Справа №295/6346/22
1-і/295/10/22
08.09.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого до арешту, не одруженого, з нееповною середньою освітою, не маючого на утриманні дітей, який обвинувачується за ч.3 ст. 15 ч. 4 ст. 186, ч. 4 ст. 185 КК України,
з участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
В провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження в якому підозрюваному ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в послідуючому неодноразово продовжувався. Оскільки головуючий суддя ОСОБА_6 перебуває у відпустці, а тому відповідно до Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" КПК України, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою передано на розгляд іншому судді даного суду - ОСОБА_1 .
Прокурор просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 враховуючи наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначила, що відносно обвинуваченого в інших судах України розглядаються кримінальні провадження.
Обвинувачений щодо продовження обраного запобіжного заходу покладався на розсуд суду.
Захисник заперечував щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Повідомив, що ризики не доведені. На потерпілих і свідків впливати не буде. Тяжкість покарання не може бути підставою для продовження тримання під вартою.
Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений. Останній раз до 12.09.22 включно.
Згідно вимог ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до положень ч.3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Враховуючи викладене, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, раніше судимий, може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, не має міцних соціальних зв'язків, а тому суд приходить до висновку, про необхідність продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з визначенням розміру застави відповідно положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскількі більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки останнього під час судового розгляду.
Доводи сторони захисту викладені в судовому засіданні не є такими, які суд може покласти в основу свого рішення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, -
постановив:
Продовжити ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.11.2022 року (включно).
Визначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 30 прожиткового мінімума для працездатних осіб, що становить 74430 грн, яку має право внести обвинувачений або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок Богунського районного суду міста Житомира.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
1) прибувати до суду у визначений ним час за кожною вимогою;
2) не відлучатися за межі місця проживання без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом, для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд, вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя: