07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 580/2490/19
адміністративне провадження № К/990/23632/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі №580/2490/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.01.2019:
- №0000064103, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2018 на 6199315,00 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3099657,50 грн.;
-№0000074103, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2018 року на 1907445 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020 апеляційну скаргу ТОВ «Катеринопільський елеватор" задоволено, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.
Постановою Верховного Суду від 16.03.2021 касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задоволено частково, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022, у задоволені позовних вимог відмовлено.
31.08.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 580/2490/19, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та задовольнити позов в повному обсязі.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній скаржник посилається на пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Натомість, обґрунтування даної підстав зводиться до викладення обставин справи, цитування окремих норм матеріального та процесуального права, містяться посилання на постанови Верховного Суду з зазначенням, що судом першої та апеляційноїі інстанції рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Посилання скаржника на висновки, викладені у судовому рішенні Верховного Суду, є безпідставним, адже обставини у справах, предметом оскарження в яких є рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій, у кожному конкретному випадку є відмінним.
Також, позивач посилається на те, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини справи та неправильно надано оцінку доказам.
Відповідно до частини першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Водночас, скаржником в касаційній скарзі не зазначено в чому полягала помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та як дані норми повинні були застосовуватись при ухваленні рішень.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав касаційного оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 580/2490/19.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 у справі № 580/2490/19 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддяВ.П. Юрченко