07 вересня 2022 року
м. Київ
справа №440/5138/20
адміністративне провадження №К/9901/28539/21, №К/9901/30879/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М., перевіривши клопотання Офісу Генерального прокурора та Полтавської обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі №440/5138/20 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
04 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі №440/5138/20.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у цій справі.
19 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі №440/5138/20.
Верховний Суд ухвалою від 29 вересня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у цій ж справі.
У касаційних скаргах заявлені клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у справі, обґрунтовані тим, що у випадку задоволення касаційної скарги поворот виконання рішень суду, які набрали законної сили, буде неможливим та необхідністю попередження безпідставного стягнення бюджетних коштів, задля забезпечення рівності сторін.
Вирішуючи заявлені клопотання суддя-доповідач виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Згідно з частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання та дії судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання чи дії судового рішення, підтверджені належними доказами. Заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судового рішення у разі, якщо воно буде скасовано.
Вирішуючи подані клопотання, Суд виходить з того, що відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку із дією та виконанням оскаржуваного судового рішення.
Для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для такого зупинення.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У відповідності до статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
При цьому, зупинення виконання оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статті 375 КАС України може застосовуватись судом лише у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об'єктивних для цього обставин й здійснюватися таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.
Сама по собі незгода скаржників з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх виконання, оскільки перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права здійснюється судом касаційної інстанції лише під час касаційного перегляду справи з дотриманням визначеної КАС України процедури і процесуальних гарантій учасників справи.
Аналіз матеріалів касаційних скарг та зазначені у клопотаннях мотиви не є такими, що у розумінні наведених законодавчих приписів можуть слугувати підставою для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, оскільки скаржниками до матеріалів касаційних скарг не додано підтверджень пред'явлення виконавчого листа у цій справі до примусового виконання, зупинення операцій на рахунках з метою списання коштів на підставі виконавчого листа та інше.
У свою чергу, для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення виконання судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Це правило стосується, у тому числі й обставин, якими сторона обґрунтовує клопотання про зупинення виконання судових рішень на стадії касаційного провадження.
Інших доводів щодо наявності підстав для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень вказані клопотання не містять, а суддею-доповідачем таких підстав не встановлено.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Підсумовуючи наведене, суддя-доповідач приходить до висновку, що у задоволенні клопотань скаржників необхідно відмовити.
Керуючись статтями 340, 355, 359, 375 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання Офісу Генерального прокурора та Полтавської обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі №440/5138/20 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
В.М. Соколов,
Суддя Верховного Суду