01 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 210/736/22
провадження № 61-6273ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу Первинної профспілкової організації «Територія захисту» публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2022 року в справі за позовом Незалежної первинної профспілкової організації публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Первинної профспілкової організації «Територія захисту» публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа - публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», про визнання дій незаконними, визнання недійсними рішень конференції трудового колективу,
У лютому 2022 року Незалежна первинна профспілкова організація публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - НППО ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), Первинна профспілкова організація «Територія захисту» публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ППО «Територія захисту» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») звернулися до Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМиттал Кривой Рог»), третя особа - публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»).
У позові просили визнати незаконними дії відповідача - ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривой Рог», які полягають у прийнятті рішення про проведення 22 жовтня 2021 року конференції трудового колективу, оформленого протоколом від 12 жовтня 2021 року № 20; визнати недійсними рішення конференції трудового колективу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», яка відбулася 22 жовтня 2021 року, оформлені постановою конференції трудового колективу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 22 жовтня 2021 року з дати її прийняття; стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року відмовлено у відкритті провадження за позовом НППО ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ППО «Територія захисту» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2022 року апеляційну скаргу ППО «Територія захисту» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишено без задоволення, а ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року - без змін.
07 липня 2022 року ППО «Територія захисту» ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2022 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2022 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми матеріального і процесуального права. Вважає, що суди неправильно визначили характер спірних правовідносин як колективний трудовий спір, оскільки не врахували як змісту позовних вимог, так і суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, а тому безпідставно застосували до них Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Позовні вимоги були спрямовані на оскарження дій відповідача та визнання недійсними рішень конференції трудового колективу, а тому не підпадали під визначення колективного трудового договору. Зазначає, що спір виник між профспілковими організаціями, а тому, заявлені позовні вимоги не містять ознак колективного трудового спору у розумінні Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Дослідивши касаційну скаргу заявника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, визначених в пунктах 2, 3 частини першої цієї статті ЦПК, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що сторонами спору у даній справі є первинні профспілкові організації та роботодавець. Спір виник щодо внесення змін до колективного договору, якими, як стверджують позивачі, порушено їх права, тобто між сторонами існує колективний трудовий спір, до вирішення якого застосовується примирно-третейський порядок вирішення спору, правовий механізм якого визначено Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 19 ЦПК України, в порядку цивільного судочинства судами загальної юрисдикції розглядаються справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються КЗпП України та Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Працівники мають право, зокрема, на об'єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку.
Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.
Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та статутом професійної спілки. (стаття 2, частини перша, друга статті 246 КЗпП України ).
Статтею 244 КЗпП України передбачено, що права професійних спілок, їх об'єднань визначаються Конституцією України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами.
Професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі (частина перша статті 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.
Частиною першої статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що роботодавець зобов'язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації.
Правові й організаційні засади функціонування системи заходів з вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними врегульовано Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Встановлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, і на роботодавців, організації роботодавців та їх об'єднання.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.
Сторонами колективного трудового спору на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець (стаття 3 вказаного Закону).
Колективні трудові спори - це спори між найманими працівниками, трудовим колективом (профспілкою) і власником чи уповноваженим ним органом, в яких йдеться про зіткнення інтересів сторін трудових правовідносин, і порядок вирішення таких спорів визначено Законом «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»
Судами встановлено, що сторонами у даному спорі є первинні профспілкові організації, які представляють інтереси працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а також роботодавець ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», і спір між профспілковими організаціями виник через порушення права працівників підприємства на гідний рівень заробітної плати, покращення їхніх соціально-економічних умов та гарантій, які останні могли б отримати за умовами нового колективного договору або внесення в нього відповідних змін, що сталося на думку позивачів через незаконні дії відповідача у прийнятті рішення про проведення 22 жовтня 2021 року конференції трудового колективу, проведенні цієї конференції у форматі «ZOOM- конференції» та прийнятті на конференції відповідних рішень, які оформлені постановою конференції трудового колективу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 22 жовтня 2021 року.
З наданих позивачами доказів - періодичного видання - щотижневика «ВМЕСТЕ» від 27 жовтня 2022 року №23 (481) вбачається, що рішення про диференційоване підвищення зарплати працівникам підприємства з 1 жовтня поточного року у межах від 10% до 30%, а також про продовження на два роки терміну дії колективного договору були узгоджені профспілковою стороною з адміністрацією ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» шляхом переговорів.
Таким чином, рішення з якими незгодні позивачі у справі було прийнято ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМиттал Кривой Рог» та роботодавцем ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», тобто спір виник між сторонами соціально-трудових відносин і стосується він, зокрема, продовження на два роки строку дії колективного договору ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг, без внесення суттєвих змін в існуючий колективний договір, що не дозволило працівникам підприємства отримати нові, поліпшені соціально-економічні умови своєї праці і така можливість для працівників підприємства виявилась втраченою. Тобто між сторонами існує трудовий спір (конфлікт), який, як правильно зазначено судами не підлягає судовому розгляду, повинен вирішуватись за примирно-третейською процедурою у відповідності з нормами Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» окремо встановлено особливу процедуру розгляду розбіжностей, що виникли між сторонами соціально-трудових (колективних) відносин. Указаним законодавчим актом передбачається примирно-третейська процедура та система організаційних структур із належною компетенцією щодо узгодження інтересів конфліктуючих сторін.
Зокрема, у статті 7 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» передбачено, що розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється з питань, передбачених: пунктами «а» і «б» статті 2 цього Закону, - примирною комісією, а в разі неприйняття рішення у строки, встановлені статтею 9 цього Закону, - трудовим арбітражем; пунктами «в» і «г» статті 2 цього Закону, - трудовим арбітражем.
При цьому за статтею 13 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» жодна із сторін колективного трудового спору (конфлікту) не може ухилятися від участі в примирній процедурі і зобов'язані використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством.
Якщо примирні органи не змогли врегулювати розбіжності між сторонами, причини розбіжностей з обґрунтуванням позицій сторін у письмовій формі доводяться до відома кожної із сторін колективного трудового спору (конфлікту). У цьому разі наймані працівники або уповноважений ними орган чи професійна спілка мають право з метою виконання висунутих вимог застосовувати усі дозволені законодавством засоби, крайнім з яких відповідно до статті 17 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» та статті 44 Конституції України є страйк.
Судовий порядок розгляду колективних трудових спорів (конфліктів) процесуальним законодавством та Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» передбачено у таких випадках: розгляд заяви власника або уповноваженого ним органу про визнання страйку незаконним (стаття 23 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»); розгляд заяви Національної служби посередництва і примирення про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) у випадках, передбачених статтею 24 цього Закону, і коли сторонами не враховано рекомендації Національної служби посередництва і примирення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) (стаття 25 вказаного Закону); оскарження профспілками неправомірних дій або бездіяльності посадових осіб, винних у порушенні умов колективного договору чи угоди (частина п'ята статті 20 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»); невиконання роботодавцем обов'язку щодо створення умов діяльності профспілок, регламентованих колективним договором (частини друга, четверта статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
Тому суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до правильного висновку, що спір потрібно вирішувати за примирно-третейською процедурою у відповідності з Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають нормам чинного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини та відповідають висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 916/2721/18, від 03 липня 2019 року справа № 761/33069/16-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 479/58/19.
Посилання заявника на те, що спір виник між профспілковими організаціями, а тому, заявлені позовні вимоги не містять ознак колективного трудового спору у розумінні Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» є необґрунтованим і зводяться до незгоди заявника з установленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами.
Із змісту касаційної скарги випливає, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухвали Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2022 року.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись частинами четвертою - шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою первинної профспілкової організації «Територія захисту» публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на ухвалу Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 червня 2022 року в справі за позовом Незалежної первинної профспілкової організації публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Первинної профспілкової організації «Територія захисту» публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», третя особа - публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», про визнання дій незаконними, визнання недійсними рішень конференції трудового колективу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук