05 вересня 2022 року Справа № 160/8388/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
16.06.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Служби безпеки України, в якому просить суд:
1) визнати дії Служби безпеки України протиправними щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року за № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, коштів компенсації за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати коштів грошового забезпечення та індексації за нижчевказані періоди проходження останнім військової служби:
- з 11 квітня по 31 грудня 2018 року на загальну суму 98 534,63 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 року за №160/3664/19 виплачена йому в листопаді та грудні 2019 року, строк прострочення виплати коштів складає 10 та 11 місяців;
- з 01 січня 2019 року по 15 березня 2020 року на загальну суму 167 172,71 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 року за №160/11077/19, виплачена йому в червні 2020 року, строк прострочення виплати коштів складає 2 місяці:
- з 16 по 31 березня 2020 року на загальну суму 6033,55 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року за №160/8742/20 виплачена йому в листопаді 2020 року, строк прострочення виплати коштів складає 7 місяців;
- з 01 грудня 2018 року по 31 березня 2020 року індексація на загальну сум 1876,44 гривень, що виплачена йому в червні 2020 року, строк прострочення виплати коштів складає 2 місяці;
- з 01 квітня по 30 вересня 2014 року індексація на загальну суму 539,87 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року за №160/9086/20, виплачена йому в жовтні 2021 року, строк прострочення виплати коштів складає 8 років.
2) зобов'язати Службу безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , згідно із Законом України від 19 жовтня 2000 року за № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, кошти компенсації за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати коштів грошового забезпечення та індексації за нижчевказані періоди проходження останнім військової служби:
- з 11 квітня по 31 грудня 2018 року на загальну суму 98 534,63 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 року за №160/3664/19 виплачена йому в листопаді та грудні 2019 року, строк прострочення виплати коштів складає 10 та 11 місяців;
- з 01 січня 2019 року по 15 березня 2020 року на загальну суму 167 172,71 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 року за №160/11077/19, виплачена йому в червні 2020 року, строк прострочення виплати коштів складає 2 місяці;
- з 16 по 31 березня 2020 року на загальну суму 6033,55 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року за №160/8742/20 виплачена йому в листопаді 2020 року, строк прострочення виплати коштів складає 7 місяців;
- з 01 грудня 2018 року по 31 березня 2020 року індексація на загальну суму 1876,44 гривень, що виплачена йому в червні 2020 року, строк прострочення виплати коштів складає 2 місяці;
- з 01 квітня по 30 вересня 2014 року індексація на загальну суму 539,87 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року за №160/9086/20, виплачена йому в жовтні 2021 року, строк прострочення виплати коштів складає 8 років.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами розглядів позовів ОСОБА_1 до СБУ, Дніпропетровським окружним адміністративним судом (по справам №160/3664/19 від 24.09.2019 року, №160/11077/19 від 24.04.2020 року, №160/8742/20 від 15.10.2020 року та №160/9086/20 від 25.05.2021 року) вказані дії визнані протиправним та зобов'язано Службу безпеки України нарахувати та виплатити йому кошти грошового забезпечення та індексації. Служба безпеки Україна виконала вказані рішення суду. Отже, тривалий час несвоєчасно отримував заробітну плату з вини працедавця. Відповідач не нарахував і не виплатив компенсацію, мотивуючи тим, що положення Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства про працю на військовослужбовців не поширюються, чим, на думку позивача, порушив вимоги Закону України «Про компенсацію громадянам прати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 21.07.2022 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 року клопотання представника Служби безпеки України про продовження строку для подання відзиву у справі задоволено, продовжено Службі безпеки України строк для подання відзиву на позов строком на десять днів з моменту отримання цієї ухвали суду засобами електронного зв'язку.
22.07.2022 року на адресу суду від Служби безпеки України надійшов письмовий відзив на позов, в якому із наведеними твердженнями СБУ не погоджується, вважає їх безпідставними та необгрунтованими, та як наслідок, хибних висновків щодо порушення прав позивача, на
підставі наступного. Основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. Зазначає, що з боку відповідача за кожним окремим судовим рішенням приймалось управлінське рішення про доцільність та/або недоцільність апеляційного оскарження, враховуючи наявність кошторисних призначень на відповідні цілі наявні до спливу процесуальних строків в органах Казначейства України на рахунках відповідача, як розпорядника бюджетних коштів в межах його бюджетних асигнувань. Стосовно виконання рішень по адміністративним справам №160/3664/19, № 160/11077/19, № 160/8742/20, № 160/9086/20 зазначає, що позивачем не взято до уваги, що мас місце затримка виплати відповідачем відповідної присудженої суми менш ніж один місяць. Враховуючи викладене, вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв на виконання закону, за умов та обставин визначених нормативними актами, вчиняв дії, не виходячи за межі визначених прав та обов'язків, з дотриманням правомірної процедури встановленої законодавством України. У зв'язку із викладеним, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
28.07.2022 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він погоджується із твердженнями позивача, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів». Проте, категорично не погоджується із тим, що грошове забезпечення з травня 2017 року позивачу не нараховувалось та не виплачувалось, у зв'язку із відсутністю протягом 5 років (з 2015 року до 2020 року) остаточного судового рішення по кримінальному провадженню №42015040010000737. На його думку, правильно було би сказати, що грошове забезпечення позивача, за періоди з 11.04.2018 року по 31.12.2018 року, з 01.01.2019 року по 15.03.2020 року, з 15.03.2030 року по 31.03.2020 року (день виключення зі списків особового складу СБУ) нараховувалось, але не виплачувалось вчасно. У зв'язку з чим, позивач був вимушений стягувати вказані кошти грошового забезпечення в судовому порядку. Також позивач не погоджується з твердженнями відповідача, що право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення. Щодо посилання відповідача на те, що рішення суду були виконані ще до набрання рішенням законної сили, тому прострочення становило менше місяця, позивач зазначає, що в даному випадку, хоча кошти і були йому виплачені до набрання рішення законної сили, фактично він не міг користуватися ними протягом довгий час, тобто більше місяця. А за цей час, вказані кошти також знецінювалися внаслідок інфляції та протиправної бездіяльності посадових осіб СБУ, як встановлено судом. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Згідно з довідкою в.о. начальника відділу управління персоналом Тимунь Михайла від 12.08.2022 року за №94 суддя Серьогіна О.В. в період з 01.08.2022 року по 05.08.2022 року; з 08.08.2022 року по 12.08.2022 року; з 15.08.2022 року по 02.09.2022 року перебувала у щорічній відпустці.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Службі безпеки України з 29.01.2004 року по 31.03.2020 року.
Згідно з копією витягу з наказу начальника ДКР СБУ від 23.11.2015 року №137-ос з вересня 2015 року позивач був зарахований в розпорядження начальника Департаменту контррозвідки СБУ за підпунктом "в" пункту 48 Положення -1262 (у разі здійснення стосовно військовослужбовця кримінального провадження - до закриття кримінального провадження чи постановлення вироку судом) зі збереженням раніше встановлених розмірів надбавок, доплат та преміювання, наказ начальника ДКР СБУ від 23.11.2015 року №137-ос.
Відповідно до копії витягу з наказу СБУ від 21.02.2020 року за № 237-ОС/дск, зі змінами внесеними наказом СБУ від 24.04.2020 року №544-ОС/дск, позивач звільнений з військової служби в запас Служби безпеки України на пенсію за підпунктом «а» пункту 61 «Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України», затвердженого Указом Президента України від 27.12.2007 року № 1262/2007 та підпунктом «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовій обов'язок та військову службу», із виключенням зі списків особового складу СБУ з 31.03.2020 року.
Під час проходження військової служби, з травня 2017 року Служба безпеки Україна ОСОБА_1 не нараховувала та не виплачувала грошове забезпечення.
Не погоджуючись з вказаними діями Служби безпеки України, позивач неодноразово звертався до суду з метою захисту своїх прав.
За результатами розглядів позовів ОСОБА_1 до СБУ, Дніпропетровським окружним адміністративним судом (по справам №160/3664/19 від 24.09.2019 року, №160/11077/19 від 24.04.2020 року, №160/8742/20 від 15.10.2020 року та №160/9086/20 від 25.05.2021 року) вказані дії визнані протиправним та зобов'язано Службу безпеки України нарахувати та виплатити йому кошти грошового забезпечення та індексації, що підтверджується інформацією наявною на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
Вказані рішення суду СБУ було виконано.
Однак у зв'язку з несвоєчасною виплатою коштів грошового забезпечення та індексації, позивач 23.12.2021 року звернувся до СБУ із заявою про отримання коштів компенсації, які передбачені Законом України «Про компенсацію громадянам прати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів їх виплати №159
Листом Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 15.02.2022 року № 21/3/1-Д-21/5 позивачу були надіслані довідки №21/2/2-143 від 02.02.2022 року та №21/2/2-41 від 13.01.2022 року щодо здійснених Службою безпеки України грошових виплат ОСОБА_1 на виконання рішень суду.
Разом з цим, листом Фінансово-економічного управління Служби безпеки України від 18.01.2022 року за № 21/3/1-Д-100/5 позивачу повідомлено про відмову здійснити нарахування та виплату коштів компенсації за несвоєчасну виплату коштів грошового забезпечення та індексації у зв'язку із тим, що на військовослужбовців, правовідносини яких з державою регулюються законодавством про військову службу, положення Кодексу законів про працю України, інших актів законодавства про працю, в тому числі Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, не поширюються.
Не погодившись з нездійсненням виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі ст.1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена ст.2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з п.3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення).
Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст.2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 року у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 року у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 року у справі № 521/940/17, від 05.10.2018 року у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 року у справі № 814/1428/18, від 08.08.2019 року у справі №638/19990/16-а.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Оскільки несвоєчасне нарахування сум грошового забезпечення відбулось у зв'язку з неправомірними діями Служби безпеки України, що встановлено рішеннями суду по справам №160/3664/19 від 24.09.2019 року, №160/11077/19 від 24.04.2020 року, №160/8742/20 від 15.10.2020 року та №160/9086/20 від 25.05.2021 року, тобто з вини уповноваженого органу, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вищевказаних рішень суду, Служба безпеки Україна в листопаді та грудні 2019 року, червні та листопаді 2020 року відповідно перерахувала на картковий рахунок позивача кошти грошового забезпечення за періоди проходження ним військової служби, а саме, з 11 квітня по 31 грудня 2018 року на загальну суму 98 534,63 грн., з 01 січня 2019 року по 15 березня 2020 року на загальну суму 167 172,71 гривен та з 16 по 31 березня 2020 року на загальну суму 6033,55 грн.
Крім того, вже після звільнення, а саме в червні 2020 року за період з 01.12.2018 року по 31.03.2020 року співробітниками ФЕУ СБУ позивачу також була перерахована індексація грошових доходів у сумі 1876,44 грн. А в жовтні 2021 року за період служби з 01.04.2014 року по 30.09.2014 року за рішенням суду №160/9086/20 була перерахована індексація грошових доходів в сумі 539,87 грн.
Вказане підтверджується довідками Фінансово-економічного управління Служби безпеки України №21/2/2-143 від 02.02.2022 року та №21/2/2-41 від 13.01.2022 року та листом ФЕУ СБУ від 15.11.2021 року за № 21/3/1-Д-160-Д-164/5, копії яких містяться в матеріалах даної справи.
З довідки ФЕУ СБУ за № 21/2/2-143 від 02.02.2022 року вбачається, що грошове забезпечення за період служби з 11 квітня по 31 грудня 2018 року на загальну суму 98 534,63 грн. (справа №160/3664/19) виплачене позивачу в листопаді та грудні 2019 року, строк прострочення виплати цих коштів складає 10 та 11 місяців відповідно.
Грошове забезпечення за період служби з 01 січня 2019 року по 15 березня 2020 року на загальну суму 167 172,71 грн. (справа №160/11077/19) виплачене позивачу в червні 2020 року, строк прострочення виплати цих коштів складає 2 місяці.
Грошове забезпечення за період служби з 16 по 31 березня 2020 року на загальну суму 6033,55 грн. (справа №160/8742/20) виплачене в листопаді 2020 року, строк прострочення цих коштів складає 7 місяців.
Індексація грошових доходів за період з 01.12.2018 року по 31.03.2020 року на загальну суму 1876,44 грн. виплачена позивачу в червні 2020 року, строк прострочення виплати цих коштів складає 2 місяці.
З листа ФЕУ СБУ № 21/3/1-Д-160-Д-164/5 вбачається, що індексація грошових доходів за період з 01 квітня по 30 вересня 2014 року на загальну суму 539,87 грн. виплачена позивачу в жовтні 2021 року, строк прострочення виплати цих коштів складає 8 років, що підтверджується копією листа УСБУ у Дніпропетровській області від 26.10.2021 року за №55/11/Д-400/577.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо затримки виплати відповідачем відповідної суми менш ніж на один місяць, виходячи із того, що відповідач помилково визначає період затримки виплати належних позивачу сум грошового забезпечення, а саме з дати набрання законної сили судовими рішеннями, а не з дати нарахування позивачу відповідних сум.
Пунктами 2, 3 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 року.
Під час розгляду судових справ №№160/3664/19, 160/11077/19, 160/8742/20 судом було встановлені факти не виплати позивачу коштів грошового забезпечення.
Враховуючи викладене та на підставі аналізу вище зазначених норм, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив ОСОБА_1 , відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року за № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, коштів компенсації за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати коштів грошового забезпечення та індексації за вказані періоди проходження останнім військової служби.
Таким чином, суд вважає достатнім та ефективним способом відновлення порушених прав позивача шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу, згідно із Законом України від 19 жовтня 2000 року за № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, кошти компенсації за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати коштів грошового забезпечення та індексації за нижчевказані періоди проходження останнім військової служби:
- з 11 квітня по 31 грудня 2018 року на загальну суму 98 534,63 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 року за №160/3664/19 виплачена йому в листопаді та грудні 2019 року;
- з 01 січня 2019 року по 15 березня 2020 року на загальну суму 167 172,71 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 року за №160/11077/19, виплачена йому в червні 2020 року;
- з 16 по 31 березня 2020 року на загальну суму 6033,55 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року за №160/8742/20 виплачена йому в листопаді 2020 року;
- з 01 грудня 2018 року по 31 березня 2020 року індексація на загальну суму 1876,44 гривень, що виплачена йому в червні 2020 року;
- з 01 квітня по 30 вересня 2014 року індексація на загальну суму 539,87 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року за №160/9086/20, виплачена йому в жовтні 2021 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 5 статті 139 КАС України, у зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволено позивачу, звільненому від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 77, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року за № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, коштів компенсації за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати коштів грошового забезпечення та індексації за нижчевказані періоди проходження останнім військової служби:
- з 11 квітня по 31 грудня 2018 року на загальну суму 98 534,63 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 року за №160/3664/19 виплачена йому в листопаді та грудні 2019 року;
- з 01 січня 2019 року по 15 березня 2020 року на загальну суму 167 172,71 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 року за №160/11077/19, виплачена йому в червні 2020 року;
- з 16 по 31 березня 2020 року на загальну суму 6033,55 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року за №160/8742/20 виплачена йому в листопаді 2020 року;
- з 01 грудня 2018 року по 31 березня 2020 року індексація на загальну сум 1876,44 гривень, що виплачена йому в червні 2020 року;
- з 01 квітня по 30 вересня 2014 року індексація на загальну суму 539,87 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року за №160/9086/20, виплачена йому в жовтні 2021 року.
Зобов'язати Службу безпеки України (вул. Володимирська, буд. 33, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00034074) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), згідно із Законом України від 19 жовтня 2000 року за № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”, кошти компенсації за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати коштів грошового забезпечення та індексації за нижчевказані періоди проходження останнім військової служби:
- з 11 квітня по 31 грудня 2018 року на загальну суму 98 534,63 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 року за №160/3664/19 виплачена йому в листопаді та грудні 2019 року;
- з 01 січня 2019 року по 15 березня 2020 року на загальну суму 167 172,71 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2020 року за №160/11077/19, виплачена йому в червні 2020 року;
- з 16 по 31 березня 2020 року на загальну суму 6033,55 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року за №160/8742/20 виплачена йому в листопаді 2020 року;
- з 01 грудня 2018 року по 31 березня 2020 року індексація на загальну суму 1876,44 гривень, що виплачена йому в червні 2020 року;
- з 01 квітня по 30 вересня 2014 року індексація на загальну суму 539,87 гривень, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року за №160/9086/20, виплачена йому в жовтні 2021 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна