Ухвала
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 186/432/19
провадження № 61-8130ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 поданих ним спільно із представниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2021 року, додаткове рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області
від 20 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 06 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,
22 серпня 2022 року засобами поштового зв'язку до Верховного Суду надійшли дві касаційні скарги на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2021 року, додаткове рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області
від 20 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 06 липня 2022 року, одна з яких підписана ОСОБА_1 особисто та його представником - адвокатом Прудовським В. Д., а інша - ОСОБА_1 особисто, а також ОСОБА_3 .
Касаційні скарги підлягають залишенню без руху з наступних підстав.
I. Щодо строку на касаційне оскарження
Відповідно до статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
В касаційних скаргах викладені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. При цьому в обґрунтування вказаного клопотання в одній із касаційних скарг заявник вказує, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду представник ОСОБА_1 отримав 19 липня 2022 року, а в іншій - 19 серпня 2022 року.
Проте жодних доказів, які б підтверджували факт вручення ОСОБА_1 або його представнику копії оскарженої постанови 19 липня 2022 року або
19 серпня 2022 року до касаційних скарг не додано, а матеріали справи
№ 186/432/19, на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження, в розпорядженні Верховного Суду відсутні.
Доказами підтвердження дати вручення судового рішення можуть бути, зокрема, але не виключно, довідка суду, в якому зберігаються матеріали справи; копії документів із матеріалів справи; інформація підприємств поштового зв'язку тощо.
За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
ІІ. Щодо надання документів на підтвердження повноважень представника
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга
підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До
касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
За змістом частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як представника в цивільному, судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Статтею 62 ЦПК України визначено документи, що підтверджують повноваження представників у цивільному судочинстві.
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника (у цивільному судочинстві) підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Одна з касаційних скарг підписана крім ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , однак жодних документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_3. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Верховному Суді до касаційної скарги не додано.
ІІІ. Щодо підстав касаційного оскарження
Пунктом 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Однак касаційна скарга підписана ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Прудовським В. Д., не містить чіткого визначення підстав касаційного оскарження, які передбачені статтею 389 ЦПК України.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
Недоліки касаційних скарг мають бути усунені шляхом:
1) коректного зазначення підстав поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та надання доказів, які підтверджують наявність таких підстав;
2) надання документу, який підтверджує повноваження ОСОБА_3. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Верховному Суді;
3) подання уточненої касаційної скарги із визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав). Копії уточненої касаційної скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.
При цьому ОСОБА_1 разом зі своїми представниками має можливість подати єдину уточнену касаційну скаргу, в якій викласти спільну узгоджену позицію, як щодо підстав для поновлення пропущеного строку так і щодо підстав касаційного оскарження.
Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційні скарги ОСОБА_1 , подані ним спільно із представниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2021 року, додаткове рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 липня
2022 року у цивільній справі № 186/432/19 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційних скарг строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційні скарги вважатимуться неподаними та будуть повернуті особам, які їх подали, а у разі, якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович