров'я листків непрацездатності понад законодавчо визначені терміни без направлення такого працівника на МСЕК.
Вирішуючи спір у цій частині, суд дійшов наступних висновків.
Суд враховує, що між сторонами відсутній спір щодо безперервності тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 понад чотири місяці підряд. Наведений факт підтверджений долученими до матеріалів справи копіями листків непрацездатності серії АДІ №446219 за період з 18.09.2017 року по 02.11.2017 року, серії АДН №614571 за період з 03.11.2017 року по 30.11.2017 року, серії АДН №614633 за період з 01.12.2017 року по 28.12.2017 року, серії АДН №614681 за період з 29.12.2017 року по 01.02.2018 року, виданими Комунальним підприємством «Полтавський обласний клінічний онкологічний диспансер Полтавської обласної ради», та не заперечується сторонами.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 безперервно перебував на лікарняному у період з 18.09.2017 року по 01.02.2018 року. Чотирьохмісячний термін тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 завершився 18.01.2018 року, однак направлення на МСЕК зазначеній особі видано лише 02.02.2018 року, а огляд МСЕК, за результатами якого ОСОБА_1 визнано таким, що продовжує хворіти, проведено 09.02.2018 року.
Враховуючи зазначені докази, суд погоджується з доводами відповідача про те, що у період з 18.01.2018 року по 01.02.2018 року лікувально-профілактичний заклад продовжував перебування застрахованої особи на лікарняному понад установлені строки без висновку МСЕК про необхідність його долікування.
При цьому суд не надає оцінку питанню про наявність умислу чи інших неправомірних дій лікувально-профілактичного закладу та/або застрахованої особи в частині продовження ОСОБА_2 листків непрацездатності у період з 18.01.2018 року по 01.02.2018 року, оскільки такі обставини не входять до предмета доказування у цій справі.
Натомість суд враховує, що у силу наведених вище положень частини третьої статті 30 Закону №1105-XIV та пункту 2.2 Порядку №13 обов'язок з розгляду питання про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг застрахованим особам, а також перевірки підстав і правильності видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг, покладено на комісію із соціального страхування, що утворюється роботодавцем.
Наведений висновок відповідає позиції Верховного Суду, що викладена у пункті 36 постанови від 29.04.2020 року у справі №805/1376/16-а.
Суд у контексті наведеного звертає увагу на те, що на момент розгляду питання про наявність підстав для призначення і виплати ОСОБА_1 допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю на підставі листка непрацездатності серії АДН №614681 за період 18.01.2018 року по 01.02.2018 року Комісія із соціального страхування позивача володіла достовірною та достатньою інформацією, яка у своїй сукупності підтверджувала факт перебування застрахованої особи на лікарняному понад чотири місяці без направлення та проходження МСЕК, адже у розпорядженні позивача була наявна повна інформація про загальний період непрацездатності ОСОБА_1 та останнім не надано роботодавцю довідки МСЕК про встановлення йому групи інвалідності чи визнання таким, що потребує долікування.
Суд відхиляє твердження позивача про те, що у нього були відсутні підстави для не надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, визначені статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та статтею 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за вищезазначеними листками непрацездатності, оскільки вказаними нормами визначені підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, а оскаржуване рішення прийнято за порушення позивачем вимог статті 31 цього Закону, якою встановлено, що підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
Аналогічний висновок викладений у пункті 58 постанови Верховного Суду від 29.04.2020 року у справі №805/1376/16-а.
Посилання позивача на пункт 8.3 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, яким передбачено, що за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, відповідальність несуть лікарі є безпідставним, оскільки оскаржуваним рішенням позивача притягнуто до відповідальності не за порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, а за порушення порядку використання страхових коштів, що були виплачені за листками непрацездатності, які заповнені з порушенням встановлених правил, обов'язок перевірки яких покладено на комісію страхувальника, тобто, позивача.
Тотожний висновок щодо правозастосування наведено у пункті 14 постанови Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №805/3126/17-а.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість рішення Управління від 13.07.2020 року №191 про повернення коштів у розмірі 6435, 30 грн. та застосування штрафу у розмірі 3 217, 65 грн.
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності документально підтверджених судових витрат відповідача, підстави для їх розподілу відсутні.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Акціонерне товариство «Укртрнасгаз» (код ЄДРПОУ 30019801, адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1);
Відповідач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 41319427, адреса: 36011, м. Полтава, вул. Гоголя, 34).
Повне судове рішення складено 31.08.2022 року.
Суддя Л.О. Маруліна