Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 вересня 2022 року Справа№200/2007/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
03 лютого 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з виключення із розрахунку пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 періоду роботи з 05.05.2011 по 23.01.2012 на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу у відділенні хімічних лабораторій, конвертерна експрес - лабораторія, група рентгеноспектрального аналізу (працівники, безпосередньо зайняті на рентгенівських установках у виробничих галузях економіки та науково-дослідних інститутах, а також їх ремонтом, регулюванням і налагодженням) ТОВ “ЕЙЧ АР ГАРАНТ” (08 місяців 18 днів);
- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №057150009926 від 24.12.2021 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за номером НОМЕР_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 24.11.2021 вона звернулась із заявою №12782 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць із зменшенням пенсійного віку по Списку №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Селідовським об'єднаним управлінням ПФУ в Донецькій області рішенням 057150009926 від 29.11.2021 заява була розглянута та позивачці було призначено пенсію з 27.08.2021 (досягнення віку 53 роки 04 місяці), рішення було розміщено в особовому кабінету на Веб-порталі Пенсійного фонду України.
Вказаним рішенням нараховано страховий стаж на день звернення 41 рік 01 день, до пільгового страхового стажу за Списком №1 зараховано 05 років 24 дні.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №057150009926 від 24.12.2021 вказана заява з нез'ясованих причин знов була розглянута згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у призначенні пенсії відмовлено у зв'язку із не досягненням необхідного пільгового пенсійного віку. Зі змісту рішення вбачається, що право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 буде набуто ОСОБА_1 після досягнення віку 57 років.
Вказаним рішенням нараховано страховий стаж на день звернення 30 років 01 день (на момент звернення 24.11.2021 позивачем досягнуто повних 53 роки 6 місяців). До пільгового страхового стажу за Списком №1 зараховано період роботи з 24.01.2012 по 23.06.2016 на Металургійному комбінаті «АЗОВСТАЛЬ» (04 роки 05 місяців). До пільгового страхового стажу за Списком №1 не зараховано період роботи в ТОВ «ЕЙЧ АР ГАРАНТ» з 05.05.2011 по 23.01.2012 (08 місяців 18 днів) у зв'язку з відсутністю довідки, яка уточнює особливий характер роботи для підтвердження пільгового стажу роботи.
Вважаю, що рішення відповідача №057150009926 від 24.12.2021, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, прийнято відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 07 лютого 2022 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву.
Зобов'язано відповідача надати суду належним чином оформлені копії матеріалів пенсійної справи позивача, які стосуються предмету спору та заяву позивача про призначення пенсії від 24.11.2021 №12782 разом із доданими до неї документами у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження
08 червня 2022 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про продовження строку надання витребуваних документів та подання відзиву до усунення обставин, що роблять неможливим виконання ухвали.
Ухвалами суду від 21 червня 2022 року у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для надання витребуваних судом доказів відмовлено та продовжено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області строк для надання відзиву по справі №200/2007/22.
У строк, встановлений судом відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що рішенням № 057150009926 від 24.12.2021 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивачка досягла пенсійного віку відповідно до п. 1, ч. 2, ст.. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу враховано усі періоди роботи та склав 36 років 1 день. До пільгового стажу за Списком № 1 зараховано період роботи з 24.01.2012 по 23.01.2012 на підприємстві «ММК Азовсталь».
До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано період роботи з 05.05.2011 по 23.01.2012 на підприємстві ТОВ «ЕЙЧ АР ГАРАНТ». Надані пільгові довідки №12 від 21.12.2020 не відповідають вимогам чинного законодавства.
В реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості по спеціальному стажу за період з 05.05.2011 по 23.01.2012 відсутні.
Пільговий стаж за Списком №1 становить 4 роки 6 місяців, що дає право на зниження пенсійного віку на 3 роки.
За таких обставин було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, оскільки відсутній пільговий стаж відповідно до п. 1 ст. 114 Закону України № 1058.
На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_3 виданий 24 березня 2001 року Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області), зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.10-12/.
24.11.2021 ОСОБА_1 через веб-портал Пенсійного фонду України звернулась із заявою №12782 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на підземних роботах, на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць із зменшенням пенсійного віку по списку №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем було надано: сканкопія трудової книжки НОМЕР_4 ; сканкопія довідки про пільговий стаж за Списком№1 ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» №03.03.01-974; сканкопія довідки про пільговий стаж за Списком №1 ТОВ «ЕЙЧ АР ГАРАНТ» №28 від 15.11.2021; сканкопії наказів ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» про атестацію робочих місць №№413 від 19.12.2007, №463 від 18.12.2012; сканкопія наказу ТОВ «ЕЙЧ АР ГАРАНТ» про атестацію робочих місць №8 від 31.05.2011;, сканкопію диплому НОМЕР_5 від 13.07.1987; сканкопію паспорта та ідентифікаційного коду.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №057150009926 від 24.12.2021 відмовлено у призначенні пенсії відмовлено у зв'язку із не досягненням необхідного пільгового пенсійного віку. Зі змісту рішення вбачається, що право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 буде набуто позивачем після досягнення віку 57 років.
Відповідно до спірного рішення, страховий стаж ОСОБА_1 становить 36 років 1 день. Пільговий стаж за Списком №1 становить 4 роки 6 місяців, що дає право на зниження пенсійного віку на 3 роки.
Так, позивачці Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 05.05.2011 по 23.01.2012 (00-09-26) на підприємстві ТОВ «ЕЙЧ АР ГАРАНТ», оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості по спеціальному стажу за період з 05.05.2011 по 23.01.2012 відсутні.
Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся до суду за захистом свої прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У пункті 5 рішення від 11.10.2005 №8-рп/2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі за текстом - Закон № 1058).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (стаття 8 Закону №1058).
Частиною 1 ст. 114 Закону №1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до положень частини 1 статті 1 №1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Згідно з абзацом 1 частини 2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності №1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначене узгоджується з положеннями статті 48 Кодексу законів про працю України.
За змістом цієї норми вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» (далі - Постанова №637) у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Пункт 4.2 розділу ІV постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058» від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1) передбачає, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм Постанови №637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на посаді обробника виробів з деревини повний робочий день із застосуванням лакофарбових матеріалів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки згідно списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону №1058, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею відповідних робіт, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі веб-портал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.
Відповідно до пункту 2.7 Порядку №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
За приписами пункту 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відповідно до статті 62 Закону України №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку №383).
Пунктом 4.2 Порядку №383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку №383).
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку №383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку №637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно записів трудової книжки позивачки серії НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 працювала:
- в ТОВ «ЕЙЧ АР ГАРАНТ» з 05.05.2011 по 23.01.2012 на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу у відділенні хімічних лабораторій конвертерна експрес-лабораторія, група рентгеноспектрального аналізу (записи у трудовій книжці №№17, 18);
- на Металургійному комбінаті «АЗОВСТАЛЬ» з 24.01.2012 по 23.06.2016 на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу конвертерної експрес-лабораторії центральна хімічна лабораторія (ЦХЛ-58) (запис у трудовій книжці №19).
Професія «працівники, безпосередньо зайняті на рентгенівських установках у виробничих галузях економіки та науково-дослідних інститутах, а також їх ремонтом, регулюванням і налагодженням (лаборант рентгеноспектрального аналізу)» передбачена Списком №1 розділ XXII підрозділ 5 позиція 22.56-16, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Підставою неврахування періоду роботи з 05.05.2011 по 23.01.2012 відповідач визначив, що довідка видана ТОВ «ЕЙЧ АР ГАРАНТ» оформлена неналежним чином (довідка підписана засновником підприємства, а не головою комісії з питань припинення підприємства). Крім того, в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості по спеціальному' стажу за період з 05.05.2011 по 23.01.2012 відсутні.
З довідки виданої ТОВ «ЕЙЧ АР ГАРАНТ» від 15.11.2021 №28 вбачається, що позивачка працювала повний робочий день у ТОВ «ЕЙЧ АР ГАРАНТ» лаборантом рентгеноспектрального аналізу у відділенні хімічних лабораторій, конвертерна експрес-лабораторія, група рентгеноспектрального аналізу (працівники, безпосередньо зайняті на рентгенівських установках у виробничих галузях економіки та науково- дослідних інститутах, а також їх ремонтом, регулюванням і налагодженням) період з 05.05.2011 по 23.01.2012 (весь період 0 років 08 місяців 18 днів за Списком №1)/а.с.28/.
До вказаної довідки додано копія наказу №8 від 31.05.2011 ТОВ «ЕЙЧ АР ГАРАНТ», яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 лаборанту рентгеноспектрального аналізу конвертерної експрес-лабораторії відділення хімічних лабораторій/а.с.30-32/.
Довідка має всі необхідні відомості та реквізити, містить підписи керівників підприємства та печатку.
Посилання відповідача на неналежне оформлення довідки, підтверджуючої пільговий характер роботи, за спірний період, суд вважає безпідставним, оскільки трудовою книжкою, наказами про атестацію робочих місць підтверджується, що позивач у зазначений період виконувала роботу лаборанта рентгеноспектрального аналізу у відділенні хімічних лабораторій, конвертерна експрес-лабораторія, група рентгеноспектрального аналізу, має право на пільгове пенсійне забезпечення по списку №1.
Крім того, на підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення підтверджується наданими суду та відповідачу наказом про атестацію робочих місць та професій від №8 від 31.05.2011 ТОВ «ЕЙЧ АР ГАРАНТ»/а.с.30-32/.
Щодо посилання відповідача про відсутність в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості по спеціальному стажу за період з 05.05.2011 по 23.01.2012 відсутні, суд зазначає наступне.
Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за періоди роботи з 05.05.2011 по 23.01.2012 за кодом підстави «ЗПЗ013А1».
Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №22-2, код підстави «ЗПЗ013А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
Код підстави «ЗПЗ014А1» з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року №202.
За вищевикладених обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.12.2021 №057150009926 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах належить визнати протиправними та скасувати.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші протии Україн” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд виходить з таких міркувань.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, 8, частиною 2 статті 19, 22, 23 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене або обмежене.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісних вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Оскільки в силу частини п'ятої статті 45 Закону №1058 передбачено обов'язок органу Пенсійного фонду щодо прийняття відповідного рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунок) пенсії, суд вважає, що територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (перерахунку) пенсії. Отже, зазначене питання віднесено до дискреційних повноважень територіального органу Пенсійного фонду.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення від 24 грудня 2021 року №057150009926 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, тому належним способом захисту порушеного права в даному випадку є визнання протиправним та скасування рішення відповідача 24 грудня 2021 року №057150009926 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24 листопада 2021 року №12782 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стосовно вимог позивача про визнання дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та виключення із розрахунку пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 періоду роботи з 05.05.2011 по 23.01.2012 на посаді лаборанта рентгеноспектрального аналізу у відділенні хімічних лабораторій, конвертерна експрес - лабораторія, група рентгеноспектрального аналізу (працівники, безпосередньо зайняті на рентгенівських установках у виробничих галузях економіки та науково-дослідних інститутах, а також їх ремонтом, регулюванням і налагодженням) ТОВ “ЕЙЧ АР ГАРАНТ” (08 місяців 18 днів), суд зазначає, що вона задоволенню не підлягають, оскільки, самі по собі дії, результатом яких стало прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного рішення не порушують прав позивача, а скасування спірного рішення є достатнім та належним способом захисту порушеного права позивача.
Суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.
Отже, суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до квитанцій №36824199 від 27.01.2022 позивачем сплачено судовий збір в сумі 992,40грн.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторонни пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).
Таким чином, судовий збір у розмірі 496,2грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 1386610, місцезнаходження: площа Соборна, буд.3, м. Слов'янськ, Донецька область) про визнання протиправними дій, визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №057150009926 від 24.12.2021 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад та показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 листопада 2021 року за номером 12782 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та прийняти рішення за наслідками її розгляду з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 1386610, місцезнаходження: площа Соборна, буд.3, м. Слов'янськ, Донецька область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 496,2(чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Рішення прийнято в порядку спрощеного провадження 7 вересня 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі “Електронний суд”.
Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов