Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 вересня 2022 року Справа№200/344/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, 84 122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, б.3) про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просив:
- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за період з 15.06.2018 року зарахувавши до страхового стажу період, в якому позивач перебував на лікарняному по отриманій травмі з 01.12.2019 року по 30.06.2020 року;
- провести перерахунок пенсії за 2019-2021 роки, застосувавши збільшений показник середньої плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії: 6188,89 грн. - у 2019 року, 6869,67 грн. - у 2020 році та 7625,33 грн. - у 2021 році;
- виплатити безпідставно стягнуту грошову суму пенсії в загальному розмірі 3536,76 грн.;
- виплатити несплачену різницю сум пенсії, з врахуванням вже виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не згоден з діями УПФУ щодо правильності нарахування при призначенні та перерахунку пенсій, а також щодо незаконного стягнення з нього надмірно виплачених сум пенсій.
01.09.2021 року набрало законної сили рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року по справі № 200/5457/21 за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії. На виконання цього рішення УПФУ проведено перерахунок пенсії з 15.06.2018 року, врахувавши заробітну плату за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 рік по 14.06.2018 рік, тобто до моменту звернення позивача про призначення пенсії. У результаті перерахунку розмір пенсії позивача зменшився, у зв'язку з чим управлянням утримано пенсійні виплати позивача за листопад 2021 року та грудень 2021 року.
Крім того у позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що пенсійним фондом не враховано до страхового стажу період перебування позивача на лікарняному, а саме з 01.12.2019 по 30.06.2020 роки, хоча підприємством проводились нарахування.
Також, позивач зазначає що йому не проводилась індексація пенсії за 2019-2021 роки, тим самим занижено нарахування пенсії за ці роки.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В матеріалах справи наявний відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на позовну заяву, в якому зазначено, що у квітні 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України щодо надіслання копії пенсійної справи.
За результатами розгляду заяви управлінням надано роз'яснення позивачу щодо правових підстав для розрахунку пенсійних виплат, нарахувань коефіцієнту страхового стажу, врахування заробітної плати при призначенні (перерахунку пенсії).
Управлінням в інтересах позивача був зроблений розрахунок пенсії з урахуванням оптимізації заробітку. Позивача не задовольнив такий розрахунок, у зв'язку з чим за результатами судового оскарження йому здійснено перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати за весь період страхового стажу, таким чином зменшився показник заробітної плати, що в свою чергу призвело до зменшення розміру пенсії.
Щодо проведення перерахунку пенсії за 2019-2021 роки із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески управлянням зазначено, що з 01.03.2021 року позивачу проведено перерахування пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 127, якою визначено коефіцієнт збільшення показника заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується при обчисленні пенсії у розмірі 11% (або 1,11), що відповідає 50% показника зростання споживчих цін за попередній рік + 50% показника зростання середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення (5*50%+17*50%).
На коефіцієнт підвищення 1,11 збільшується не загальний розмір пенсії, а показник середньої плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується при обчисленні пенсії.
Стосовно зарахування страхового стажу позивача за період з 01.12.2019 року - 30.06.2020 рік, відповідач повідомив, що в персоніфікованому обліку відсутні дані щодо сплати страхових внесків ОСОБА_1 за вищезазначений період. Отже, відсутні підстави для зарахування періоду з 01.12.2019-30.06.2020 до страхового стажу.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 через веб-портал звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про надання пенсійної справи.
З листа Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.04.2021 року № 302-970/Г-02/8-0581/21 позивач дізнався, що для розрахунку його пенсійної виплати взято 331 місяць заробітної плати, з яких виключено 33 місяці за період роботи з 01.07.2020 року по 31.01.2018 року. згідно даних системи персоніфікованого обліку, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача склав 3,41433.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року по справі №200/5457/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, як суб'єкту владних повноважень щодо порушення вимог ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції від 21.02.2018 року, яка діяла на час звернення за пенсією), а саме: врахування заробітної плати (доходу) ОСОБА_1 за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року по 31.01.2018 року. Зобов'язано Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 15.06.2018 року, врахувавши заробітну плату (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року по 14.06.2018 року, тобто до дня звернення за пенсією, та виплатити несплачену різницю сум пенсії, з врахуванням вже виплачених сум.
Листом від 08.12.2021 року №20068-19762/Г-15/8-0500/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило позивача, що на виконання рішення Донецького окружного суду від 10.06.2021 року по справі №200/5457/21 Головним управлінням по пенсійній справі позивача проведено перерахунок пенсії за період з 15.06.2018 року, врахувавши заробітну плату за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року по 14.06.2018 року, тобто до дня звернення за пенсією.
В результаті перерахунку розмір пенсії з 01.12.2018 року зменшився з 14689,54 грн. до 14588,70 грн., з 01.03.2021 року з 14822,56 грн. до 14720,80 грн. У зв'язку з цим виникла переплата пенсії за період з 01.12.2018 року по 31.10.2021 рік в розмірі 3536,76 грн.
Управлінням зазначено, що з пенсійної виплати позивача у листопаді 2021 року утримано 2944,16 грн., у грудні 2021 року буде утримано 592,60 грн.
На запит позивача щодо правильності нарахування при призначенні пенсії та перерахунків пенсії ТОВ «АУДИТ «ПРФЕСІЙНЕ СУДЖЕННЯ» надано відповідь від 23.12.2021 року №17, в якій зазначено про такі невідповідності, а саме: Пенсійним фондом не враховано до страхового стажу позивача період, в якому він перебував на лікарняному по отриманій травмі з 01.12.2019 року по 30.06.2020 року (сім місяців), про що свідчить нарахування ТОВ «Краснолиманське»; Пенсійний фонд письмово не роз'яснив позивачу причину надмірно виплаченої суми пенсії, внаслідок його зловживань, або подання страхувальником недостовірних даних та зменшив йому пенсію н загальну суму 3536,76 грн., а саме: у листопаді 2021 року у сумі - 2944,16 грн., у грудні 2021 року у сумі 592,60 грн.
Крім того, ТОВ «АУДИТ «ПРФЕСІЙНЕ СУДЖЕННЯ» наголошено, що позивачу з червня 2018 року нарахована пенсія, проте у перерахунку пенсії застосований коефіцієнт страхового стажу перерахований у 2017 році, який дорівнює 1, а не 1,35 - 0,50083, а коефіцієнт заробітної плати дорівнює 3,39089, коефіцієнт середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні складає 5377,90 грн., з індексацією за 2014-2016 роки та 2017 рік.
Таким чином розмір пенсії за віком згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/5457/21 від 10.06.2021 року дорівнює: 5377,90*339089=18235,87*0,50083=9133,07 грн.; доплати за понад нормований стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) 9 за 15 років) - 245,70 грн.; доплата до пенсії по ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці) - 5209,93 грн. Разом пенсія складає (80% від 18 235,87 грн.) - 14 588,70 грн.
Після отримання 3 групи з інвалідністю коефіцієнт середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні складає 5377,90 грн. та розмір пенсії не змінився та складає 14588,70 грн.
За 2018 рік Пенсійним фондом застосовано коефіцієнт середньої заробітної плати на одну застраховану особу в цілому по Україні у сумі 5426,60 грн.
Дані про коефіцієнти середньої заробітної плати на одну застраховану особу складають:
3764,40 грн.*1,441557 (1,17*1,11*1,11)=5426,60-2014-2018 роки
5426,60 грн.*1,1440=6188,89 грн. - 2019 рік;
6188,89 грн.*1,11=6869,67 грн. - 2020 рік;
6869,67 грн.*1,11=7625,33 грн. - 2021 рік.
Приблизний розрахунок з урахуванням індексації та без урахуванням кратності стажу (1,35) може мати такий вигляд.
Розмір пенсії за віком (ст.27 ЗУ): 7625,33*3,39089=25917,73 (коеф. з/п)*0,51500 (коеф. ст. стажу) = 13347,63 грн., у розрахунку, який надає ПФ - 9476,52 грн.
Спірним питанням даної справи є правомірність дій УПФУ стосовно зменшення та утримання пенсійних виплат позивача, неврахування страхового стажу за період перебування позивача на лікарняному з 01.12.2019 року - 30.06.2020 рік, а також щодо проведення перерахунку пенсії за 2019-2021 роки з урахуванням збільшення коефіцієнту середньої заробітної плати.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
У преамбулі Закону № 1788-XII зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Положеннями ст. 50 Закону 1058-IV передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 103 Закону № 1788-XII суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, визначено Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 21.03.03 № 6-4 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.14 року № 25-3) та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.05.03 за №374/7695 (далі - Порядок № 6-4).
Відповідно до пункту 3 цього Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживання з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до положень частини 2 статті 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
На підставі статті 103 Закону України “Про пенсійне забезпечення” суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмується, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Суд зазначає, що причиною виникнення переплати став перерахунок пенсії позивача на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року по справ №200/5457/21 за період з 15.06.2018 року, враховуючи заробітну плату за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року по 14.06.2018 року.
В результаті перерахунку розмір пенсії з 01.12.2018 року зменшився з 14689,54 грн. до 14588,70 грн., з 01.03.2021 року з 14822,56 грн. до 14720,80 грн. У зв'язку з цим виникла переплата пенсії за період з 01.12.2018 року по 31.10.2021 рік в розмірі 3536,76 грн. З пенсійної виплати позивача у листопаді 2021 року утримано 2944,16 грн., у грудні 2021 року буде утримано 592,60 грн.
Проте суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не мало право здійснювати будь-які стягнення з пенсії позивача.
Обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії, на підставі даних, формування яких не залежить від пенсіонера.
При цьому, слід відмітити, що відповідач не навів обґрунтованих обставин щодо фактів зловживання з боку позивача.
Таким чином, дії відповідача щодо утримання переплаченої суми пенсії здійснені не на підставі та не в межах повноважень, що передбачені Законом № 1058-IV.
Отже, суд вважає протиправними дії відповідача щодо утримання з позивача суми пенсії у розмірі 3536,76 грн., а відтак зобов'язує відповідача виплатити на користь позивача безпідставно стягнуту грошову суми пенсії у загальному розмірі 3536,76 грн.
Щодо позовних вимог стосовно не зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.12.2019 року по 30.06.2020 рік, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи та неспростовано відповідачем, до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.12.2019 року по 30.06.2020 рік в ТОВ «Краснолиманське» з підстав відсутності в персоніфікованому обліку даних щодо сплати страхових внесків ОСОБА_1 .
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено Постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 р. передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
З копії трудової книжки позивача НОМЕР_2 вбачається, що в період з 07.03.2018 року по 18.06.2020 року позивач працював на посаді прохідника підземного 5 розряду з повним підземним робочим днем на шахті в ТОВ «Краснолиманське».
Частиною 1 статті 15 вказаного Закону № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.
Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, в тому числі на підприємствах, установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України.
Відповідно до частини 5 статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Частиною 6 статті 20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
У частині 9 статті 20 Закону України № 1058-IV визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.
Частинами 10, 12 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 3 статті 24 Закону № 1058-IV визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загально- обов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до положень статті 106 Закону № 1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату єдиного внеску законом покладено на страхувальника.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 24 травня 2018 року по справі 490/12392/16-а.
Враховуючи наведене, позовні вимоги про зарахування до страхового стажу позивача періоди роботи з 07.03.2018 року по 18.06.2020 року в ТОВ «Краснолиманське» підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача стосовно перерахунку пенсії за 2019-2021 роки із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові виплати, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон №1058-IV.
Відповідно до змісту ст.5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Згідно з ч.2 ст.42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
20.02.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №124, якою затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (п.1 Порядку №124).
Згідно із положеннями п.2 та 3 Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону №1058-IV, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону №1058-IV (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).
Пунктом 5 Порядку №124 встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
22.02.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", п.1 якої установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
Пунктом 4-5 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, що збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що 01.03.2019 перерахунку підлягають пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, та для обчислення розміру яких враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 01.10.2017 із застосуванням коефіцієнта збільшення такого показника в розмірі 1,11.
Слід враховувати, що з 01.03.2019 перерахунку підлягають пенсії, для обчислення розміру яких враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 01.10.2017, тобто 3764,40 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що з 01.03.2021 перерахунку підлягають пенсії, для обчислення розміру яких враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески в розмірі 5426,60 грн (3764,40х1,17х1,11х1,11). Тобто, цей показник включає в себе, зокрема коефіцієнт збільшення в розмірі 1,11.
У відзиві відповідачем зазначено про проведення позивачу перерахунку пенсії з 01.03.2021 року відповідно до норм чинного законодавства, а саме, Постанови №127 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11.
Проте, відповідачем не надано відповідного розрахунку.
Разом з цим, суд відмічає, що індексації пенсії здійснюється за рахунок застосування коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, при цьому це не означає збільшення загального розміру пенсії.
Згідно з ч. 1-2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, суд з урахуванням встановлених обставин у справі дійшов висновку, що суб'єкт владних повноважень, не довів, що діяв у межах закону при проведенні перерахунку пенсії позивача, що не підтверджено доказами, перевіреними судом.
Приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині позовних вимог, шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за 2019-2021 роки із застосуванням збільшеного показника середньо заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.
Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 3, 8 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи викладене, суд стягує судовий збір в повному обсязі на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 242-246, 260-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, б.3) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо утримання з ОСОБА_1 суми пенсії у розмірі 3536,76 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити на користь ОСОБА_1 безпідставно стягнуту грошову суми пенсії у загальному розмірі 3536,76 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 15.06.2018 року із зарахуванням до страхового стажу період роботи з 07.03.2018 року по 18.06.2020 року в ТОВ «Краснолиманське».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за 2019-2021 роки із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, б.3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 908,00 гривень.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.П. Бабаш