"02" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1096/22
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання К.С. Пірожковій
за участю представників:
від позивача - Хотинський С.В.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісна компанія Сабсоіл” про стягнення 11406,11 грн., -
Державне підприємство “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісна компанія Сабсоіл” про стягнення заборгованості в загальному розмірі 11406,11 грн., в т.ч. 9884,34 грн. - основного боргу, 191,73 грн. - 3% річних та 1330,04 грн. - інфляційних втрат, посилаючись на наступне.
Між державним підприємством “Адміністрація морських портів України” (покупець) та ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” (постачальник) було укладено договір поставки товару № 37-В-АМПУ-21 від 14.06.2021 р., відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар за кодом ДК 021:2015 09130000-9 “Нафта і дистиляти” (дизельне паливо наливом), а покупець прийняти та оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 5.2 договору місця та спосіб поставки товару: регіони України на умовах поставки DDP (Інкотермс 2010), за адресами згідно з додатком № 3 до цього договору, в т.ч. Одеська область, м. Ізмаїл вул. Набережна Лукі Капікраяна, буд. 4, що є територією та акваторією морського порту Ізмаїл (п.14 додатку №3 до Договору).
Наразі позивач посилається на п. 5.7 договору, за яким поставка товару здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України в галузі охорони навколишнього природного середовища, правил протипожежної безпеки та інших нормативно-правових документів.
Так, позивач зазначає, що відповідно до п. 11.2.6 Обов'язкових постанов по порту Ізмаїл, зареєстрованих в Головному територіальному управлінні юстиції в м. Києві 12.08.2016 р. №100/1413 сторонами, що беруть участь у бункеруванні, мають бути вжиті всі необхідні заходи, в тому числі призначення відповідальних осіб та організація посту із засобами з ліквідації можливого розливу нафтопродуктів та пожежогасіння. Дотримання обов'язкових постанов є обов'язковим в силу приписів ст. 17 Закону України “Про морські порти України” від 17.05.2012 р. № 4709-VI.
Разом з тим позивач зауважує, що з метою належного виконання договору та приписів Обов'язкових постанов, відповідач звертався до Ізмаїльської філії позивача листами №0607/21 від 06.07.2021 р., №1008/21 від 10.08.2021 р., №2608/21 від 26.08.2021 р., №0109/21 від 01.09.2021 р. та №1609/21 від 16.09.2021 р. з проханням дозволити бункерування суден позивача, а саме суден: “Айдар”, “Лоцман Ємельянов”, “Інгульський” за схемою згідно п. 14 додатку № 3 до договору “автоцистерна - судно покупця” на причалах Ізмаїльської філії та забезпечити проведення операції, в тому числі пожежними нарядами та боновим загородженням під час бункерування. Відповідачем гарантовано оплату зазначених у листах послуг.
Так, позивач вказує, що Ізмаїльською філією за вищезазначеними заявками надавались послуги з забезпечення пожежними нарядами (чергування пожежного фахівця при проведенні вогневих та пожежонебезпечних робіт на судні) та послуги з постановки, зняття бонових загороджень та нагляду за боновими загородженнями під час бункерувальних операцій з автоцистерн ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл”. Надані Ізмаїльською філією позивача послуги прийняті ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” у повному обсязі, що підтверджено підписом та печаткою відповідача в наведених нижче актах прийому-передачі наданих послуг, а також оплатою деяких виставлених Ізмаїльською філією рахунків.
Зокрема, позивач зазначає, що за заявкою № 0607/21 від 06.07.2021 р. щодо бункерування судна “Лоцман Ємельянов” та “Айдар” надано:
- послуги з постановки, зняття бонових загороджень та нагляду за боновими загородженнями під час бункерувальної операції за результатами яких Ізмаїльською філією позивача виставлено рахунок № 2659/44 від 31.07.2021 р. на суму 7872,30 грн., який сплачений ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” повністю 01.09.2021 р. згідно платіжного доручення № 138;
- послуги чергування пожежного фахівця при проведенні вогневих та пожежонебезпечнитх робіт на судні під час бункерувальної операції, за результатами яких сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 2275/13 від 12.07.2021р. Ізмаїльською філією виставлено рахунок № 2275/13 від 12.07.2021 р. на суму 1584,00 грн., який наразі не оплачено відповідачем.
Також позивач додає, що за заявкою № 1008/21 від 10.08.2021 р. щодо бункерування суден “Інгульський” та “Айдар” надано:
- послуги з постановки, зняття бонових загороджень та нагляду за боновими загородженнями під час бункерувальної операції за результатами яких Ізмаїльською філією Позивача виставлено рахунок № 2736/44 від 10.08.2021 р. на суму 7112,59 грн., який сплачений ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” повністю 08.09.2021 р. згідно платіжних доручень № 424_9801Е/28 та 423_9801D/202;
- послуги чергування пожежного фахівця при проведенні вогневих та пожежонебезпечнитх робіт на судні під час бункерувальної операції, за результатами яких сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №2729/13 від 12.08.2021 р. Ізмаїльською філією виставлено рахунок № 2729/13 від 12.08.2021 р. на суму 1584,00 грн., який втім наразі не оплачено відповідачем;
- послуги з постановки, зняття бонових загороджень та нагляду за боновими загородженнями під час бункерувальної операції за результатами яких Ізмаїльською філією було виставлено рахунки № 2737/44 від 10.08.2021 р. на суму 4511,57 грн. та № 2738/44 від 10.08.2021 р. на суму 3821,06 грн., які були сплачені ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” повністю 08.09.2021 р. згідно платіжних доручень № 425_9801F/135 та № 422_9801D/168 відповідно;
- послуги чергування пожежного фахівця при проведенні вогневих та пожежонебезпечнитх робіт на судні під час бункерувальної операції за результатами яких сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 2724/13 від 12.08.2021 р. Ізмаїльською філією виставлено рахунок № 2724/13 від 12.08.2021 р. на суму 2904,00 грн., який наразі не оплачено відповідачем.
Крім того, позивач зазначає, що за заявкою №2608/21 від 26.08.2021 р. щодо бункерування судна “Лоцман Ємельянов” надано:
- послуги з постановки, зняття бонових загороджень та нагляду за боновими загородженнями під час бункерувальної операції, за результатами яких сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3075/44 від 30.08.2021 р. та Ізмаїльською філією виставлено рахунок № 3075/44 від 02.09.2021 р. на суму 7972,30 грн., який наразі не оплачено відповідачем;
- послуги чергування пожежного фахівця при проведенні вогневих та пожежонебезгіечнитх робіт на судні під час бункерувальної операції, за результатами яких сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 2969/13 від 30.08.2021 р. Ізмаїльською філією виставлено рахунок № 2969/13 від 30.08.2021 р. на суму 528,00 грн. який втім наразі не оплачено відповідачем.
Разом з тим позивач зауважує, що за заявкою № 0109/21 від 01.09.2021 р. щодо бункерування судна “Айдар” надано:
- послуги з постановки, зняття бонових загороджень та нагляду за боновими загородженнями під час бункерувальної операції, за результатами яких сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3158/44 від 02.09.2021 р. та Ізмаїльською філією виставлено рахунок № 3158/44 від 02.09.2021 р. на суму 7872,30 грн., який не оплачено відповідачем;
- послуги чергування пожежного фахівця при проведенні вогневих та пожежонебезпечних робіт на судні під час бункерувальної операції, за результатами яких сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3106/13 від 02.09.2021 р. Ізмаїльською філією виставлено рахунок № 3106/13 від 02.09.2021 р. на суму 1584,00 грн., який втім наразі не оплачено відповідачем.
В свою чергу, на думку позивача, прийняття відповідачем та/або здійснення оплати за замовлені і отримані ним послуги є дією, спрямованою на набуття цивільних прав та обов'язків, та підтверджує існуючу між сторонами домовленість про систематичне надання відповідних, однотипних послуг, що свідчить про домовленість сторін щодо умов надання таких послуг, їх вартість, тощо.
Як зазначає позивач, предметом цього позову є послуги, надані позивачем згідно заявки ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” № 1609/21 від 16.09.2021 р. щодо бункерування суден “Айдар”, а саме забезпечення під час бункерувальної операції зазначеного судна пожежним нарядом та боновим загородженням. Заявлені послуги були надані Ізмаїльською філією позивача. Так, за ствердженнями позивача, за результатами наданих за вказаною заявкою послуг з постановки, зняття бонових загороджень та нагляду за боновими загородженнями під час бункерувальної операції сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 3303/44 від 17.09.2021 р. Ізмаїльською філією виставлено рахунок № 3303/44 від 17.09.2021 р. на суму 9092,34 грн., який не оплачено відповідачем. За результатами наданих за вказаною заявкою послуг з чергування пожежного фахівця при проведенні вогневих та пожежонебезпечних робіт на судні під час бункерувальної операції сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3285/13 від 20.09.2021 р. Ізмаїльською філією виставлено рахунок №3285/13 від 20.09.2021 р. на суму 792,00 грн., який не оплачено відповідачем. Отже, за ствердженнями позивача, оскільки станом на 25.05.2022 р. направлені позивачем рахунки не сплачено, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 9884,34 грн.
Позивач зазначає, що з метою здійснення досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача вимоги № 42/14-01-06/Вих від 12.01.2022 р. та № 76/14-05-02/Вих від 20.01.2022 р. про сплату виниклої заборгованості, однак вказана вимога повернута позивачу без вручення у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
З викладеного вище, на думку позивача, вбачається факт ігнорування відповідачем зобов'язання щодо сплати виниклої заборгованості, що призводить до фінансових втрат ДП “АМПУ”.
Поряд з цим, з огляду на прострочення виконання відповідачем своїх обов'язків позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних. Зокрема, по рахунку № 3303/44 від 17.09.2021 р. (9092,34 грн. заборгованості) за період 02.10.2021 р. - 25.05.2022 р. (236 днів прострочення) позивачем нараховано 3% річних у розмірі 176,37 грн. та інфляційні втрати в сумі 1223,47 грн. Також по рахунку № 3285/13 від 20.09.1021 р. (792,00 грн. заборгованості) позивачем нараховано за період 02.10.2022 р. - 25.05.2022 р. (236 днів прострочення) 3% річних у розмірі 15,36 грн. та інфляційні втрати в сумі 106,57 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.06.2022 р. позовну заяву Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1096/22 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.06.2022 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.06.2022 р. розгляд справи № 916/1096/22 відкладено на 25 липня 2022 р. з огляду на неявку відповідача. Також вказаною ухвалою суду задоволено клопотання Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) про участь у судовому засіданні 25 липня 2022 р. по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EAZYCON.
11.07.2022 р. від Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) надійшли до господарського суду додаткові письмові пояснення щодо обґрунтування визначення підсудності даної справи господарському суду Одеської області. Зокрема, позивач зазначає, що згідно умов договору поставки товару № 37-В-АМПУ-21 від 14.06.2021 р., укладеного між позивачем та відповідачем, ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” зобов'язалась поставляти ДП “АМПУ” товар (дизельне паливо) визначено місце та спосіб поставки дизельного палива, в т.ч. Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, бул. 4, що є територією та акваторією морського порту Ізмаїл. Таким чином, з огляду на те, що постачання товару (дизельного палива) та бункерування судна “Айдар” здійснювалось в межах території та акваторії морського порту Ізмаїл (згідно договору), відповідно послуги з чергування пожежного фахівця при проведенні вогневих та пожежонебезпечних робіт та послуги з постановки, зняття бонових загороджень та нагляду за боновими загородженнями під час бункерувальної операції судна “Айдар” за заявкою ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” № 1609/21 від 16.09.2021 р. надавались також в межах території та акваторії морського порту Ізмаїл та надавались безпосередньо силами та засобами Ізмаїльської філії. Також, враховуючи те, що місцезнаходження судна “Айдар” на момент здійснення бункерування дизельним паливом це акваторія порту Ізмаїл, відповідно вищезазначені послуги могли бути наданими тільки в місці знаходження судна. Відтак, згідно положень п. 5 ст. 29 ГПК України позивачем здійснено вибір територіальної юрисдикції спору за місцем виконання договору.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2022 р. розгляд справи № 916/1096/22 відкладено на 02.09.2022 р. з огляду на неявку сторін.
Позивач своє право на участь у розгляді справи реалізував шляхом участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EAZYCON, про що ним були заявлені відповідні клопотання, які були задоволені судом.
Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав, також відповідач в засідання суду не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення про вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі від 13.06.2022 р. (а.с. 114). Між тим, надіслані судом копії ухвал суду про відкладення розгляду справи були повернуті до суду без вручення разом з рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи, з позначкою “адресат відсутній за вказаною адресою”.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою “Судова повістка” рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
В п. 99-2 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою “Судова повістка”, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за вказаною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 р. у справі № 915/1015/16.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 р. у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, ухвали суду направлялись господарським судом на електронну адресу відповідача, зазначену у позовній заяві.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
На думку суду, процесуальна поведінка відповідача - ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на ненадання відповідачем - ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” відзиву на позовну заяву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, 14.06.2021 р. Державним підприємством “Адміністрація морських портів України” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сервісна компанія Сабсоіл” (постачальник) було укладено договір поставки №37-В-АМПУ-21, відповідно до умов п.1.1. якого відповідач як постачальник зобов'язався поставляти позивачу як покупцю товар: за кодом ДК 021:2015 09130000-9 “Нафта і дистиляти” (дизельне паливо наливом) (товар), а покупець прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 1.2. договору найменування, кількість та ціна на товар, що поставляється згідно з цим договором, визначені у специфікації (додаток № 1 до цього договору) (специфікація), яка є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 1.3. договору обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені покупцем залежно від реального фінансування видатків.
За умовами п. 1.4. договору покупець розподіляє кількість товару, зазначену у Специфікації, між відокремленими підрозділами (філіями) покупця (філії), перелік яких визначений у додатку № 2 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору, в межах загальної кількості відповідного найменування товару, шляхом зазначення у Замовленні (додаток № 3 до цього договору, який є невід'ємною частиною цього договору) кількості товару, необхідної до постачання.
В п. 3.1. договору сторони домовились, що ціна цього договору становить 15949728,27 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 3189945,65 грн., разом ціна цього договору становить 19139673,92 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 3.2. договору ціна на товар включає вартість товару з урахуванням всіх податків і зборів, всі витрати щодо завантаження-розвантаження товару, страхування кожної окремої партії товару відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 р. № 733 “Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування відповідальності об'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів”, транспортних витрат постачальника по доставці товару до місця поставки, гарантійних зобов'язань в обсязі, передбаченому цим договором.
За положеннями п. 5.1. договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень покупця, отриманих постачальником протягом строку дії цього договору.
За умовами п. 5.2. договору місця та спосіб поставки товару: регіони України на умовах поставки DDP (Інкотермс-2010), за адресами згідно з додатком № 3 до цього договору.
В п.п. 5.6.2 п. 5.6 договору визначено, що датою поставки покупцю товару (партії товару) є дата підписання сторонами відповідної видаткової накладної.
Згідно з п.5.6.1 договору поставка товару здійснюється окремими партіями протягом 4 робочих днів з дати отримання постачальником замовлення на відповідну партію товару. Мінімальна партія товару, на яку оформлюється замовлення, складає 1 000 кг, за виключенням оформлення замовлення на залишок товару за договором. Замовлення на партію товару надається уповноваженою особою покупця, визначеною відповідно до пункту 5.3 цього договору. Замовлення на партію товару повинно містити: найменування, кількість та місце поставки (відповідно до п. 5.2 цього договору), технічні вимоги до поставки та спосіб поставки (автоцистерна), сезонність, тощо товару, що поставляється та може надаватися покупцем електронною поштою та/або з подальшим надсиланням оригіналу замовлення поштою. Датою отримання замовлення постачальником, вважається дата відправлення покупцем замовлення електронною поштою.
Відповідно до пп.5.6.5.1 договору прийом товару за кількістю та якістю здійснюється покупцем згідно з порядком, передбаченим інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155, Інструкцією з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06. 2007 р. №271/121.
Згідно з п. 6.3.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару (партії товару) у строки та порядку, встановлені цим договором.
В п. 10.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками, якщо такі є, у випадках передбачених чинним законодавством України, і діє до 30.09.2021 р. включно, а в частині здійснення розрахунків покупцем за поставлений товар - до повного виконання зобов'язань.
Відповідно до п.14.1-14.4 зазначеного договору невід'ємною частиною цього договору є специфікація (додаток № 1 до цього договору), відокремлені підрозділи (філії) покупця (додаток № 2 до цього договору), перелік місць та способів поставки товару (додаток № 3 до цього договору) та форма замовлення (додаток № 4 до цього договору).
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов вказаного вище договору сторонами було узгоджено та затверджено специфікацію (додаток № 1 до договору), відокремлені підрозділи (філії) покупця (додаток № 2 до договору), перелік місць та способів поставки товару (додаток № 3 до договору) та форму замовлення (додаток № 4 до цього договору).
Відповідно до наявної в матеріалах справи специфікації (додаток № 1 до договору №37-В-АМПУ-21 від 14.06.2021 р.) сторони визначили найменування товару: Дизельне паливо (зимове/літнє), кількість: 702786 кг, ціну товару - 15949728,27 грн. та ПДВ - 3189945,65 грн.
Згідно з додатком №2 до зазначеного договору Відокремленим підрозділом покупця є Ізмаїльська філія ДП “АМПУ” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68609, Одеська область, місто Ізмаїл, вул. Лукі Капікраяна, буд.4).
Відповідно до додатку №3 до зазначеного договору місцем поставки (передачі) товару, зокрема, є: 68609, Одеська область, місто Ізмаїл, вул. Лукі Капікраяна, буд. 4, причали, які знаходяться на території морського порту Ізмаїл.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, з метою належного виконання договору відповідач звертався до Ізмаїльської філії позивача листами №0607/21 від 06.07.2021 р., №1008/21 від 10.08.2021 р., №2608/21 від 26.08.2021 р., №0109/21 від 01.09.2021 р. та №1609/21 від 16.09.2021 р. з проханням дозволити бункерування суден позивача, а саме суден: “Айдар”, “Лоцман Ємельянов”, “Інгульський” за схемою згідно п. 14 додатку № 3 до договору “автоцистерна - судно покупця” на причалах Ізмаїльської філії та забезпечити проведення операції, в тому числі пожежними нарядами та боновим загородженням під час бункерування. При цьому у вказаних листах відповідачем гарантовано оплату зазначених послуг.
Відповідно до п. 5.7 договору поставка товару здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України в галузі охорони навколишнього природного середовища, правил протипожежної безпеки та інших нормативно-правових документів.
Так, відповідно до п. 11.2.6 Обов'язкових постанов по порту Ізмаїл, зареєстрованих в Головному територіальному управлінні юстиції в м. Києві 12.08.2016 р. №100/1413, сторонами, що беруть участь у бункеруванні, мають бути вжиті всі необхідні заходи, в тому числі призначення відповідальних осіб та організація посту із засобами з ліквідації можливого розливу нафтопродуктів та пожежогасіння. Дотримання обов'язкових постанов є обов'язковим в силу приписів ст. 17 Закону України “Про морські порти України” від 17.05.2012 р. № 4709-VI.
Як свідчать матеріали справи, Ізмаїльською філією за вищезазначеними заявками відповідача надавались останньому послуги із забезпечення пожежними нарядами (чергування пожежного фахівця при проведенні вогневих та пожежонебезпечних робіт на судні) та послуги з постановки, зняття бонових загороджень та нагляду за боновими загородженнями під час бункерувальних операцій з автоцистерн ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл”, про що свідчать акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 2275/13 від 12.07.2021р. на суму 1584,00 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №2729/13 від 12.08.2021 р. на суму 1584,00 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №2729/13 від 12.08.2021 р. на суму 1584,00 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 2724/13 від 12.08.2021 р. на суму 2904,00 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3075/44 від 30.08.2021 р. на суму 6951,64 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №2969/13 від 30.08.2021 р. на суму 528,00 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3158/44 від 02.09.2021 р. на суму 7872,30 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3106/13 від 02.09.2021 р. на суму 1584,00 грн., акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 3303/44 від 17.09.2021 р. на суму 9092,34 грн. та акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 3285/13 від 20.09.2021 р. на суму 792,00 грн.
На оплату вказаних послуг Ізмаїльською філією були виставлені відповідачу відповідні рахунки, які були частково оплачені відповідачем, зокрема:
- рахунок № 2659/44 від 31.07.2021 р. на суму 7872,30 грн., який сплачений ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” повністю 01.09.2021 р. згідно платіжного доручення № 138;
- рахунок № 2275/13 від 12.07.2021 р. на суму 1584,00 грн., який наразі не оплачено відповідачем;
- рахунок № 2736/44 від 10.08.2021 р. на суму 7112,59 грн., який сплачений ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” повністю 08.09.2021 р. згідно платіжних доручень № 424_9801Е/28 та 423_9801D/202;
- рахунок № 2729/13 від 12.08.2021 р. на суму 1584,00 грн., який не оплачено відповідачем;
- рахунки № 2737/44 від 10.08.2021 р. на суму 4511,57 грн. та № 2738/44 від 10.08.2021 р. на суму 3821,06 грн., які були сплачені ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” повністю 08.09.2021 р. згідно платіжних доручень № 425_9801F/135 та № 422_9801D/168 відповідно;
- рахунок № 2724/13 від 12.08.2021 р. на суму 2904,00 грн., який не оплачено відповідачем;
- рахунок № 3075/44 від 02.09.2021 р. на суму 7972,30 грн., який не оплачено відповідачем;
- рахунок № 2969/13 від 30.08.2021 р. на суму 528,00 грн., який не оплачено відповідачем.
- рахунок № 3158/44 від 02.09.2021 р. на суму 7872,30 грн., який не оплачено відповідачем;
- рахунок № 3106/13 від 02.09.2021 р. на суму 1584,00 грн., який не оплачено відповідачем.
- рахунок № 3303/44 від 17.09.2021 р. на суму 9092,34 грн., який не оплачено відповідачем;
- рахунок №3285/13 від 20.09.2021 р. на суму 792,00 грн., який не оплачено відповідачем.
Разом з тим, предметом цього позову є послуги, надані позивачем згідно заявки ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” № 1609/21 від 16.09.2021 р. щодо бункерування суден “Айдар”, а саме забезпечення під час бункерувальної операції зазначеного судна пожежним нарядом та боновим загородженням. Заявлені послуги були надані Ізмаїльською філією позивача, про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 3303/44 від 17.09.2021 р. за результатами наданих за вказаною заявкою послуг з постановки, зняття бонових загороджень та нагляду за боновими загородженнями під час бункерувальної операції сторонами. На оплату цих послуг Ізмаїльською філією виставлено рахунок № 3303/44 від 17.09.2021 р. на суму 9092,34 грн., який не оплачено відповідачем. Також за результатами наданих за вказаною заявкою послуг з чергування пожежного фахівця при проведенні вогневих та пожежонебезпечних робіт на судні під час бункерувальної операції сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3285/13 від 20.09.2021 р., на оплату послуг Ізмаїльською філією виставлено рахунок №3285/13 від 20.09.2021 р. на суму 792,00 грн., який не оплачено відповідачем.
Несплата відповідачем наданих йому послуг за заявкою № 1609/21 від 16.09.2021 р. стало підставою для звернення позивача до суду із заявленим позовом про стягнення заборгованості у розмірі 9884,34 грн.
При цьому, як з'ясовано судом, позивачем з метою здійснення досудового врегулювання спору було направлено на адресу відповідача вимоги № 42/14-01-06/Вих від 12.01.2022 р. та № 76/14-05-02/Вих від 20.01.2022 р. про сплату виниклої заборгованості, однак вказана вимога повернута позивачу без вручення за закінченням терміну зберігання.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, хоча і без договору, є зобов'язанням, у якому серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати сплату грошей за надані послуги.
При цьому факт виникнення між сторонами правовідносин з надання послуг підвереджується заявкою відповідача та актами про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Як з'ясовано судом, розрахунки між сторонами здійснювались шляхом оплати рахунків, які виставлялись Ізмаїльською філією Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) Товариству з обмеженою відповідальністю “Сервісна компанія Сабсоіл”, складених на підставі підписаних обома сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт. При цьому суд наголошує, що підписанням актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) сторони не лише погодили обсяг наданих послуг, а також й ціну - вартість даних послуг.
Так, судом встановлено, що ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” направило до ДП “АМПУ” лист - замовлення №1609/21 від 16.09.2021 р., у якому відповідач у зв'язку з необхідністю поповнення запасів дизельного пального на судно “Айдар” згідно договору поставки № 36-В-АМПУ-21 від 14.06.2021 р. між ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” та ДП “АМПУ” просить 17.09.2021 р. дозволити бункерування ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” дизельним паливом зазначених суден, за схемою автоцистерна - борт судна на причалі філії “Ізмаїльської філії ДП “АМПУ”. Враховуючи вищезазначене, відповідач просив позивача оформити перепустки на представників ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” та забезпечити під час бункерувальної операції л/к “Лоцман Ємельянов” пожежним нарядом та боновим загородженням згідно обов'язкових постанов порту. При цьому відповідач гарантував оплату наданих послуг.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи та підписаного обома сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт №3303/44 від 17.09.2021 р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервісна компанія Сабсоіл” отримало від Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Ізмаїльського морського порту) послуги з постановки, зняття бонових загороджень та нагляду за боновими загородженнями під час бункерувальної операції сторонамии на суму 9092,34 грн. з ПДВ.
Також відповідно до наявного в матеріалах справи та підписаного обома сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт №3285/13 від 20.09.2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервісна компанія Сабсоіл” отримало від Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) послуги з чергування пожежного фахівця при проведенні вогневих та пожежонебезпечних робіт на судні під час бункерувальної операції сторонами на загальну вартість 792,00 грн. з ПДВ.
Як встановлено судом, Ізмаїльською філією Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (адміністрація Ізмаїльського морського порту) для оплати наданих згідно актів №3303/44 від 17.09.2021 р. та №3285/13 від 20.09.2021 р. послуг були сформовані та 23.09.2021 р. надіслані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісна компанія Сабсоіл” рахунок № 3303/44 від 17.09.2021 р. на суму 9092,34 грн. та рахунок № 3585/13 від 20.09.2021 р. на суму 792,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи, вказані рахунки згідно трекінгу поштових відправлень були отримані відповідачем 27.09.2021 р.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, надання з боку позивача вищевказаних послуг є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до вимог чинного законодавства. Той факт, що між сторонами відсутні договірні відносини не свідчить про відсутність у відповідача обов'язку сплатити надані послуги, оскільки надання цих послуг виникло внаслідок вчинення дій.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки між сторонами не було узгоджено чіткого строку для оплати наданих послуг, суд доходить висновку про необхідність застосування у даному випадку положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Водночас статтею 530 Цивільного кодексу України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, тому кредитор може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 р. у справі N 910/17838/17.
Таким чином, на думку суду, сплата ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” наданих позивачем послуг повинна була відбутися у семиденний строк від дня пред'явлення рахунків на оплату. Тим більш, що відповідач у заявці №1609/21 від 16.09.2021 р. гарантував оплату послуг.
Так, спірні рахунки № 3303/44 від 17.09.2021 р. та № 3285/13 від 20.09.2021 р. були отримані ТОВ “Сервісна компанія Сабсоіл” 27.09.2021 р., однак не сплачені останнім, внаслідок чого заборгованість відповідача складає 9884,34 грн.
При цьому наявність спірної суми заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт сплати відповідачем наданих послуг або неможливості виконання цього зобов'язання з поважних причин, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9884,34 грн. за надані послуги.
Щодо нарахування 3% річних в розмірі 191,73 грн. та інфляційних втрат в сумі 1330,04 грн. суд зазначає наступне.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих визначений саме моментом пред'явлення позивачем вимоги про оплату на підставі рахунків № 3303/44 від 17.09.2021 р. та № 3285/13 від 20.09.2021 р., відповідно з огляду на несплату відповідачем таких рахунків у семиденний строк з моменту їх пред'явлення, тобто до 01.10.2021 р., відтак відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, починаючи з 02.10.2021 р.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що, виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.
Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов'язання за договором про надання послуг щодо здійснення своєчасної оплати виставлених позивачем вище вказаних рахунків, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних.
Дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем вірно, тому на суму боргу за рахунком №3303/44 від 17.09.2021 р. 3% складають 176,37 грн., а на суму боргу за рахунком № 3285/13 від 20.09.2021 р. - 3% складають 15,36 грн.
Відтак, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в розмірі 191,73 грн.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно роз'яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
З огляду на викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та встановлено, що вказаний розрахунок було здійснено позивачем невірно. Так, позивачем на суму боргу по рахунку № 3303/44 від 17.09.2021 р. за період з 02.10.2021 р. по 25.05.2022 р. нараховано 1223,47 грн. інфляційних втрат. Однак, за розрахунком суду розмір інфляційних втрат з урахуванням встановленого судом сукупного індексу інфляції 1,16519 за період прострочення з 02.10.2021 р. по 25.05.2022 р. на суму боргу по рахунку № 3303/44 від 17.09.2021 р. складає 1501,96 грн.
При цьому позивачем на суму боргу по рахунку № 3285/13 від 20.09.2021 р. за період з 02.10.2021 р. по 25.05.2022 р. нараховано 106,27 грн. інфляційних втрат. Проте, за розрахунком суду розмір інфляційних втрат з урахуванням встановленого судом сукупного індексу інфляції 1,16519 за період прострочення з 02.10.2021 р. по 25.05.2022 р. на суму боргу по рахунку № 3285/13 від 20.09.2021 р. складає 130,83 грн.
Відтак, за розрахунком суду загальна сума інфляційних втрат складає 1632,79 грн.
В свою чергу оскільки заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат є меншою, ніж вище розрахована судом, та з огляду на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, відповідно підлягає стягненню сума інфляційних втрат, яка заявлена позивачем в розмірі 1330,04 грн.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісна компанія Сабсоіл” про стягнення 11406,11 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервісна компанія Сабсоіл” (43000, Волинська область, місто Луцьк, вул. Лідавська, буд. 2; код ЄДРПОУ 42773964) на користь Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 38727770) в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна, буд 4; код ЄДРПОУ 38728402) основний борг в сумі 9884/дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири/грн. 34 коп., 3% річних в сумі 191/сто дев'яносто одна/грн. 73 коп., інфляційні втрати в розмірі 1330/одна тисяча триста тридцять/грн. 04 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481/дві тисячі чотириста вісімдесят одна/грн.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 07 вересня 2022 р.
Суддя В.С. Петров