Справа № 158/1900/22
Провадження № 1-кс/0158/799/22
08 вересня 2022 року м. Ківерці
Слідчий суддя Ківерцівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинської області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022030590000427, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
До Ківерцівського районного суду Волинської області надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинської області про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022030590000427, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 04.09.2022 близько 20:30 ОСОБА_5 , керуючи мотоциклом марки «SHINERAY», не зареєстрованим у передбаченому законом порядку, у с. Красноволя по вул. Шкільній, перебуваючи у стані сп'яніння, під час руху не впорався із керуванням, внаслідок чого даний транспортний засіб перекинувся та пасажир ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження.
За даним фактом 05.09.2022 зареєстроване кримінальне провадження за №12022030590000427 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
05.09.2022 о 23 год. 55 хв. слідчим СВ відділення поліції №1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинської області ОСОБА_3 з метою виявлення, фіксації та вилучення предметів, які мають значення у кримінальному провадженні, в присутності понятих, проведено огляд місця події на ділянці дороги у с. Красноволя, що на перехресті вул. Шкільна та вул. Л.Українки Луцького району Волинської області, в ході якого вилучено: мотоцикл марки «SHINERAY», моделі XY 125-22D, він кодом LXYPCJI09M0198069 та ключ запалювання. Постановою слідчого від 05.09.2022 вилучене майно визнано речовими доказами.
Оскільки вказане майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, тому з метою забезпечення його збереження виникла необхідність у накладені арешту на вказане майно, у зв'язку з чим слідчий звернувся до суду із даним клопотанням.
В судове засідання слідчий не прибув, подав до суду заяву, у якій просив розгляд клопотання проводити без його участі.
Власник (володілець) майна у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводилося.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Так, згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. ч. 3 - 5 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Частини 1 - 3 ст. 170 КПК України передбачають, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів. В такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вилучений під час огляду місця події мотоцикл марки «SHINERAY», моделі XY 125-22D, він кодом НОМЕР_1 , має значення для забезпечення кримінального провадження за існування розумних підозр вважати, що це майно є предметом кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчим доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Разом з тим, слідчим не наведено будь-яких обставин на підтвердження того, що вилучений ключ запалювання здобутий внаслідок вчинення кримінального правопорушення або відповідність його критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Саме лише визнання слідчим ключа запалювання речовим доказом в даному кримінальному провадженні не може бути достатньою підставою для накладення арешту на це майно. Відтак, клопотання в частині накладення арешту на ключ запалювання задоволенню не підлягає.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 05 вересня 2022 року в ході огляду місця події майно, а саме: мотоцикл марки «SHINERAY», моделі XY 125-22D, він кодом НОМЕР_1 , тимчасово позбавивши власника можливості відчужувати, користуватись, розпоряджатись будь-яким чином даним майном.
В задоволенні клопотання в частині накладення арешту на ключ запалювання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1