07 вересня 2022 року
м. Київ
справа №380/2696/21
адміністративне провадження №Зі/990/63/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Калашнікової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кулинич Марти-Марії Андріївни про відвід судді Шевцової Н. В. у справі №380/2696/21 за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо відмови у видачі наказу про скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 06.09.2010 про відрахування ОСОБА_1 з 06.09.2010 зі штату Окружного адміністративного суду м. Києва із займаної посади Голови суду та щодо відмови у видачі наказу про зарахування ОСОБА_1 до штату цього суду;
- визнати протиправним та скасувати наказ Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 06.09.2010 про відрахування ОСОБА_1 з 06.09.2010 зі штату Окружного адміністративного суду м. Києва із займаної посади Голови суду;
- зобов'язати Окружний адміністративного суду міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до складу суддів Окружного адміністративного суду міста Києва;
- зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді Окружного адміністративного суду м. Києва час у зв'язку з незаконним усуненням його від професійної діяльності судді (фактично часом вимушеного прогулу) з дня незаконного звільнення з 06.09.2010 по день видання наказу про зарахування ОСОБА_1 на посаду судді (зарахування до штату) Окружного адміністративного суду міста Києва;
- зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду (заробітну плату) за весь час незаконного усунення його від професійної діяльності судді (фактично час вимушеного прогулу), тобто з 06.09.2010 по день скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 06.09.2010 про відрахування ОСОБА_1 з урахуванням належних доплат та надбавок;
- звернути рішення суду до негайного виконання на підставі пункту 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України;
- зобов'язати Окружний адміністративний суд міста Києва у п'ятиденний строк подати до суду звіт про виконання судового рішення, початок якого рахувати з наступного дня після одержання ними копій рішення суду на підставі частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України;
- стягнути судові витрати, включаючи витрати на надання правничої допомоги у даній справі у розмірі 50000,00 грн.
12 жовтня 2021 року рішенням Львівського окружного адміністративного суду у задоволенні позову відмовлено.
22 грудня 2021 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо відмови у видачі наказу про скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 06 вересня 2010 року про відрахування ОСОБА_1 з 06 вересня 2010 року зі штату Окружного адміністративного суду м. Києва із займаної посади Голови суду та щодо відмови у видачі наказу про зарахування ОСОБА_1 до штату цього суду.
Зобов'язано Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до складу суддів Окружного адміністративного суду міста Києва.
Зобов'язано Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді Окружного адміністративного суду м. Києва час з дня звільнення з 06 вересня 2010 року по день видання наказу про зарахування ОСОБА_1 на посаду судді (зарахування до штату) Окружного адміністративного суду міста Києва.
Зобов'язано Окружний адміністративний суд міста Києва видати наказ, яким нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 06 вересня 2010 року по день скасування наказу Окружного адміністративного суду міста Києва №227/К від 06 вересня 2010 року про відрахування Бачуна з урахуванням належних доплат та надбавок.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Окружного адміністративного суду міста Києва на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9500,00 (дев'ять тисяч п'ятсот гривень) 00 копійок.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Державна судова адміністрація України та Окружний адміністративний суд міста Києва подали касаційні скарги, які зареєстровані у Верховному Суді 13 червня 2022 року та 22 червня 2022 року відповідно.
Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів для розгляду касаційних скарг: суддя-доповідач Шевцова Н. В., судді: Данилевич Н. А., Смокович М. І.
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Державною судовою адміністрацією України (провадження № К/990/14645/22) на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій.
Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Окружного адміністративного суду міста Києва (провадження №К/990/15661/22) на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання до вчинення дій.
19 серпня 2022 року до Верховного Суду представником ОСОБА_1 - адвокатом Кулинич Марти-Марії Андріївни подано заяви про відвід судді Шевцової Н.В.
Зазначені заяви про відвід обґрунтовані тим, що на час проведення автоматизованого розподілу справи між суддями та визначенням суддею-відповідачем Шевцову Н.В. та постановленням ухвал про залишення касаційних скарг без руху і відкриття касаційних проваджень у справі №380/2696/21 у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №640/29515/21 за позовом ОСОБА_2 до Національного агенства з питань запобігання корупції про визнання протиправною довідки та зобов'язання вчинити дії.
У зв'язку із наведеним відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) просить задовольнити заяву про відвід судді Шевцової Н.В.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід , Верховний Суд виходить з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частин першої-четвертої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11).
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Заява про відвід судді Шевцової Н.В. мотивована тим, що на час проведення автоматизованого розподілу справи між суддями та визначенням суддею-відповідачем Шевцову Н.В., постановленням ухвал про відкриття касаційних проваджень у справі №380/2696/21 у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа №640/29515/21 за позовом ОСОБА_2 до Національного агенства з питань запобігання корупції про визнання протиправною довідки та зобов'язання вчинити дії.
На думку заявника, розгляд відповідачем у цій справі іншої судової справи за позовом судді, яка одночасно розглядає його справу, не відповідає завданню адміністративного судочинства, засадам законності та верховенства права, тому наведене свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Шевцової Н.В щодо розгляду цієї справи, що є підставою для відводу цієї судді.
Слід зазначити, що у справі №640/29515/21 Окружний адміністративний суд міста Києва не є стороною, а лише судом в якому розглядається справа, де автоматизованим розподілом судової справи між суддями визначено головуючого суддю Огурцова О.П., який 29 липня 2022 року ухвалив рішення по суті позовних вимог.
Таким чином, справу за позовом ОСОБА_2 розглядав конкретний суддя у складі Окружного адміністративного суду міста Києва, а не Окружний адміністративний суд міста Києва, як юридична особа публічного права.
Отже, у цій справі Окружний адміністративний суд міста Києва виступає відповідачем, як юридична особа публічного права, а у справі №640/29515/21 судом, у складі якого конкретним суддею, іменем України, ухвалено судове рішення, тому зазначені у заяві про відвід обставини не впливають на об'єктивність чи неупередженість судді Шевцової Н. В. при розгляді цієї справи і не свідчать про особисту зацікавленість в результаті її розгляду.
Отже, наведені представником позивача доводи, за яких, на його думку, є сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Шевцової Н.В. мають суб'єктивний характер, без доведення причинно-наслідкового зв'язку між судовою справою в якій суддя є позивачем та її процесуальною діяльністю на посаді судді Верховного Суду та конкретно при розгляді цієї справи. Також, такі доводи ґрунтуються на припущеннях, що свідчить про необґрунтованість заяви і не дає підстав для висновку про упередженість чи ставить під сумнів безсторонність судді, тому не є підставами для відводу судді.
При цьому інші підстави передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б унеможливлювали участь у розгляді справи зазначених суддів і викликали необхідність їх відводу, відсутні.
На підставі викладеного, обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості або необ'єктивності судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Шевцової Н. В. оскільки немає жодних доказів, які б містили належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цієї судді як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", яким керується Європейський суд з прав людини.
Керуючись статтями 36, 40 КАС України, Суд-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Кулинич Марти-Марії Андріївни про відвід судді Шевцової Н. В. у справі №380/2696/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
...........................
О.В. Калашнікова,
Суддя Верховного Суду