Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"08" вересня 2022 р. м ХарківСправа № 922/1468/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м. Київ, вул. Московська (Печерський район), буд. 32/2)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ.В" (61003, м. Харків, вул. Кооперативна, буд. 22)
про стягнення 1201884,74 грн.
На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ.В" про стягнення 1201884,74 грн., з яких: заборгованість у розмірі 933967,48 грн., пеня у розмірі 133520,64 грн., 3% річних у розмірі 12082,97 грн., інфляційні втрати у розмірі 122313,65 грн. та судові витрати.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-1116-21 від 28.09.2021 в частині повної та своєчасної сплати вартості природного газу.
07.09.2022 в системі діловодства господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. №9433), в якій позивач вказує на самостійно виявлені недоліки позовної заяви та просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами.
Дослідивши матеріали позовної заяви, а також додані до заяви про усунення недоліків документи, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог пункту 2, 3, 5 частини 3 статті 162, частини 1, 2 статті 164, статті 172 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), про що зазначає наступне.
Вимогами пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
У даному разі на першому аркуші позовної заяви та у прохальній частині позову вбачається, що позивачем зазначено ідентифікаційний код юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 3523874.
Втім, в процесі підготовки справи до розгляду судом було зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за вказаним ідентифікаційним кодом та встановлено відсутність відомостей щодо будь-якої юридичної особи, що вказує на помилку при визначенні позивачем ідентифікаційного коду та є недоліком позовної заяви у розумінні положень пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України.
Окрім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з вимогами частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем у якості доказів сплати судового збору подано копію платіжного доручення про сплату судового збору №2259 від 16.08.2022 у розмірі 18033,14 грн.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.
Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10.11.2011 року № 12-6621/11 щодо застосування Закону України "Про судовий збір", документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 16.02.2021 у справі № 645/5740/18, від 15.07.2021 у справі №331/1043/19 тощо.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно надати суду платіжне доручення про сплату судового збору №2259 від 16.08.2022 у розмірі 18033,14 грн., яке повинно бути оформлене відповідно до вище вказаних вимог в оригіналі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує своїх вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Приписами частини 2 статті 164 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В обґрунтування позовних вимог в описовій частині позовної заяви вказується, що відповідачем по договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР200-1116-21 від 28.09.2021 проведено часткову оплату за постачання природного газу: 08.02.2022 у сумі 27738,92 грн.; 11.02.2022 у сумі 81000,00 грн.; 14.02.2022 у сумі 27000,00 грн.; 22.02.2022 у сумі 100000,00 грн.; 23.02.2022 у сумі 50000,00 грн.
Таким чином, позивачем зазначається, що вказана сума частково покрила заборгованість за січень 2022 року, а тому з урахуванням часткової оплати заявлена до стягнення сума заборгованості складає 933967,48 грн.
Натомість до матеріалів позовної заяви позивачем не було додано доказів, що підтверджують викладені у позовній заяві відповідні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що є недоліком позовної заяви в розумінні імперативних вимог частини 3 статті 162, частин 2 статті 164 ГПК України.
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Вимогами пунктів 3 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Суд зазначає, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви та повинна викладатися чітко й безумовно, а також узгоджуватися із розрахунком позовних вимог.
Із описової та прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач обґрунтовує та заявляє вимогу про стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 933967,48 грн., пеню у розмірі 133520,64 грн., 3% річних у розмірі 12082,97 грн., інфляційні втрати у розмірі 122313,65 грн. та судові витрати.
У той же час, на виконання вимог пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України позивач надає розрахунок заявленої до стягнення заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних втрат. Із поданого розрахунку слідує, що позивачем нараховано до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 933967,48 грн., пеню у розмірі 136050,35 грн., 3% річних у розмірі 9877,57 грн. та інфляційні втрати у розмірі 122313,65 грн.
Таким чином, поданий позивачем розрахунок 3 % річних та пені не узгоджується із заявленим до стягнення розміром 3 % річних та пені, що відображено у описовій та прохальній частині позову, що є неприпустимим.
З підстав наведено, позивачу на виконання вимог пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України необхідно привести розрахунок 3 % річних та пені до описової та прохальної частини позову та уточнити заявлений до стягнення розмір 3 % річних та пені з огляду на встановлену вище неузгодженість.
При цьому, суд звертає увагу, що у разі уточнення розміру позовних вимог, позивач одночасно має визначити ціну позову з огляду на вимоги пункту 3 частини 3 статті 162 ГПК України.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами частини 1 статті 172 ГПК України визначено, що позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з пунктам 59, 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Наведені вище положення дають підстави дійти висновку, що звертаючись до суду із позовом на позивача покладений обов'язок подати докази, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов'язковим для виконання вимог ГПК України про належне надсилання позовної заяви та доданих до неї документів іншій стороні.
Із матеріалів позовної заяви та із доданих до заяви про усунення недоліків позовної заяви документів вбачається, що в якості доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами позивачем подано фіскальний чек та поштову накладну №6109303921277 від 25.08.2022, а також опис вкладення у цінний лист б/н від 25.08.2022. Крім того, подано фіскальний чек та поштову накладну №6109303922079 від 29.08.2022, а також опис вкладення у цінний лист б/н від 29.08.2022.
Натомість суд зауважує, що поданий опис вкладення у цінний лист б/н від 25.08.2022, так само як і опис вкладення у цінний лист б/н від 29.08.2022 не може вважатися належним доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви із доданими до неї документами, оскільки не містить посилання на відповідний номер поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги із направлення копії позовної заяви разом із доданими до неї документами з описом вкладення відповідачу та суперечить вимогам пункту 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Подані позивачем фіскальний чек та поштова накладна №6109303921277 від 25.08.2022 на ім'я відправника ТОВ "Харківгаз Збут" не беруться судом до уваги у зв'язку із тим, що відправником за вказаними документами виступає інша юридична особа, яка не є позивачем за даним позовом. При цьому, фіскальний чек та поштова накладна №6109303922079 від 29.08.2022 на ім'я відправника ТОВ "Твій Газзбут" також не можуть підтверджувати надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки останні підтверджують лише надання (оплату) послуг поштового зв'язку та не надають можливості суду перевірити вміст поштового відправлення. У поданому описі вкладення у цінний лист б/н від 29.08.2022 відсутні будь-які відмітки/застереження про те, що останній є описом вкладень саме у поштове відправлення за відповідним трек-номером 6109303922079.
Слід зазначити, що відсутність номеру поштового відправлення в описі вкладення у цінний лист свідчить про неналежність такого доказу направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, що узгоджується із сталою правовою позицією, що викладена у низці постанов Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №916/1618/21, від 18.11.2021 у справі №906/504/21, від 24.12.2020 у справі №916/2110/20, від 06.07.2020 у справі №916/2828/19, від 26.03.2020 у справі №910/9962/16 тощо.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем всупереч частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України не додано до матеріалів позовної заяви належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів. При цьому, неподання належних доказів повідомлення інших учасників справи про звернення з позовною заявою призводить до порушення процесуальних прав цих учасників, принципу рівності та змагальності сторін, що закріплені у статті 2 ГПК України.
Відтак, на виконання вимог частини 1 статті 164, частини 1 статті 172 ГПК України позивач має надати суду належні докази направлення на адресу відповідача копії позовної заяви разом із доданими до неї документами з урахуванням у позовній заяві встановлених та зазначених вище недоліків позовної заяви.
Відповідно до статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вище вказане, керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 232-235 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків - у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою в порядку частини 4 статті 174 ГПК України.
4. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Сальнікова