Справа № 336/2927/22
Провадження № 3/336/2268/2022
06 вересня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Савеленко Олександра Анатоліївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками ч. 1 ст. 183-1 КУпАП,-
ОСОБА_1 , маючи обов'язок зі сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до виконавчого листа № 336/5688/21 від 25.10.2021, допустила несплату аліментів в період часу з 01.01.2022 по 30.06.2022, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 21 765 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, повідомлялась у встановленому законом порядку шляхом надіслання повістки про виклик за місцем проживання.
За правилами статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення справи. Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП.
Суд зазначає, що такі дії правопорушника, який в судове засідання не з'являється, свідчать про зловживання своїми правами, свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи; розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору; нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Приймаючи до уваги положення ст. 38 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність правопорушника, жодних обґрунтованих підстав та поважності відсутності якого суду надано не було.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.183-1 КУпАП, яке полягає у несплаті аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Заст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтями 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою ВР № 789 від 27.02.91 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, чинне законодавство виходить з безумовного обов'язку батьків надавати утримання дитині, а держава та суд як державний орган має вживати будь-яких передбачених чинним законодавством заходів для забезпечення права дитини на утримання від батьків та з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Статтею 183-1 ч. 1 КУпАП передбачено відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення № 52683442 від 05.07.2022, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, матеріалами справи.
Виконавчим листом по справі № 336/5688/21, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 15 липня 2021 року до досягнення повноліття ОСОБА_2 ..
Постановою головного державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Запоріжжі південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 04.11.2021 відкрито виконавче провадження № 67347582 з примусового виконання виконавчого листа № 336/5688/21. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження було направлено ОСОБА_1 до відома та виконання. Неодноразово на адресу ОСОБА_1 були направлені виклики з вимогою з'явитись до ВДВС.
Відповідно до розрахунку заборгованості від 01.07.2022 ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_2 станом на 30.06.2022 43 319 грн., за період з 01.01.2022 по 30.06.2022 заборгованість склала 21 765 грн.
Виходячи з вище наведеної диспозиції ст. 183-1 ч. 1 КУпАП, законодавець пов'язує початок строку виникнення заборгованості з дня пред'явлення виконавчого документа до виконання, а настання відповідальності не обумовлене наявністю чи відсутністю поважних причин у платника аліментів для несплати аліментів.
ОСОБА_1 , як мати, безумовно мала надавати аліменти на утримання дитини незалежно від наявності чи відсутності рішення суду, наявності чи відсутності виконавчого провадження, натомість протягом тривалого часу свої обов'язки з надання матеріальної підтримки дитини взагалі не виконувала, аліменти, призначенні рішенням суду жодного разу не сплачувала.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 183-1 КУпАП, та кваліфікує її дії як несплату аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
Накладаючи стягнення, суддя керується правилами ст. ст. 33-35 КУпАП України і, враховуючи обставини скоєння правопорушення, суддя накладає на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт у межах, визначених санкцією ч. 1ст. 183-1 КУпАП.
Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб, тобто в розмірі 496,20 грн., як це передбаченост.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. ст.27,33- 35,183-1,283,284 КпАП України, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп. в дохід держави.
Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: Судовий збір на користь держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та бути оскаржена протягом десяти днів з дня прийняття постанови до Запорізького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч.2 ст.308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.А. Савеленко
Строк пред'явлення виконавчого документа ________________ 20___рік
Постанова набрала законної сили ________________ 20___рік
Дата видачі постанови ________________ 20___рік