08 вересня 2022 року
м. Київ
cправа № 914/3659/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" (далі - ТОВ "Ресторан "Беркут", позивач, скаржник)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.05.2022 та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2022
у справі № 914/3659/21
за позовом ТОВ "Ресторан "Беркут"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (далі - ТОВ "ФК "Поліс", відповідач)
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ТОВ "Ресторан "Беркут" 22.08.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.05.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 у справі № 914/3659/21; справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 914/3659/21 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.
На електронну адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 30.08.2022 надійшли заперечення ТОВ "ФК "Поліс" проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ресторан "Беркут", яке мотивоване тим, що касаційна скарга не містить обґрунтування, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій, у зв'язку з чим, касаційна скарга має бути повернута на підставі частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України, враховуючи доводи відповідача, викладені у запереченнях проти відкриття касаційного провадження, Верховний Суд встановив таке.
Статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Предметом касаційного оскарження у даній справі є ухвала Господарського суду Львівської області від 27.05.2022, залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 у справі № 914/3659/21, якою позовну заяву ТОВ "Ресторан "Беркут" залишено без розгляду на підставі частини тринадцятої статті 176 ГПК України.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається відповідна підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена частиною другою статті 287 ГПК України, а також обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт / абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що підставою касаційного оскарження судового рішення у даній справі ТОВ "Ресторан "Беркут" вважає наявність випадку, передбаченого абзацом 2 частини другої статті 287 ГПК України (неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права).
Проте, на порушення вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права (пункт, частина, стаття) припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій під час прийняття оскаржуваних судових рішень у даній справі.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та усунути недоліки касаційної скарги, а саме протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали подати до суду касаційну скаргу в новій редакції з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України;
При цьому, касаційну скаргу в новій редакції слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 27.05.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 у справі № 914/3659/21 - залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Беркут", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Суховий