Ухвала
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 547/284/21
провадження № 61-8640 ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 11 травня 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Пузиківська» до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Поділ-Агро», третя особа - державний реєстратор Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області Попова Ольга Юріївна, про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції позивача, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі з одночасним припиненням такого права,
Додатковим рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката Сенкевича В. І. у розмірі 36 000,00 грн, відмовлено.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 травня 2022 року додаткове рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 07 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено в порядку частини п'ятої статті 142 ЦПК України в задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення судових витрат.
До Верховного Суду 31 серпня 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на вказану постанову з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України, у якій просить її скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з позивача на його користь судові витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката Сенкевича В. І. у розмірі 36 000,00 грн.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з положеннями частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Щодо пропуску строку на касаційне оскарження
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Як на підставу пропущення строку заявник посилається на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки оскаржувану постанову не отримував, у зв'язку із діючим в Україні військовим станом та відсутністю надії на перспективу для відповідача позитивного розгляду його скарги судом касаційної інстанції, не відбувався щоденний моніторинг початку роботи Єдиного державного реєстру судових рішень, який запрацював лише 20 червня 2022 року.
Наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення не можна визнати поважними з огляду на таке.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.
Водночас особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно строків подання, форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, що є проявом добросовісного користування процесуальними правами.
Повний текст постановиПолтавського апеляційного суду від 11 травня 2022 року складено 18 травня 2022 року та оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 23 травня 2022 року. Доступ до цього реєстру є загальнодоступним та безкоштовним, за винятком періоду на який його було закрито у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України з 24 лютого по 20 червня 2022 року. Отже, у ОСОБА_1 не було перешкод у ознайомленні зі змістом прийнятої постанови після 20 червня 2022 року і подачі касаційної скарги у розумний строк, однак касаційну скаргу подано 31 серпня 2022 року, тобто після спливу більше трьох місяців з дня складення повного судового рішення.
Разом з тим, суд не може взяти до уваги посилання заявника на не отримання оскаржуваного судового рішення, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази щодо порушення апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі (надсилання) копії судового рішення. Судуне надано логічного пояснення, які об'єктивні перешкоди заважали заявнику ознайомитись із оскаржуваною постановою в суді або із Єдиного державного реєстру судових рішень із часу відновлення загального доступу з 20 червня 2022 року, та звернутись із касаційною скаргою в строки визначені ЦПК України.
Отже, наведені в клопотанні підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки вони не є такими, що об'єктивно унеможливили дотримання строків на подачу касаційної скарги, передбачених ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, на підставі частини третьої статті 393 ЦПК України касаційну скаргу слід залишити без руху та роз'яснити заявнику про необхідність наведення інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 11 травня 2022 року неповажними.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 11 травня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 27 вересня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь