29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"08" вересня 2022 р. Справа № 924/462/22
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом фізичної особи - підприємця Рачковського Миколи Івановича м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" с.Ганнопіль Славутського району Хмельницької області
про стягнення 28903,02 грн
Представники сторін: не викликалися
До Господарського суду Хмельницької області 12.07.2022 надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця Рачковського Миколи Івановича м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" с. Ганнопіль Славутського району Хмельницької області про стягнення 28903,02 грн, з яких 20420,00 грн основна заборгованість, 6709,00 грн інфляційні втрати та 1774,02 грн 3% річних. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 03 квітня 2019 року між сторонами укладено договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг №03/04, відповідно до п.1.1 якого позивач взяв на себе зобов'язання надавати відповідачу послуги, пов'язані з наданням кваліфікованих консультацій (спеціальної інформації) з питань вказаних у пункті 2.1 договору, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити послуги. Позивач зазначає, що він належним чином виконував свої зобов'язання за договором, надаючи відповідачу інформаційні послуги, що підтверджується підписаним сторонами актом №ОУ-0000027 від 05.08.2019 на суму 20420,00 грн. Водночас відповідач допустив порушення умов договору та не розрахувався із позивачем за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 20420,00 грн. Крім того, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання, позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував 6709,00 грн. інфляційних втрат та 1774,02 грн 3% річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2022 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 15.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/462/22 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строк для подачі відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується наявною в матеріалах справи судовою повісткою про вручення відповідачу ухвали суду від 15.07.2022.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
Між фізичною особою - підприємцем Рачковським Миколою Івановичем (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (далі - замовник) 03 квітня 2019 року укладено договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг №03/04 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати йому у відповідності до умов даного договору послуги, пов'язані з наданням кваліфікованих консультацій (спеціальної інформації) з питань, вказаних в п. 2.1 договору, а замовник зобов'язується прийняти належно надані послуги та оплатити їх.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що виконавець інформує (консультує) замовника з питань ведення сільськогосподарської діяльності в галузі рослинництва, а саме проведення передпосівної підготовки земельних ділянок під сільськогосподарські культури, проведення технологічних операцій таких як внесення засобів захисту рослин, внесення добрив глибокорозрихлювання, дискування, каткування, культивація, мальчування, оранка, посів, підживлення сільськогосподарських культур, збирання урожаю, крім того виконавець зобов'язується здійснювати контроль за виконанням вказаних робіт на земельних ділянках замовника, а також за такими допоміжними роботами (заправка техніки, перевезення вантажів, тощо), а також надавати інші послуги, вказані в актах наданих послуг (виконаних робіт).
У пункті 3.2.3 договору передбачений обов'язок замовника оплачувати послуги, на умовах та в порядку зазначеному в розділі 4 даного договору.
Відповідно до п. 4.1 договору замовник виплачує виконавцю винагороду в розмірі 21125,00 (двадцять одна тисяча сто двадцять п'ять) грн. в місяць без ПДВ.
За умовами п. 4.2 договору загальна сума договору складається з вартості наданих послуг, вказаних в актах приймання - передачі наданих послуг, підписаних сторонами.
Згідно з п. 5.1 договору замовник здійснює оплату за надані послуги протягом 5 (п'яти) календарних днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг за звітний місяць. За погодженням сторін замовник може здійснювати попередню оплату за послуги.
Пунктом 5.2 договору сторони визначили, що оплата здійснюється замовником в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, вказаний в реквізитах до цього договору.
Відповідно до п. 7.1 договору приймання - передача наданих послуг здійснюється сторонами за актом приймання - передачі.
Згідно з п. 7.2 договору виконавець зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів після закінчення календарного місяця скласти та передати на затвердження замовнику акт приймання - передачі наданих послуг за попередній місяць. Замовник протягом 5 (п'яти) календарних днів після отримання вказаного акту від виконавця зобов'язаний підписати його або надати свої зауваження. Після погодження обсягу наданих послуг за місяць шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг замовник зобов'язаний оплатити надані послуги.
За умовами п. 8.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по цьому договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Договір підписано та скріплено відтисками печаток сторін.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу інформаційно - консультаційні послуги на суму 20420,00 грн з ПДВ, про що сторонами підписаний акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000027 від 05.08.2019. У акті вказано, що сторони одна до одної претензій не мають.
Позивач звертався до відповідача з листом від 30.05.2022, згідно з яким повідомляв про непогашену заборгованість за надані послуги за період 2019-2020 року на суму 1023207,00 грн, яку просив погасити у строк до 15.06.2022.
Вказаний лист надсилався відповідачу, що підтверджується поштовим описом, фіскальним чеком відділення поштового зв'язку та поштовою накладною №0412308275783 від 31.05.2022.
Враховуючи, що відповідач не розрахувався за надані послуги, позивач звернувся до суду із даним позовом.
На підтвердження відсутності оплати відповідачем отриманих послуг позивач надав в матеріали справи банківську виписку за період з 01.01.2019 по 31.12.2019.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Суд встановив, що між сторонами укладено договір на надання інформаційних (консультаційних) послуг №03/04, згідно з п. 1.1 якого позивач взяв на себе зобов'язання надавати відповідачу у відповідності до умов даного договору послуги, пов'язані з наданням кваліфікованих консультацій (спеціальної інформації) з питань, вказаних в п. 2.1 договору, а відповідач зобов'язався прийняти належно надані послуги та оплатити їх.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що позивач інформує (консультує) відповідача з питань ведення сільськогосподарської діяльності в галузі рослинництва, а саме проведення передпосівної підготовки земельних ділянок під сільськогосподарські культури, проведення технологічних операцій таких як внесення засобів захисту рослин, внесення добрив глибокорозрихлювання, дискування, каткування, культивація, мальчування, оранка, посів, підживлення сільськогосподарських культур, збирання урожаю, крім того виконавець зобов'язується здійснювати контроль за виконанням вказаних робіт на земельних ділянках замовника, а також за такими допоміжними роботами (заправка техніки, перевезення вантажів, тощо), а також надавати інші послуги, вказані в актах наданих послуг (виконаних робіт).
Відповідно до п. 7.1 договору приймання - передача наданих послуг здійснюється сторонами за актом приймання - передачі.
Суд встановив, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу інформаційно-консультаційні послуги на загальну суму 20420,00 грн, що підтверджується підписаним між сторонами актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000027 від 05.08.2019.
Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У пункті 3.2.3 договору передбачений обов'язок відповідача оплачувати послуги, на умовах та в порядку зазначеному в розділі 4 даного договору.
За умовами п. 5.1 договору відповідач здійснює оплату за надані послуги протягом 5 (п'яти) календарних днів після підписання акту приймання-передачі наданих послуг за звітний місяць. За погодженням сторін замовник може здійснювати попередню оплату за послуги.
Пунктом 5.2 договору сторони визначили, що оплата здійснюється відповідачем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, вказаний в реквізитах до цього договору.
Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
За приписами ст. 252 ЦК України строк визначається, зокрема днями, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Частиною 5 ст. 254 ЦК України передбачено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отже, при визначенні строку (терміну) виконання зобов'язання слід враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов'язання.
З урахуванням положень ст. 253 ЦК України щодо початку перебігу строку, період у часі, упродовж якого має місце прострочення відповідача щодо виконання зобов'язання з оплати перед позивачем, починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, а саме з наступного дня після підписання сторонами акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000027 від 05.08.2019.
Якщо останній день строку для оплати товару припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то в силу ч.5 ст. 254 ЦК України, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Враховуючи викладене, положення п. 5.1 договору, встановлену судом дату підписання акту здачі - прийняття робіт (05.08.2019), відповідач повинен був провести розрахунок за надані послуги у строк по 12.08.2019 включно, оскільки 10 та 11 серпня 2019 року є вихідними днями.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що відповідач не розрахувався за отримані послуги, доказів протилежного матеріали справи не містять.
За таких обставин позивач обґрунтовано заявив до стягнення 20420,00 грн заборгованості.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати наданих послуг, позивач просить стягнути 6709,00 грн інфляційних втрат за період з серпня 2019 року по травень 2022 року та 1774,02 грн 3% річних, що розраховані за період з 10.08.2019 по 02.07.2022.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат, встановив правомірність та правильність такого нарахування, а тому вимога про стягнення 6709,00 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо нарахування 3% річних, то суд враховує положення ст. 253, ч. 5 ст. 254 ЦК України, у зв'язку із чим граничний строк оплати заборгованості припадає на 12 серпня 2019 року.
З огляду на вкладене правомірним буде нарахування 3% річних в сумі 1768,99 грн за період з 13.08.2019 по 02.07.2022.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та стягнути на користь позивача 20420,00 грн основної заборгованості, 6709,00 грн інфляційних втрат та 1768,99 грн 3% річних. У стягненні 5,03 грн 3% річних суд відмовляє.
Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв'язку із тим, що спір виник внаслідок порушення останнім своїх договірних зобов'язань.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов фізичної особи - підприємця Рачковського Миколи Івановича м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" с.Ганнопіль Славутського району Хмельницької області про стягнення 28903,02 грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (Хмельницька обл. Славутський р-н, с. Ганнопіль, вул. Миру, буд. 16, код 30929334) на користь фізичної особи - підприємця Рачковського Миколи Івановича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 20420,00 грн (двадцять тисяч чотириста двадцять гривень 00 коп.) основної заборгованості, 6709,00 грн (шість тисяч сімсот дев'ять гривень 00 коп.) інфляційних втрат, 1768,99 грн (одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 99 коп.) 3% річних, 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) витрат на оплату судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У стягненні 5,03 грн 3% річних відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Л.О. Субботіна
Виготовлено в 3 примірниках:
1 - до справи,
2 - позивачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1,
3 - відповідачу (30030, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Ганнопіль, вул. Миру, буд. 16) рекомендованим.