Справа № 525/539/22
Провадження №3/525/300/2022
07.09.2022 селище Велика Багачка
Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, гром. України, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , не працюючої, РНОКПП - НОМЕР_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягалась,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2, ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
12.08.2022 до Великобагачанського районного суду Полтавської області надійшли з ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Судом встановлено, що 07.08.2022 о 04 год. 00 хв. громадянка ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, вчинила відносно свого співмешканця гр. ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в його адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю гр. ОСОБА_2 . Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
07.08.2022 о 04 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , було встановлено, що гр. ОСОБА_1 , ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала у нетверезому стані, була відсутня поряд з дитиною. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Розгляд справи призначено на 25.08.2022 та в подальшому відкладено на 07.09.2022.
У відповідності до ч.2 ст.36 КУпАП адміністративні справи №525/539/22 та №525/540/22 відносно гр. ОСОБА_1 підлягають об'єднанню під єдиним №525/539/22 і повинні розглядатися в одному адміністративному провадженні, а стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Враховуючи те, що у провадженні одного судді на розгляді одночасно знаходиться 2 (дві) справи відносно однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до переконання про необхідність їх об'єднання та спільного розгляду.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину визнала, суду пояснила, що дійсно між нею та її співмешканцем виникла сварка, щиро каялась, просила суд її суворо не карати. Пояснила, що дійсно вживала алкогольні напої, але дитина була нагодована та спала у той час коли між нею та її співмешканцем відбувалася сварка.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що дійсно ОСОБА_1 у ході сварки виражалася в його адресу нецензурною лайкою. Повідомив, що такого більше ніколи не повториться та просив суворо особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не карати.
Відповідно до положень ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частина 1 статті 184 КУпАП встановлює відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 27.02.1991, яка набула чинності в Україні 27.09.1991 «в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини».
Статтею 18 Конвенції передбачено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити виконання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Також, статтею 27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» (зі змінами), кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За нормою ст. 11 цього Закону, сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Також батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ст.150 СК України).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних правопорушень підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАБ №132314 від 07.08.2022 та серії ВАБ №132315 від 07.08.2022, письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 наданими в судовому засіданні, диском з відеозаписом.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Другим реченням цієї статті визначено засоби, якими встановлюються ці дані, що можуть бути доказами по справі.
За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП визначає обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , вивчивши та проаналізувавши докази зібрані по справах про адміністративні правопорушення, вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП).
За загальними правилами ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи викладене, з урахуванням обставин справи та особи винної, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, суд вважає за необхідне застосувати відносно гр. ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вид стягнення у вигляді штрафу, за ч. 1 ст. 184 КУпАП - у вигляді попередження, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Враховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення належить стягнути з ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.9, 23, 33, ч.1 ст.173-2, ч. 1 ст. 184, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП і накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 170 (сто сімдесят) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Я.В.Прасол