23 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 554/3666/19
провадження № 61-7639ск22
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 червня 2022 року в справі за заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги теплопостачання,
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу Октябрського районного суду м. Полтави, виданого 16 травня 2019 року, за заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (далі - ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 боргу за послуги з теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у сумі 44843,49 грн, а також судового збору в розмірі 192,10 грн.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку для подання заяви про скасування судового наказу.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2021 року - без змін.
05 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 червня 2022 року.
Дослідивши касаційну скаргу заявника, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
У пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Ухвала суду першої інстанції про відмову у поновленні строку для подання заяви про скасування судового наказу, а також постанова суду апеляційної інстанції, винесена за результатами перегляду цієї ухвали, не підлягають касаційному оскарженню, оскільки ухвала суду першої інстанції відсутня в переліку ухвал суду, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після її перегляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України ухвала Октябрського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2021 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 09 червня 2022 року не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 21 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 червня 2022 року всправі за заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за послуги теплопостачання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук