Справа № 336/9507/21
Провадження № 2/336/1617/2022
18.08.2022 м. Запоріжжя, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Карабак Л.Г., при секретарі Тимошенко Н.В., в залі суду у м.Запоріжжі, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району, Запорізькій обласний нотаріальний архів, Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання договору купівлі продажу частково недійсним в частині покупця, переведення прав покупця та визнання права власності
Позивачка звернулася до суду 22 листопада 2021 рокуз позовом про визнання договору купівлі продажу частково недійсним в частині покупця, переведення прав покупця та визнання права власності, на обґрунтування своїх вимог посилалася на таке:
26.01.2000 року на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 Позивачка та Відповідачка отримали на праві приватної власності квартири по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 .
Згодом співвласниками було прийнято рішення про продаж вказаного нерухомого майна задля здійснення купівлі приватного будинку, задля чого Позивачкою було укладено Договір на надання послуг з продажу об'єкту нерухомості № НОМЕР_2 з ЧМПІ «Карат».
Позивачкою та Відповідачкою було заплановано на один й той самий день здійснення продажу квартири та купівлю за отримані кошти приватного будинку на праві власності по Ѕ на Позивачку та Відповідачку.
Однак, в наслідок сімейних обставин, Позивачка не змогла дочекатися закінчення проведення нотаріального оформлення купівлі-продажу квартири й отримання коштів задля внесення їх за купівлю приватного будинку, та оформлення договору купівлі будинку, тому лише вчинила підпис Договору продажу квартири, а щодо оформлення купівлі на неї Ѕ обраного будинку поклалася на Відповідачку. Грошові кошти свої від продажу своєї Ѕ частини квартири, Позивачка надала для здійснення Відповідачкою оформлення на обох купованого будинку по1/2 частині права власності на кожну.
Як Позивачка так й Відповідачка після оформлення Договору купівлі, зареєстровані за адресою купованого будинку АДРЕСА_2 . За цією ж адресою зареєстровані з часу купівлі будинку й неповнолітні діти Позивачки 2005 та 2006 року народження.
Згодом Позивачка дізналася, що Відповідачка здійснила купівлю та оформлення Ѕ будинку за кошти Позивачки на власне ім'я, тобто уклала Договір купівлі будинку АДРЕСА_2 , за кошти ОСОБА_1 , отримані від продажу квартири лише на ім'я ОСОБА_2 .
Позивачка дізналася від Відповідачки про порушення власних прав, однак Відповідачка не надавала їй правовстановлюючі документи на будинок щодо підтвердження особи на яку оформлено право власності, в наслідок чого, Позивачка, не маючи Договору купівлі-продажу, була змушена отримати витяг з ДРРП задля встановлення особи на яку дійсно зареєстровано купована нею Ѕ частина будинку.
Зважаючи на те, що Відповідачка скористалася довірою Позивачки щодо оформлення угоди та реєстрацію права власності на купований будинок за спільні кошти від продажу квартири, порушила права власності Позивачки, ОСОБА_1 просила визнати частково недійсним договір купівлі-продажу із підстав, що насправді покупцем Ѕ будинку є саме Позивачка та фактично майно було придбано за її кошти і для неї, в наслідок чого вказаний договір підлягає визнанню частково недійсним в частині, що стосується покупця, і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір.
06.12.2021 року за вказаною заявою відкрито провадження у справі.
18.02.2022 року Ухвалою Шевченківського районного суду по справі задоволено Клопотання позивачки про витребування доказів.
Справа призначалася до розгляду неодноразово.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Сторони в судове засідання не з'явились, надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності , позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач та треті особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили. Про дату, час і місце судового засідання учасники справи повідомлені своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку.
На підставі наявних у справі доказів, з письмової згоди позивача, суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши і дослідивши письмові матеріали справи, аналізуючи і оцінюючи надані докази, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26.01.2000 року на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 Позивачка та Відповідачка отримали на праві приватної власності по Ѕ частині квартири АДРЕСА_1 .
18.04.2005 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Варавка В.М., було нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу громадянками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо продажу ними квартири (реєстр.№ майна 8879412)№ 362за адресою: АДРЕСА_3 , (реєстр.№ договору 517).
18.04.2005 року, Відповідачкою, ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу будинку за адресою АДРЕСА_2 , що посвідчений 18.04.2005, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Варавка В.М. (реєстр № 521, реєстр.№ майна: 10110136).
07.05.2010 року, згідно свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_3 , Позивачка змінила Прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_1 », про що Шевченківським ВРАЦС Запорізького МУЮ зроблено актовий запис №21.
Позивачка та Відповідачка після купівлі приватного будинку зареєстровані за його адресою АДРЕСА_2 .
Вищевказані обставини та документи свідчать про те, що сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договору купівлі-продажу житлового будинку за кошти отримані від продажу належної їм на праві власності квартири, адже наявна ідентичність часу та місця укладення договорів купівлі-продажу належної Позивачці та Відповідачці квартири та придбаного Відповідачкою ОСОБА_2 на своє ім'я будинку, а саме обидва договори були укладені в один день 18 квітня 2005 року та посвідчені приватним нотаріусом Варавка В.М. з мінімальним часовим періодом реєстрації.
Той факт, що спірне нерухоме майно було придбано та оформлено на ім'я ОСОБА_2 в один день з продажем квартири та посвідченням нотаріальних договорів у одного й того самого нотаріуса за кошти від продажу квартири співвласників, підтверджує те, що це майно купувалося також за кошти Позивачки, отримані від продажу квартири.
Окрім того, ОСОБА_2 , яка була співвласницею проданої квартири, що є матір'ю позивачки ОСОБА_1 , до моменту здійснення продажу квартири сторонами 18.04.2005 року за договором купівлі -продажу, не мала власних коштів на банківських рахунках задля здійснення купівлі всього будинку.
З урахуванням таких обставин, убачається, що фінансового джерела для купівлі Відповідачкою нерухомого майна, будинку на час придбання спірного будинку не було, окрім її та коштів Позивачки, отриманих за продаж спільної квартири.
За умови доведеності, що за договором купівлі-продажу майно насправді було куплено не зазначеним у договорі покупцем, а іншою особою, за її кошти, суд може визнати, що вказаний договір у частині, що стосується покупця, є удаваною угодою і що дійсним покупцем за цим договором є особа, для якої за її кошти було придбано майно.
Судом приймаються пояснення ОСОБА_1 , що саме грошові кошти, виручені від продажу її Ѕ квартири, були залучені на придбання будинку АДРЕСА_2 18.04.2005 року за відсутності іншого джерела коштів у Відповідачки.
Вказані обставини підтверджуються тим, що квартира була продана співвласницями 18.04.2005 року, та спірний будинок було придбано у той самий день у одного й того ж нотаріуса після завершення продажу кватири, 18.04.2005 року.
Відсутність іншої нерухомості, окрім придбаного спірного будинку, у ОСОБА_1 та її матері ОСОБА_3 , після продажу спільної квартири є доказом того, що грошові кошти за продаж квартири були витрачені виключно на купівлю будинку.
Не суперечать матеріалам справи доводи ОСОБА_1 про те, що оформлення будинку за її відсутності було зумовлено поважними обставинами. На дату купівлі спірного майна, ОСОБА_1 мала на грудному вигодовуванні дитину, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_4 , якому на день укладення договорів був лише місяць, й знаходження у нотаріуса під час оформлення обох договорів, як то купівлі-продажу квартири та подальшої купівлі будинку й оформлення потребувало багато часу, що для дитини такого віку було важко, враховуючи це було утруднено перебування тривалий час Позивачки з дитиною у нотаріуса, тому вона довірилася матері, яка впевнила її що діє в її інтересах.
Після укладення договору купівлі-продажу Позивачка з дитиною та Відповідачка вселися в спірний будинок, в якому зареєстровано їх місце проживання.
26.04.2005 р. договір купівлі-продажу №521 від 18.04.2005 р. був зареєстрований Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації. Позивачка володіє і користується спірним житловим будинком, сплачувала необхідні платежі за адресою АДРЕСА_2 , як то оплата за ХВП по л/с- 900313875 - КП Водоканал, сплата доступу до мережі інтернет ТОВ «Gigabit-online», ТОВ «Запоріжгаз» та інші.
З матеріалів справи вбачається та в судовому засіданні було встановлено, що кошти отримані від продажу квартири співвласників було передано в той самий день в рахунок придбання будинку АДРЕСА_2 .
Вказана обставина не підлягає сумніву, наявна ідентичність часу та місця укладення договорів купівлі-продажу належної обом співвласникам квартири та придбаного на ім'я ОСОБА_2 будинку, а саме усі договори були укладені 18 квітня 2005 року та посвідчені приватним нотаріусом Варавка В.М..
Після укладення договору купівлі-продажу спірного будинку, позивач та її новонароджена дитина були зареєстровані в будинку, а в подальшому була зареєстрована й друга дитина Позивачки ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як наслідок є підстави вважати, що спірний будинок було придбано також за кошти позивача і для неї, проте вона в договорі купівля продажу не зазначена покупцем. Встановлені обставини, є підставою вважати укладений договір купівлі-продажу спірної квартири недійсним в частині особи покупця.
Ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ст. 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемним або про визнання його недійсним.
При вирішенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним із підстав, що насправді покупцем є інша особа, суд встановлює, що фактично майно було придбане за кошти іншої особи і для неї та що інших підстав для визнання цієї угоди недійсною немає, вказаний договір відповідно до статей 235, 236 ЦК України може бути визнаний недійсним лише в частині, що стосується покупця, і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір.
Зокрема, за умови доведеності, що за договором купівлі-продажу майно насправді було куплено не зазначеним у договорі покупцем, а іншою особою, за її кошти, суд може визнати, що вказаний договір у частині, що стосується покупця, є удаваною угодою і що дійсним покупцем за цим договором є особа, для якої за її кошти було придбано майно.
Статтею 217 ЦК України визначено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Якщо при вирішенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним із підстав, що насправді покупцем є інша особа, буде встановлено, що фактично майно було придбано за кошти іншої особи і для неї та що інших підстав для визнання цієї угоди недійсною немає, вказаний договір підлягає визнанню недійсним лише в частині, що стосується покупця, і покупцем за цим договором визнається особа, за рахунок коштів якої і для якої фактично укладався цей договір.
Суд при розгляді аналогічної справи № 466/8968/19 провадження № 22-ц/811/1574/20 в постанові від 22 грудня 2020 року також дійшов висновку, що : «При цьому, суди зобов'язані виходити, зокрема, з того, що встановивши, що обов'язки покупця за договором купівлі-продажу виконав позивач, і він же скористався правами покупця, … а відповідач вдає з себе покупця, будучи лише формально зазначеним таким в договорі, суд визнає покупцем за договором позивача у справі. Зазначене відповідає висновкам викладеним у постанові Верховного Суду від 19.01.2019 справа № 521/17654/15-ц провадження № 61-2858св18.».
Верховний Суд у справі № 521/17654/15-ц провадження № 61-2858св18 зазначив, що удаваний правочин може бути вчинений як без будь-яких протиправних намірів, так і з метою приховування іншого незаконного правочину, при цьому будь-якого обмеження щодо наявності умислу в усіх сторін такого правочину законом не встановлено. Такий умисел може бути завуальований лише однією стороною, про що інша сторона може не знати, як і навпаки. Визнання правочину удаваним в частині визначення особи покупця не суперечить приписам статті 235 ЦК України, оскільки удаваним може бути не весь правочин, а лише в частині когось із учасників.
Законом України від 05 грудня 2019 року № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (далі - Закон № 340-IX) внесено зміни до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до яких відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування
документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним судові витрати підлягають стягненню з відповідача, в наслідок вказаного позивачу слід присудити з відповідача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2454,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279, 281 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу № 521 від 18.04.2005 року житлового будинку АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 10110136, що посвідчений 18.04.2005, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Варавка В.М., частково (недійсним)удаваним в частині зазначення покупцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_5 (видан Шевченківським РВУМВС України в Зап.обл. 28.09.1996 р., з моменту його укладення, та перевести права покупця Ѕ будинку АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 10110136, за Договором№ 521 від 18.04.2005 р. на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , покупцем Ѕ будинку АДРЕСА_2 , реєстр.№ майна: 10110136, за договором купівлі-продажу житлового будинку № 521 від 18.04.2005 року 18.04.2005, що посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Варавка В.М. та визнати 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 10110136, особистою приватною власністю ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Шевченківським РВУМВС України в Запорізькій обл. 28.09.1996 р., адреса: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 , судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2454,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за заявою відповідача, в порядку ст. 284 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.Г. Карабак