Справа №333/1625/22
Провадження №3/333/1179/22
Іменем України
02 вересня 2022 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
19.04.2022 року, о 17 год. 20 хв., ОСОБА_1 у м. Запоріжжя по вул. Космічній, буд.42 керував транспортним засобом «Toyota Avensis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 проводився у встановленому порядку: на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу «Аlcotest Drager 6820» (результат 2,54 проміле) із застосуванням технічних засобів відеозапису. У подальшому, ОСОБА_1 із результатом проведення вказаного огляду не погодився, але від проходження повного медичного огляду в медичному закладі на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
06.05.2022 року протокол про адміністративне правопорушення з матеріалами відносно ОСОБА_1 з Управління патрульної поліції Запорізької області надійшли до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
02.09.2022 року під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 19.04.2022 року, приблизно о 17 год. 20 хв., він перебував за кермом автомобіля «Toyota Avensis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Враховуючи, що йому необхідно було вийти з автомобіля (так як стався дзвінок і йому стало погано), він абсолютно нормально, без порушень правил дорожнього руху заднім ходом припаркував свій транспортний засіб по вул. Космічній у м. Запоріжжі. Після цього, він вийшов з автомобіля, пройшовся праворуч, ліворуч, зателефонував своїй дружині, щоб остання його забрала і, приблизно через 30 хвилин, до нього підійшли працівники поліції. Останні зазначили, що він скоїв ДТП з поліцейським автомобілем коли здавав заднім ходом. Він заперечував цей факт, але все одно поліцейські скали відносно нього протокол за ст.124 КУпАП.
Крім цього, працівники поліції надали йому алкотестер, але як точно відбувався огляд за допомогою вказаного приладу, він вже не пам'ятає через те, що пройшло багато часу і він на той час себе погано відчував. Які були вимоги від працівників поліції, такі він і виконував. Тобто відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі фактично від нього не було.
Після того як він зупинився і до того моменту як до нього підійшли працівники поліції, він алкогольних напоїв не вживав, а випив лише заспокійливу пігулку.
Таким чином, його ніхто з працівників поліції не зупиняв, за кермом автомобіля він не перебував, коли до нього підійшли працівники поліції. Враховуючи відсутність доказів його керування транспортним засобом, численні порушення поліцейських під час складання матеріалів, він вважає, що провадження у цій справі повинно бути закрито.
Захисник Сапожнікова О.В. заявила клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 з таких підстав.
1. Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання особою функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того,керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли автомобіль почав рухатись.
Тобто, обов'язковою умовою для наявності складу адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП є факт керування особою транспортним засобом.
Надані суду матерiали, у тому числі, пояснення ОСОБА_1 , свідчать про те, що останній не керував транспортним засобом у той період, коли на місце прибули співробітники поліції та в який йому пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 не зупинявся поліцейськими пiд час керування транспортним засобом, працівники поліції не були свідками факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. А з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що після керування та до пропозиції йому пройти огляд на стан сп'яніння пройшло чимало часу. Вказаний розрив у часі дає можливості зробити суду висновок про неможливість приймати до уваги факт того, що ОСОБА_1 керував автомобілем, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння. Таке керування транспортним засобом не має відношення до часу пропозиції ОСОБА_1 з боку поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння, та ці дві обставини неможливо звести в єдину за часовим виміром подію.
2. Окрім відсутності доказів факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , не надано доказів проведення огляду, в ході якого встановлено наявність ознак алкогольного сп'яніння, зафіксованих у протоколі, а навпаки, на наданих відеозаписах чітко видно відсутність порушення координації рухів у ОСОБА_1 та жодних порушень мови.
З оглянутого відеозапису не вбачається наявність візуальних ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , на ньому лише фрагментами зафіксовано, як працівник поліції повідомляє водію про нібито наявність ознак сп'яніння і одразу пропонує пройти тестування за допомогою технічного приладу «Драгер».
Між тим мова, поведінка ОСОБА_1 , його рухи є адекватними, поведінка останнього не надавала будь-яких об'єктивних підстав для висновку про наявність у останнього ознак алкогольного чи іншого сп'яніння, які до того ж не були озвучені працівником патрульної поліції.
Отже, у суду є всі підстави вважати, що сукупність певних ознак не вказує на те, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, а зафіксовані на вiдео обставини щодо підозр перебування водія у стані алкогольного сп'яніння вочевидь не вiдповiдають відомостям, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння із зазначенням вiдповiдних ознак.
Звертає на себе увагу те, що на наданих відео взагалі не зафіксовано проведення працівниками поліції первинного огляду на наявність ознак алкогольного сп'яніння.
Вказані обставини впливають на встановлену ст. 266 КУпАП процедуру огляду на стан алкогольного або наркотичного сп'яніння і недотримання вказаної процедури є суттєвим порушенням, оскільки лише дійсна наявність ознак певного сп'яніння у водія надає працівникам поліції право проводити на місці зупинки транспортного засобу процедуру медичного огляду або пропонувати такий огляді у медичному закладі.
3. Досліджене у судовому засіданні вiдео демонструє дії працівників поліції, які фактично зводилися до отримання незгоди ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у медичній установі, що за відсутності жодних об'єктивних підстав для такої пропозиції, слід вважати формальним підходом з боку працівників поліції.
Сукупність наведених вище обставин свідчать про штучність створеної ситуації, і вочевидь не слугують підтвердженням провини ОСОБА_1 за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин.
Отже, з урахуванням наведеного та приймаючи до уваги вимоги ч.ч.1,2, ч.5 ст.266 КупАП запропонований працівниками поліції порядок огляду на стан сп'яніння не вiдповiдає законодавчо встановленій процедурі.
4. Вiдповiдно до роздруківки Драгер-тесту, показання алкотестеру зафіксовано о 17.31, а, вiдповiдно до запису з бодікамери, технічний засіб спрацював о 17.29, тобто є неспівпадіння в часi, яке може свідчити або про фальсифікацію, або про несправність роботи Драгера.
5. Про можливу несправність технічного приладу також свiдчить той факт, що на роздруківці алкотестеру зазначено температура +16 градусів. А вiдповiдно до роздруківки з офiцiйного сайту «Синоптик» 19 квітня 2022 року температура в місті Запоріжжі була від +5 до +8.
6. Згідно матеріалів справи, як на момент проходження тесту, так і до матерiалiв не додано жодного з дозвiльних документи на алкотестер «Драгер», за допомогою якого проводився огляд, а саме - свідоцтва про державну реєстрацiю та свідоцтва про повірку, калібровку та градуювання саме того прибору, який використовувався під час огляду водія ОСОБА_1 , де повинні бути зазначенi не лише модель пристрою - а саме «Драгер 6820», але й заводський номер, що ставить під сумнів технічну вiдповiднiсть та взагалі справність технічного засобу, що використовувався поліцейськими під час проведення огляду водія.
Таким чином, всі докази, наданi працiвниками поліції, є такими, що здобуті не у спосіб, передбачений законом, а всупереч останньому, що призводить до iх недопустимості. Також, вказані докази є неналежними, тобто, такими, що не доводять вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , отримавши пояснення від останнього, дослідивши матеріали вказаної справи, розглянувши клопотання захисника щодо закриття провадження, суддя дійшов до такого.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».
Згідно п.2.5 Правил Дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Згідно п.п. 6,10 Розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно положень ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На думку судді, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні доказами:
- даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №063173 від 19.04.2022 року, згідно яких встановлено час, дату та місце скоєння адміністративного правопорушення;
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів було проведено огляд останнього на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820», Результат позитивний - 2,54%, з результатом огляду ОСОБА_1 не згоден;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.04.2022 року (час направлення: 17 год. 31 хв.), згідно з якими підставою направлення ОСОБА_1 для проведення огляду став факт встановлення у останнього ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів. Медичний огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від нього;
- даними відеозапису (відеофайл «ААБ №063173»), згідно яких ОСОБА_1 після того як було проведено огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестеру і останній відмовився підписувати у акті огляду, що він згоден з результатами тесту, працівник поліції декілька разів пропонував проїхати ОСОБА_1 до медичного закладу, щоб провести огляд на стан сп'яніння. Останній не відповідав на питання працівника поліції, намагався якимось чином затягнути час (час запису: 17 год. 54 хв., 17 год. 55 хв.). У подальшому, ОСОБА_1 зазначив, що він не відмовляється проїхати до медичного закладу, але потім не захотів сідати до службового автомобіля та мовчав на пропозицію працівників поліції проїхати до медичного закладу для огляду на стан сп'яніння (час запису: 17 год. 58 хв., 18 год. 00 хв.).
Суддя не приймає до уваги доводи захисника, що ОСОБА_1 фактично не керував транспортним засобом, не був зупинений працівниками поліції, тому не мав проходити огляд на стан сп'яніння. Так, огляд на стан сп'яніння у ОСОБА_1 було проведено після того, як працівники поліції з'ясували у останнього, що саме він керував транспортним засобом під час ДТП, а потім поліцейський чітко вказує на виявлення ознак сп'яніння у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів (відеофайл «ААБ №063173», час: 17 год. 27 хв.)
Також, є сумнівним твердження ОСОБА_1 , що працівники поліції підійшли до нього після того як він зупинився через 30 хвилин, так як у постанові суду від 11.07.2020 року за ст.124 КУпАП, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 пояснив: «19.04.2022 року, приблизно о 17 год. 20 хв., він перебував за кермом автомобіля «Toyota Avensis», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Враховуючи, що йому необхідно було вийти з автомобіля (так як стався дзвінок і йому стало погано), він абсолютно нормально, без порушень правил дорожнього руху заднім ходом припаркував свій транспортний засіб по вул. Космічній у м. Запоріжжі. Після цього, він вийшов з автомобіля, пройшовся праворуч, ліворуч і через декілька хвилин до нього підійшли працівники поліції».
Крім того, особливо важливими є пояснення ОСОБА_1 , в частині того, що з моменту зупинки транспортного засобу та до моменту, коли до нього підійшли працівники поліції, він алкогольні напої не вживав, а випив лише заспокійливу пігулку.
Зазначаючи у своєму клопотанні про закриття провадження, захисник вказує, що відсутні докази того, що працівники поліції провели огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 . Водночас, це повністю спростовується відеозаписом (відеофайл «ААБ №063173»), на якому ОСОБА_1 проходить огляд (час запису: 17 год. 27 хв. - 17 год. 29 хв.), поясненнями самого ОСОБА_1 та даними результату спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820» № ARHК-0637 від 19.04.2022 року, згідно яких тест на стан алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 є позитивним і складає - 2,54%.
Про наявність ознак сп'яніння у ОСОБА_2 свідчить порушення його мови, яке вбачається із дослідження відеозапису, а також зазначення декількома працівниками поліції про запах алкоголю з порожнини рота останнього.
Суддя також категорично не погоджується із доводом захисника, що дії працівників поліції фактично зводяться до отримання незгоди ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у медичній установі, тобто формальним підходом з боку працівників поліції та про штучність створеної ситуації. З відеозапису чітко вбачається, що штучно таку ситуацію працівники поліції не створювали та один з поліцейських декілька разів питав у ОСОБА_1 чи буде він їхати для медичного закладу з метою проходження огляду на стан сп'яніння (час запису: 17 год. 54 хв., 17 год. 55 хв.).
Стосовно не співпадіння часу на роздруківці алкотестеру та записів з нагрудних камер, то вважаю, що це технічна помилка, яка жодним чином не впливає на прийняття рішення у даній справі.
Крім того, суддя не розділяє сумнівів що справності технічного приладу (за твердженням захисника про це свідчить різна температура повітря, вказана у результатах алкотестеру та у прогнозах погоди на те число). Якщо і є певна різниця у температурі повітря, то вона не є суттєвою і це ще не свідчить про несправність приладу, так як він знаходиться в автомобілі працівників поліції, де температура вища, ніж на вулиці і з моменту діставання його з автомобіля до проходження огляду проходить невеликий проміжок часу.
Щодо документів про використання алкотестеру, які не були надані поліцейськими, то суддя звертає увагу, що ОСОБА_1 жодним чином не прохав надати такі документи. Відповідного клопотання не було заявлено і під час судового розгляду цієї справи.
Таким чином, дослідження змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №063173 від 19.04.2022 року свідчить, що він складений відповідно до вимог законодавства. Порушень з боку патрульних поліцейських по оформленню адміністративного матеріалу відносно останнього, суддя не вбачає.
При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)
В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази: дані протоколу про адміністративне правопорушення, результату спеціального технічного засобу «Alkotest Drager 6820», акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції, не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи:
- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме: водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння;
- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При накладенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність фактів притягнення його за аналогічне адміністративне правопорушення.
Вважаю, що обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , відсутні.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.
Відповідно до довідки УПП в Запорізькій області ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 18.03.1999 року, у зв'язку з цим, вважаю, що до останнього необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП України.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір»суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк (не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Р.С. Холод