Ухвала
Іменем України
25 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 686/1994/22
провадження № 61-7488ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 липня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Управління державної міграційної служби у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди,
У січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з держави Україна на свою користь 312 000 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди. Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що йому було завдано моральної шкоди у зв'язку з невиконанням постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11 20 січня 2022 року з 18 год 00 хв. по 19 год. 00 хв. Зазначене судове рішення залишається невиконаним з вини працівників відповідача, тобто є триваючим у часі правопорушенням. Неналежне виконання посадовими особами і службовими особами органів державної влади своїх повноважень, що призвело до порушення його прав, свідчить про невиконання державою головного обов'язку - утвердження та забезпечення прав людини. Завдана йому моральна шкода полягає в моральних стражданнях та хвилюваннях, які були ним перенесені під час тривалого очікування на виконання рішення суду та повернення йому паспортної книжки, а також - в необхідності докладати зусиль для організації свого життя. Невиконанням рішення суду порушено його право приватної власності, право на справедливий суд та право на відшкодування витрат.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 липня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивачем не доведено заподіяння йому діями чи бездіяльністю відповідача моральної шкоди, завданої умисним невиконанням рішення суду у справі № 2270/14181/11 20 січня 2022 року з 18 год 00 хв. по 19 год. 00 хв. Постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11 залишається невиконаною, у зв'язку з цим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 січня 2021 року у справі № 686/8422/20 ОСОБА_1 присуджено компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 510,00 грн. Тобто, ОСОБА_1 реалізував своє законне право на відшкодування моральної шкоди за невиконання судового рішення, чинним законодавством не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за затримку виконання рішення суду, в тому числі внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
01 серпня 2022 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 липня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована обставинами, зазначеними в його позовній заяві. Крім цього, ОСОБА_1 вказав, що суди не врахували правових висновків, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року № 686/8422/20, від 03 лютого 2022 року № 686/13784/21, від 08 червня 2022 року № 686/4032/21. У вказаних судових рішеннях за тотожних правовідносин вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди було задоволено. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характер його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. У позові була заявлено про відшкодування шкоди у зв'язку з тривалим невиконанням рішення суду і порушенням права на судовий захист. Компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення, оскільки право на таке відшкодування виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої та абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Судами встановлено, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року, зобов'язано Хмельницький відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію в паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки, та відмовлено в задоволенні позову в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
На підставі цього рішення 11 червня 2012 року суд видав виконавчий лист № 2270/14181/11, який перебував на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області (виконавче провадження № 33223826).
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2012 року замінено у виконавчому проваджені № 33223826 боржника Хмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.
Постановою державного виконавця від 28 грудня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2270/14181/11, виданого 11 червня 2012 року Хмельницьким окружним адміністративним судом, закінчено на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 січня 2021 року, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 10 510,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області щодо виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша-третя, п'ята статті 23 ЦК України).
Тлумачення частини п'ятої статті 23 ЦК України свідчить, що за загальним правилом компенсація моральної шкоди відбувається одноразово. Виключення щодо одноразової компенсації моральної шкоди може бути передбачено таким універсальним регулятором як договір або ж нормою закону. Зокрема, частиною першою статті 1168 ЦК України допускається компенсація моральної шкоди періодичними платежами, якщо її завдано каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року в справі № 641/8857/17 (провадження № 14-514цс19) вказано, що: частиною п'ятою статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Чинним законодавством і, зокрема, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за незаконне притягненням особи до кримінальної відповідальності.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 реалізував своє право на компенсацію моральної шкоди за невиконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року у справі № 686/8422/20, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 січня 2021 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 10 510 грн компенсації моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області з виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 зазначено, що: необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди.
Суди першої та апеляційної інстанцій також встановили, що позивачем не доведено заподіяння йому діями чи бездіяльністю відповідача моральної шкоди, завданої умисним невиконанням рішення суду у справі № 2270/14181/11 20 січня 2022 року з 18 год 00 хв. по 19 год. 00 хв.
Встановивши, що ОСОБА_1 реалізував своє право на компенсацію моральної шкоди за невиконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11, а також не довів заподіяння йому діями чи бездіяльністю відповідача моральної шкоди, завданої умисним невиконанням рішення суду у справі № 2270/14181/11 20 січня 2022 року з 18 год 00 хв. по 19 год. 00 хв., суди в цій справі обґрунтовано відмовили в задоволенні позову.
Такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій узгоджуються з наведеними правовими висновками Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги не свідчать про застосування судами статті 23 ЦК України без урахування висновків щодо її застосування, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, на яку послався заявник.
Посилання заявника на постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року № 686/8422/20, від 03 лютого 2022 року № 686/13784/21, від 08 червня 2022 року № 686/4032/21, то воно не заслуговує на увагу, оскільки у вказаних справах суди встановили обставини і дали оцінку доказам щодо завдання позивачу моральної шкоди, які є відмінними від встановлених судами обставин і наданої оцінки доказам в цій справі.
У цілому доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з установленими судами обставинами і оцінкою доказів. Однак в силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі переоцінювати докази.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, Верховний Суд вже викладав у своїх постановах висновки щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до таких висновків.
У постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) Велика Палата Верховного Суду вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Виходячи з викладеного, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 05 липня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Управління державної міграційної служби у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук